Гроші та цінні папери на пред"явника не можуть бути витребувані у добросовісного набувача навіть тоді, коли вони належали державній чи кооперативній або громадській організації і були незаконно відчужені будь-яким способом. Так, у вищенаведеному прикладі, коли б облігації були викрадені не у громадянина, а в ощадному банку і згодом добросовісно набуті громадянином, вони не можуть бути витребувані у нього на тій підставі, що на державне майно поширювався принцип необмеженої віндикації, оскільки цей принцип, що був закріплений у ст. 146 ЦК УРСР, стосувався всякого майна, за винятком грошей та цінних паперів на пред"явника.
Отже, гроші та цінні папери на пред"явника не можуть бути витребуванні власником від добросовісного набувача.
Від незаконного недобросовісного незаконного набувача гроші, а також цінні папери на пред"явника (як і всяке інше майно) можуть бути витребувані у всіх випадках.
Особливий порядок віндикації грошей та цінних паперів на пред"явника встановлено з метою зміцнення та розвитку цивільного обороту. Кожний його учасник, одержуючи гроші та цінні папери на пред"явника, повинен бути певен, що вони не можуть бути витребувані від нього, що добросовісність їх набуття гарантує його від усяких випадковостей.
3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
Порушення прав власника можуть полягати не тільки у позбавленні його володіння річчю. Як відомо, власнику крім права володіння належить ще й право розпорядження річчю. Ці права власника теж можуть бути порушені.
Можливі випадки, коли власник здійснює своє право володіння річчю, але хтось перешкоджає йому користуватися або розпоряджатися нею.
Так, у судовій практиці зустрічаються справи за позовами, які пред"являють власники будинків до осіб, які самовільно зайняли те чи інше нежиле приміщення в їхніх будинках. У цих випадках власник продовжує володіти будинком, але йому перешкоджають користуватися якоюсь частиню будинку, а це може перешкодити власнику здійснити і право розпорядження.
Інший приклад. Судовий виконавець помилково включив в акт опису майна не тільки майно відповідача, а й майно іншого громадянина, наприклад, його сусіда. В результаті неправомірних дій судового виконавця власник помилково описаного майна позбавляється можливості розпоряджатися цим майном, хоча продовжує ним володіти та користуватися (зрозуміло, що йдеться про випадки, коли майно не було при цьому вилучене з володіння власника).
Коли хтось чинить перешкоди власнику у користуванні або розпорядженні річчю, власник може вимагати усунення порушень його права. Це право власника передбачене у ст. 48 Закону України "Про власність". Відповідно до ст. 48 власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
У наведених випадках власник може звернутися до суду за позовом про усунення порушень його прав. Цей позов нацивається негаторним.
Зрозуміло, що дії, якими порушується право власника, повинні бути протиправними, інакше немає підстав для негаторного позову. Так, коли власник за договором житлового найму передасть комусь приміщення для проживання у власному будинку, то хоч це і перешкоджатиме йому самому користуватися цим приміщенням, але він не може вимагати усунення такик "перешкод" у користуванні будинком, бо дії наймача, що користується приміщенням, є правомірним.
Витрати , пов"язані з усуненням порушень прав власника, несе порушник.
Захист права власності здійснюється у випадках, коли позов про витребування майна з чужого володіння або про усунення перешкод у розпорядженні чи користуванні майном пред"являється не безпосередньо власником, а особою , яка володіє майном в силу закону або договору з власником майна (наприклад, договору майнового найму, договору підряду, договору схову тощо). Так, коли річ викрадена у наймача і останній витребує її з чужого незаконного володіння, пред"явивши відповідний позов, цим самим він захистить не тільки свої права (права якийсь час володіти і користуватись річчю), а й права власника, оскільки у наймача з"явиться можливість виконати свої обов"язки перед наймодавцем (власником) - повернути майно, яке йому було надане у тимчасове користування.
На ці позови (пред"явлені законними володільцями чужого майна - наймачами, підрядчиками, охоронцями тощо) поширюються розгшлянуті вище норми, що містяться у ст. 145 - 148 ЦК України.
4. Інші засоби цивільно - правового захисту права власності.
І віндикаційний, і негаторний позови належать до позовів речового характеру. Ці засоби захисту у своїй основі мають речові правовідносини, які складаються між власником і всіма іншими особами. Зміст цих правовідносин зводиться до того, що власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном.
Але захист права власності здійснюється не тільки зазначеними засобами. Не завжди може власник пред"являти віндикаційний позов, коли він втратив володіння річчю. Якщо речі у незаконного володільця вже немає, не можна і вимагати її повернення, а у певних випадках (ст. 145 ЦК України) річ взагалі не може бути витребувана у добросовісного набувача.
Проте, це не означає, що власник у цих випадках ніяк не може захистити свої інтереси. Він може використати зобов"язально-правові засоби захисту права власності. Так, коли власник, наприклад, передав майно на підставі договору майнового найму іншій особі, а наймач продав це майно набувачу, що не знав і не міг знати, що купує річ не у власника (добросовісний набувач), власник, як зазначилось вище, не може витребувати своє майно від такого набувача (ст.145 ЦК України). Але він може від наймача, як сторони у договорі майнового найму, вимагати відшкодування завданих йому невиконанням договору збитків на підставі ст. ст. 203, 256 ЦК України. Тут вимоги власника випливають із зобов"язальних відносин, які виникли між ним і наймачем на підставі договору.
Власник може і не перебувати у договірних відносинах з особою, яка володіє його річчю. Наприклад, хтось украв у власника річ, але на момент розгляду справи у суді у здодія цієї речі вже немає. Тут власник знов таки може використати зобов"язально правові засоби захисту. Він може на підставі ст.440 ЦК України вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди.
У певних випадках вимогу до незаконного володільця його річчю власник може обгрунтувати, виходячи із ст. 469 ЦК України, яка регламентує зобов"язання, що виникають з безпідставного збагачення.
Крім зазначених засобів, охороні, зміцненню і розвитку власності громадян, а також колективної і державної власності служить вся система цивільно-правових норм і, зокрема, норми, які регулюють порядок виконання та наслідки невиконання договорів.
Висновки.
В даній курсовій роботі, тема якої "Цивільно-правовий захист права власності", ми розглянули слідуючі питання: витребування майна власником з чужого незаконного володіння; витребуваня цінних паперів на пред"явника; захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння; інші засоби цивільно-правового захисту права власності. Висвітливши ці питання в даній курсовій роботі і давши визначення окремим поняттям можна зробити висновки про значення захисту права власності.