Страхування життя в розвинених країнах світу є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік
Протягом ряду років страховики України намагаються переконати керівників різних державних органів у необхідності розвитку даного виду страхування.
Результатам цих зусиль, аналізу існуючого положення ринку страхування життя і прогнозам його розвитку присвячено цей матеріал.
Невтішна статистика
На Україні питома вага платежів по страхуванню життя в загальному обсязі страхових платежів щорічно зменшується приблизно в 2 рази. З більш ніж 300 страхових компаній України страхуванням життя реально займається тільки 6 компаній (або 2% від загальної кількості), в той час як в розвинених країнах ця цифра сягає 50% і більше, тобто відставання не менш, ніж у 25 разів.
На ринку страхових послуг України страхування життя займає всього 0,66%, а в розвинених країнах - 30 .40%, тобто ми відстаємо приблизно в 50 разів
У Німеччині на страхування життя населенням спрямовується щорічно 2,7% ВВП, у Франції - 5,9%, а в Україні - тільки 0,006% - приблизно в 500 .1000 разів менше
Внаслідок нелегальної діяльності іноземних страхових компаній, які займаються страхуванням життя, Україна за даними Програми розвитку страхового ринку України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2001р. № 98 щорічно втрачає $ 80 .100 млн., що відповідає розмірам закордонних кредитів Україні. І, нарешті, за 1999 рік отримано страхових премій по страхуванню життя всього $ 2 млн. (за 2000 рік аналогічний показник). За цим показником, за даними швейцарської компанії “Swiss-Re”, Україна зайняла 83 місце з 85 існуючих і обігнала лише Югославію та “африканський” Катар, який не зібрав страхових премій взагалі. Як результат, Україну випередили навіть такі екзотичні країни, як Зімбабве ($ 101 млн. - 55 місце), Танзанія ($ 26 млн. - 72 місце) та Нігерія ($ 24 млн. - 73 місце).
Редакція українського науково-практичного журналу “Страхова справа” у серпні місяці цього року провела заочний “круглий стіл” з обговорення проблемних питань розвитку страхування життя в Україні. В роботі “круглого столу” брали участь: Володимир Семиноженко (віце-прем'єр Міністр України), Олександр Філонюк (Президент Ліги страхових організацій України), Вадим Фесенко (помічник народного депутата України) керівники страхових компаній: Віктор Адамович («ТАС»), Тетяна Міщук («Граве-Україна»), Валентина Новохатко («Гарант-Лайф»), Володимир Скоморохов («ЕККО»), Галина Третякова («АСКА-Життя») та Людмила Временко («Лемма-Віте»)
Що змінилося в законодавстві про страхування життя за останній рік і що ще необхідно змінити?
Віктор Адамович:
- У законодавстві про страхування життя нічого не змінилося. Позитивні моменти Програми розвитку страхового ринку не є законодавчими актами і тому не можуть бути використані на практиці. В результаті, стан страхового ринку може бути визначено як депресивно - стагнуючий. Тетяна Міщук:
- За останній рік у законодавстві нічого не змінилося. Робочою групою Ліги страхових організацій України було підготовлено цілий блок змін до Закону України «Про страхування», який стосується безпосередньо страхування життя. Проте, у зв'язку з неприйняттям Закону в цілому законодавство не змінилося й у цій частині. Вважається, що спочатку необхідно прийняти ті зміни, що вже було відпрацьовано та погоджено з владою. Конкретно - це зміни щодо правил укладання та дії договорів страхування життя, захист коштів, які накопичуються, від девальвації і питання, пов'язані з довгостроковими інвестиційними інструментами.
Людмила Временко: - Система нині діючих законів, які регулюють економіко-правову діяльність страхових компаній, не стимулює розвиток даного виду страхування і за останній рік у законодавстві нічого нового не з'явилося. Вважаю, що необхідно:
а) в частині податків:
- страхові платежі по страхуванню життя підприємства повинні відноситись до витрат; - із сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб виключити страхові платежі, які сплачуються за договорами страхування життя; - не нараховувати на страхові платежі за договорами страхування життя, які укладені підприємством, відрахування до соціальних фондів; - при нарахуванні додаткового доходу з прибутку страховика (накопичувальне страхування життя) не утримувати прибутковий податок із застрахованих осіб при одержанні цих сум. б) дозволити розміщувати страхові резерви у твердій валюті.
Валентина Новохатко: - Практично нічого не змінилося.
Очікуємо, що будуть прийняті зміни в Законі України “Про страхування”, які б дозволили приймати платежі і формувати резерви в іноземній валюті. Було б також непогано, якби ми могли для формування резервів використовувати дорогоцінні метали, як це роблять деякі іноземні страхові компанії.
Володимир Скоморохов:
- За останній рік нічого не змінилося, хоча на користь цього працюють кілька груп фахівців: у Лізі страхових організацій України, у Міністерстві фінансів України та у Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України. Турбує те, що зміни, крім Закону України «Про страхування», повинні торкнутися і приблизно 80-ти інших документів. Для виконання цієї колосальної роботи повинна діяти постійна комісія. Велику роль у координації цієї роботи грає Тігіпко С.Л. Проте, як позитивний крок треба відмітити, що підготовлено проект змін до Закону України «Про страхування». Залишається їх прийняти. Депутати вносять дуже багато своїх пропозицій. Спостерігається лобіювання відомчих інтересів, що не завжди йде на користь страхуванню в цілому.
До числа очікуваних позитивних змін законодавства про страхування життя можна віднести наступні: - фіксація гарантованого доходу на резерви на рівні 4 % річних, що відповідає світовій практиці і дозволяє уникнути можливості ризикованого завищення прибутковості в рекламних цілях; - нормування витрат на рівні 15 %, що пом'якшує вимоги до формування страхових резервів; - обмежений доступ контролюючих органів до інформації про клієнтів, що підвищує ступінь їх економічного і фізичного захисту. Крім того, багато страховиків намагається отримати дозвіл приймати страхові платежі і розміщати страхові резерви в іноземній валюті. Доцільність цього, на мій погляд, є суперечливою внаслідок послаблення ролі національної валюти. Галина Третякова:
- Не змінилося НІ-ЧО-ГО. Не прийнято жодного нормативного акту. Проте, підготовлено проекти, серед яких Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування” до другого читання. На жаль, на останній сесії він не був прийнятий. Самою очікуваною в ньому частиною є методологія страхування життя. Підготовлено пропозиції до Податкового кодексу. У “Малий” кодекс ми (страхування життя - прим. ред) не ввійшли, ймовірно, депутати не вважають страхування життя актуальною проблемою для України. Наша страхова компанія запропонувала змінити методику формування резервів по страхуванню життя. Це єдиний нормативний документ, що вперше в законодавстві України дає визначення терміну «страхування життя» і конкретизує мінімальні терміни дії договорів, які застосовуються в Україні. Ми пропонували, щоб ризик смерті з будь-якої причини вивели за 3-літній обмежувальний період. Це істотно спростило б процедуру страхування життя позичальників банків в умовах переважно короткострокового кредитування - від сили 1 .1,5 року. Відповідно до відповіді Мінфіну, методику формування резервів буде змінено тільки після прийняття Закону України “Про внесенння змін та доповнень до Закону України “Про страхування”, що є відвертою відпискою. У нас є величезне листування з податковими органами, що за своєю безглуздістю заслуговує окремої публікації чи, як мінімум, розміщення в мережі Інтернет для ознайомлення з нею громадськості. Деякі відповіді суперечать не тільки одна одній, але й існуючому законодавству.
Завантажити реферат