- Досить складно прогнозувати конкретні цифри в страхуванні життя на найближчі роки. Аргументовані прогнози дадуть самі страховики, а зі свого боку, повторюсь, ми покладаємо достатні надії на прийняття вищевказаного проекту Закону України “Про страхування” і його реалізацію на практиці, оскільки ним зроблено декілька важливих кроків, що мають на меті стимулювати розвиток цього виду страхування. Так, зокрема: Проектом вводиться саме поняття «страхування життя», врегульовані питання нормативного запасу платоспроможності страховика, використання вільноконвертованої валюти, порядок формування математичних резервів, укладання договорів страхування з іноземними страховиками та ряд інших. З метою підтримки та стимулювання укладення договорів страхування життя Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності підтримано пропозиції страховиків, відповідно до яких грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їхньою згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій або у розрахункових розмірах. Відповідно, за такими договорами необхідно дати можливість формувати частину резервів у вільноконвертованій валюті з одержанням відповідних ліцензій Національного банку України і здійсненням відповідного контролю з його боку. Водночас, не підтримано передбачену Програмою розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки можливість безпосереднього використання вільноконвертованої валюти під час здійснення страхування життя. Підхід, закладений в законопроекті, є результатом компромісу учасників роботи над законопроектом, який пройшов погодження з Комітетом з питань фінансів, Мінфіном, НБУ та страховиками. Крім законодавчого врегулювання, розвиток страхування життя значною мірою буде залежати і від самих страховиків - від того, які програми вони зможуть запропонувати, наскільки зможуть відновити довіру до страхування і довести його вигідність безпосередньо для населення. Звичайно ж, багато залежатиме від загального рівня добробуту населення і його платоспроможності. Однозначно говорити про швидкий та динамічний розвиток ринку страхування життя в найближчі роки, на жаль, не доводиться. В той же час для цього робиться дуже багато, що можна стверджувати за результатами роботи над законопроектом, під час якої вдалося максимально узгодити його положення або знайти компромісне рішення. Консолідація зусиль органів державної влади та учасників страхового ринку, вміння досягати компромісу та враховувати інтереси всіх сторін - неодмінно дасть свої позитивні наслідки. Віктор Адамович:
- “Швидкість позитивних змін гальмується пасивністю значної частини страховиків, які «на всяк випадок» створивши “лайфову” компанію, чекають сприятливого законодавчого клімату. Можна діяти інакше, з огляду на те, що кількість депутатів не така вже й висока - всього 450, якщо розподілити задачу впливу на них серед декількох десятків “лайфових” страхових компаній. Перспективи цього року жалюгідні. Гадаю, що разом зберемо 30 млн. грн., тобто всього в 3 рази більше, ніж торік. Істотних змін у законодавстві по страхуванню життя очікую років через два.” Тетяна Міщук:
- Перелому не очікую. Цей процес буде швидше за все еволюційним. Причому, зміни будуть відбуватися не з ініціативи держави, а під тиском страхового ринку. Основні зміни відбудуться протягом 2 - 3-х років. Гадаю, що сума страхових премій складе 11,5 млн. грн. Валентина Новохатко:
- Гадаю, що істотні зміни відбудуться до кінця цього року в результаті прийняття Закону України “Про внесенння змін та доповнень до Закону України “Про страхування”, з урахуванням пропозицій щодо страхування життя. Обсяг премій буде близько 13 млн. грн. Володимир Скоморохов:
- Серйозних змін у законодавстві про страхування життя навряд чи варто очікувати раніше, ніж через 2 роки. Зараз у нас політика визначає економіку. Причому, перелому в законодавстві не буде. І це добре. Зміни повинні відбуватися маленькими кроками і блоками. Це дозволить контролювати весь процес. Прогнозований обсяг премій - 100 млн. грн.
Галина Третякова:
- Гадаю, що перелом відбудеться і буде він стрімким. Однак, не знаю в якому році. Причинами перелому можуть бути прийняття Закону України “Про оподатковування прибутку підприємств” із нашими пропозиціями та/або прийняття Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”. Прикладом може стати Польща. Вважаю, що буде отримано страхових премій біля 15 млн. грн.
Ваша думка про страхування життя як про інструмент соціального захисту громадян і джерело довгострокових коштів для економічного розвитку країни?
Володимир Семиноженко:
- Відомо, що страхування життя в країнах з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових послуг. Страхування життя в США та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність страхових полісів у населення є одним з чинників його добробуту і надає людям упевненості у завтрашньому дні. При цьому людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього.
Олександр Філонюк:
- Гадаю, що саме держава перш за все повинна бути зацікавленою в розвитку страхування життя.
По-перше, тому що страхування життя є джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів, яких так бракує для підйому вітчизняної економіки. По-друге, тому що страхові компанії із страхування життя доповнюють систему захисту та підтримки рівня життя громадян за рахунок самих громадян, і, таким чином, тягар соціального забезпечення населення перерозподіляється між державою та ринком страхування.
По-третє, значущим фактором ролі держави щодо розвитку страхування життя є створення нових робочих місць, бо страхування життя є однією із найбільш трудомістких галузей, тому що переважна більшість договорів страхування укладаються лише при наявності страхового посередника, який проводить з клієнтом персональну і довготривалу роботу, за що отримує від страхової компанії комісійну винагороду.
Вадим Фесенко:
- На мою думку, навіть не потребує доведення та пошуку додаткових аргументів відповідь на це запитання. Те, що страхування життя є одним з найважливіших видів соціального захисту, а також таким джерелом інвестування в економіку країни, що і фахівцям важко оцінити його кількісні або грошові вирази, – не викликає ніякого сумніву. Справа в іншому – яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед – їх ефективне вкладення? І таких питань, на превеликий жаль, більше аніж відповідей.
Ваша думка про стан страхування життя в Україні у порівнянні з розвиненими країнами?
Завантажити реферат