Організована злочинність і тероризм у всіх формах та проявах за своїми масштабами, інтенсивністю, за нелюдяністю і жорстокістю перетворилися сьогодні на гостру і злободенну проблему глобального значення. Вирішення політичних, релігійних та міжнаціональних проблем з використанням організованих злочинних угруповань, терористичних організацій призводить до загибелі багатьох людей, дестабілізує обстановку в державах, викликає невпевненість у майбутньому. За останні десятиліття ареною проявів тероризму стали не лише традиційно вибухонебезпечні зони міжнародних конфліктів, а й США, Франція, Росія та деякі інші держави колишнього СРСР.
Сучасні злочинні угруповання і терористичні організації за своєю структурою, організацією, технічним оснащенням суттєво відрізняються від часів народовольців.
Тероризм сьогодні – набагато страшніший. Це – могутня зброя, інструмент, технологія, що використовуються не тільки в боротьбі проти влади, але й дуже часто – й самою владою для досягнення своєї мети.
Тому сьогодні найбільш ходовими та ефективними методами терору виступає насилля не по відношенню до представників влади, а до мирних, беззахисних і, що найбільш важливо до тих, хто не має відношення до “адресата” терору людей, з обов’язковою демонстрацією катастрофічних результатів терору через засоби масової інформації. І, нарешті, пред’явлення через засоби масової інформації громадськості та лідерам мотивів терору й умов його припинення. Головна умова такого терору – бурхлива реакція засобів масової інформації. Сучасний терор має за поле битви телеекран, і тому терористи в першу чергу вимагають не викуп, а тележурналістів. Мета – вплив на громадськість, щоб вона висунула ультиматум своїм лідерам. Типовим прикладом такої технології є Будьоновськ (об’єкт атаки – лікарня, пологовий будинок, добре оплачена істерика в засобах масової інформації).
Таким чином, з’являється абсолютно новий елемент тероризму –засоби масової інформації – як спеціальний передаточний механізм (ретранслятор) між терористами й адресатами терору.
Це стосовно тероризму, а відносно злочинних угруповань, то аналіз літератури свідчить про виникнення нових, але достатньо швидко прогресуючих і небезпечних її форм, однією з яких є організована злочинна група з міжнародними та міжрегіональними зв’язками.
Фахівець з питань боротьби з організованою злочинністю професор А.Г. Гуров визначає три її рівні: кримінальний; середній; високий.
Для високого рівня характерна організація стосунків між різноманітними групами та координація їх діяльності не тільки в межах держави, а й за кордоном.
Організовані злочинні групи з міжнародними та регіональними зв’язками можна розподілити на територіальні й етнічні групи.
Основними напрямами злочинної діяльності таких груп є:
незаконний обіг наркотичних речовин та прекурсорів;
викрадення радіоактивних речовин;
“відмивання” злочинних прибутків;
контрабанда людськими органами та тканинами;
рекет і шантаж з метою вимагання грошей;
нелегальна еміграція, секс-бізнес, торгівля дітьми;
викрадення та контрабанда предметів мистецтва та антикваріату;
викрадення автотранспорту;
незаконний обіг зброї.
Організовані злочинні групи, які мають міжнародні та міжрегіональні зв’язки, у своїй діяльності успішно використовують недоліки як національного, так і міжнародного законодавства, новітні досягнення науки та техніки з метою отримання надприбутку.
Разом з вузькою “спеціалізацією” напрямів злочинної діяльності існують організовані злочинні групи, які використовують тактику терору і зв’язків з терористичними організаціями.
Взаємозв’язок організованої злочинності та тероризму не можна ігнорувати. В умовах загострення кризи відбувається подальше зростання масштабів організованої злочинності. У зв’язку зі зростанням фінансового і матеріального потенціалу організованої злочинності у її керівників і найбільш активної регати злочинних угруповань об’єктивно з’являється прагнення до того, щоб впливати на владу і правоохоронні органи. Вони виробляють не тільки тактику, але й визначають стратегію здійснення такого впливу і забезпечення особистої безпеки при проведенні широкомасштабних злочинних акцій.
У цілому організовані злочинні угруповання “працюють” у межах діючої системи до тих пір, поки це їм удається. До терору вони вдаються для того, щоб створити більш сприятливі умови для виконання своїх злочинних намірів. Їх дії спрямовано проти конкретної політики в сфері забезпечення законності, а не проти діючих владних структур, частина або більшість яких є корумпованими.
На відміну від них терористичні групи переслідують насамперед політичні цілі, які переважно спрямовано на зміну існуючого стану, що склався або на рівні держави, або на міжнародному рівні. В торгівлі наркотиками, зброєю терористичні організації беруть участь як правило з метою здобуття грошей, необхідних їм для більш ефективного виконання політичних цілей.
Разом з тим, не дивлячись на різні цілі, останнім часом все більш проявляється тенденція до їх об’єднання, що може стати невідворотною. Організовані злочинні угруповання все більше уживають тероризм. Італійська мафія, колумбійські картелі використовували терористичні акти, що були спрямовані проти держави та їх представників, намагалися перешкодити розслідуванням і протидіяли веденню та продовженню енергійної боротьби з ними.
Однією з ознак цієї тенденції є пряме використання злочинними організаціями тактики терору: перешкоджання введення чи продовження енергійної політики уряду боротьби з цим лихом, ліквідація активних співробітників правоохоронних органів, примушування суддів до винесення більш легких вироків, а також створення сприятливого стану для злочинної діяльності. Наприклад, члени колумбійської терористичної організації “Рух 19 квітня” тісно пов’язані з наркобізнесом, у 1989 році напали на Палац юстиції з метою знищення доказів діяльності наркомафії убили декілька членів Верховного суду країни. Правоохоронні органи європейських країн мають дані, що терористичні організації “Сірі вовки” (Туреччина), “Країна басків і воля (ЕТА)”, італійські “Червоні бригади” мають зв’язки з наркобізнесом. Відомо, що наркомафія поряд з використанням у своїх інтересах терористичних організацій створює свої особисті озброєні підрозділи, що застосовують методи терору.
Фактором, який веде до злиття міжнародного тероризму з організованою злочинністю, є зміни в політичній обстановці. Деякі країни відмовляються від фінансової підтримки терористичним організаціям, а це зумовлює останніх більш активніше займатися злочинною діяльністю з метою здобуття матеріальних ресурсів.
Експерти ООН відмічають також ще один фактор злиття організованої злочинності з терористичними організаціями, яким є їх технологічний інтерес. Крадіжки ядерних матеріалів і можливість їх використання з метою великомасштабних вимагань і шантажу стирають грань між такими злочинами, як вимагательство і політичний тероризм, можливий варіант, коли транснаціональні злочинні організації скоюють крадіжки ядерних матеріалів і продають їх терористам.
Завантажити реферат