Формами й механізмами впливу організованих злочинних угруповань на органи державної влади й управління, політичні структури, судові установи та засоби масової інформації є:
дача хабара;
підкуп (тривале матеріальне утримання посадової особи за надання нею послуг, що пов’язані з використанням службових обов’язків);
отримання посадовою особою частки прибутку від злочинного промислу, існуванню якого вона сприяє;
включення посадової особи або її родинних зв’язків у керівну ланку комерційної структури;
опікування керівництва по службі, просування на більш високу посаду;
домовленість про влаштування на роботу після звільнення з державної служби;
надання державним установам фінансової допомоги у вигляді безпроцентних кредитів на виплату заробітної плати та інші потреби;
спонсорська допомога;
шантаж (примушення до виконання вигідних дій через загрозу вчинення над особою чи її родиною акцій насильства, доведення наявних компрометуючих матеріалів, у т. ч. й таких, що здобуті внаслідок штучно створених ситуацій).
За умов існуючого правового поля корумпованість зростатиме, цей фактор буде і надалі одним з основних, який сприятиме існуванню і зміцненню організованої злочинності. У свою чергу, це призведе до подальшої криміналізації економіки, послаблення організаційної ролі держави у реформуванні, остаточному перерозподілі державної та комунальної власності на користь кримінальних кланів.
Так, згідно з експрес-інформацією МВС України тільки за 9 місяців 2000 року вчинено 549 злочинів за класифікацією “організована злочинна діяльність у фінансовій сфері”.
Здійснюються теракти проти активних співробітників правоохоронних органів з метою спонукати суддів до винесення більш легких вироків.
Громадянська війна в Афганістані призвела до різкого збільшення виробництва наркотиків. Доходи афгано-пакистанської наркомафії сягають десятки мільярдів доларів США. Суперництво різних угруповань моджахедів пояснюється не тільки різницею в політичних поглядах, а й боротьбою за зверховенство у виробництві та продажу наркотиків.
Організована злочинність все активніше впливає не тільки на перерозподіл національних доходів держав і вилучення його значної частини на свою користь, але й на політичні процеси. Для досягнення цієї мети все активніше використовуються методи силового тиску, рекет, дії бойовиків, особливо на регіональному рівні. У зв’язку з цим створюються спеціальні бойові структури, використовуються засоби й методи конспіративного збору інформації для забезпечення силового впливу на державні й політичні структури з метою прийняття необхідних рішень. По суті зазначені протиправні прояви необхідно віднести до тероризму, розуміючи під цим “метод розв’язання соціальних протиріч шляхом використання морально-психологічного тиску, різних видів залякування, погроз, вбивств, фізичного і психічного насилля”.
Тероризм стає постійною практикою вирішення територіальних, етнічних і релігійних суперечок у зонах міжнаціональних конфліктів. Зберігається імовірність скоєння терористичних актів на ґрунті політичного екстремізму.
Серйозну загрозу становлять незаконні озброєні формування, що створюються різними політичними й неполітичними спеціальними об’єднаннями.
Акти тероризму спрямовано не тільки на придушення волі конкретних об’єктів терористичного впливу – конкретних фізичних осіб. Їх мета – деякі соціальні групи і верстви населення, вони також дезорганізують діяльність владних структур і правоохоронних органів.
Кримінальний терор нерідко використовується як інструмент тиску на представників виконавчої влади, підприємців, учасників кримінального процесу, працівників правоохоронних і контролюючих органів.
Викликає занепокоєння розповсюдження найманих вбивств. Здебільшость злочини даної категорії скоювали з використанням вогнепальної зброї і вибухових пристроїв.
Останнім часом кримінальний тероризм переважно трансформується на політичний – частіше об’єктами злочинних зазіхань стають представники органів влади й управління.
У середовищі терористів відбувається “спеціалізація”. Якщо раніше особа, яка задумала вчинити злочин, таємно від інших виготовляла вибуховий пристрій та використовувала його самостійно, то сьогодні відбувається “розподіл праці”. Існує замовник, технічний прошарок людей, які виготовляють вибуховий пристрій, і є кілери. До практики входить використання вибухового пристрою з дистанційним управлінням, з камуфляжем під побутові речі.
Аналіз тенденцій розвитку злочинності, оперативної та соціально-політичної обстановки у світі дозволяє дійти до висновку, що сьогодні склалися умови для проявлення відносно нового виду тероризму – технологічного тероризму. Фахівці, які займаються питаннями боротьби з тероризмом, під терміном “технологічний тероризм” розуміють використання або погрозу використання ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї, радіоактивних, високотоксичних хімічних речовин, патогенних мікроорганізмів, а також спроби захоплення екстремістами ядерних або інших промислових об’єктів, що представляють підвищену екологічну загрозу для досягнення політичних, економічних або інших цілей.
Останнім часом поряд зі збільшенням загальної кількості таких анонімних погроз відмічається зростання кількості погроз диверсійних проявів у так званих “гарячих точках”. Привертає увагу той факт, що зафіксовані погрози скоєння диверсій супроводжуються здебільшого вимогами політичного, екологічного й соціального характеру. Значна кількість об’єктів підвищеної екологічної безпеки не забезпечена достатньо надійним фізичним захистом, нема гарантій повної безпеки від несанкціонованого проникнення злочинних угруповань, що мають терористичні наміри. Останнім часом широке розповсюдження отримав незаконний обіг радіоактивних речовин, високотоксичних хімічних сполук і патогенних мікроорганізмів, що створює можливість для їх використання в цілях залякування з боку організованих злочинних угруповань. Все це унеможливлює інспірування або здійснення акцій технологічного тероризму.
Таким чином, можна з високою вірогідністю прогнозувати, що грань між організованими злочинними угрупованнями і терористичними організаціями поступово стирається, стратегія досягнення цілей співпадає.
Виявлені перспективи розвитку злочинності, на нашу думку, мають бути враховані при розробці перспективної стратегії та тактики боротьби з ними як з боку держави в цілому, так і правоохоронних органів у першу чергу.
Завантажити реферат