Зарубіжний досвід правового регулювання застосування спеціальної техніки прослуховування, негласного візуального спостереження і фіксації отриманої при цьому інформації показав, що використання з метою боротьби з організованою злочинністю спеціальних технічних засобів визнано правомірним у більшості розвинутих країн; характерним є застосування такої техніки для попередження і розкриття злочинів, що становлять підвищену суспільну небезпеку; контроль за проведенням таких заходів здебільшого носить достатньо жорсткий міжвідомчий характер, а отримані в результаті їх проведення матеріали використовуються у процесі доказування; прослуховування та візуальне спостереження за допомогою технічних засобів прирівнюються до обшуку, а фіксація такої інформації – до вилучення доказів.
Робота оперативних підрозділів по застосуванню ОТЗ в ОРД регламентується нормами права, оскільки пов’язана з практичною реалізацією правових приписів.
Правова основа застосування ОТЗ – система законодавчих та підзаконних нормативних актів, а також встановлюваних ними принципів і правил, що визначають допустимість їх використання або регламентують порядок і умови їх застосування на основі загальної тактики та тактичних прийомів ОРЗ.
Правову основу проведення ОТД діяльності організованих ЗУ становлять Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, інші закони, міжнародні угоди, учасником яких є Україна, а також підзаконні акти, що регулюють відносини у сфері боротьби зі злочинністю.
Проведення ОТД пов’язане з істотним обмеженням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини. Конституція України передбачає випадки, коли конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені:
проникнення до житла чи до іншого володіння особи за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції України);
передбачені законом і встановлені судом випадки порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо (ст. 31 Конституції України);
передбачені Конституцією України випадки втручання в особисте життя, збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32 ч. 1, 2 Конституції України).
Проведення необхідних ОРЗ з метою виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили, згідно зі ст. 103 КПК України, є правовою підставою для застосування технічних засобів в ОРД ОВС. Проте законодавець у ст. 103 КПК України, покладаючи на орган дізнання вжиття необхідних ОРЗ, не обумовлює форми їх використання.
Згідно з п. 10 ст. 11 Закону України “Про міліцію” їй надається право здійснювати на підставах і в порядку, встановленому законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з метою розкриття злочинів.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” оперативним підрозділам надається право:
знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації (п. 9);
контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення (п. 10);
здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів (п. 11).
Принципові положення по найбільш важливих питаннях, зафіксованих у нормах закону, є правовою основою для їх деталізації у підзаконних актах, а також у відповідних інструкціях, настановах, правилах та інших документах, які визначають порядок і особливості роботи з ОТЗ.
Нормативно-правове регламентування стосується:
1) застосування ОТЗ;
2) відповідних прийомів їх використання, що можуть бути двох видів – технічні та тактичні.
Технічні прийоми використання ОТЗ нормами закону не регламентуються, їх зміст розкривається на підставі технічних інструкцій.
Тактичні прийоми використання ОТЗ регламентуються нормами закону; підзаконними актами (накази МВС, інструкції, настанови, інші документи відомчого характеру). Їх зміст визначається загальними вимогами ОРЗ і тому за наявності в них відповідних положень вони можуть розглядатися як правова основа для вибору необхідного тактичного прийому.
Підзаконні нормативні акти створюються з тією метою, щоб конкретизувати питання використання оперативно-технічних засобів у практиці ОРД.
Існує два напрями нормативної регламентації застосування ОТЗ – гласний та негласний.
Під гласним потрібно розуміти регламентацію застосування ОТЗ у кримінальному судочинстві. Під негласним – підзаконні акти МВС України, що повинні розглядатися як елементи правової основи застосування ОТЗ та відповідних прийомів їх використання.
Сьогодні оперативно-технічні підрозділи УВС, УБОЗ у своїй роботі керуються підзаконними актами, що детально регламентують порядок використання, тактичні прийоми й особливості застосування тих чи інших технічних засобів. Це зрозуміло, тому що вони є спеціальними суб’єктами проведення спеціальних заходів. Але застосування ОТЗ не обмежується проведенням спеціальних заходів, і рядовий оперативний працівник на практиці, зіткнувшись з можливістю застосування ОТЗ, повинен мати рекомендації щодо правомірного їх застосування, його процесуального оформлення, зразки документів. На жаль, такий документ, що містив би методичні рекомендації щодо застосування ОТЗ в ОРД для оперативних працівників різних оперативних підрозділів ОВС, ще не створений, а недостатність інформації з питань правомірного застосування оперативними працівниками ОТЗ при проведенні ОРЗ негативно впливає на ефективність використання ОТЗ та на дотримання законності при їх використанні.
Існує проблема введення матеріалів, отриманих за допомогою технічних засобів, у кримінальний процес. Ще законодавчо не визначено процедури визнання цих матеріалів речовими доказами. Обмеження, що існують на проведення ОРЗ із використанням технічних засобів в ОРД, не чіткі, не передбачено механізму незалежного контролю за дотриманням законності при проведенні ОТД. Все це заважає ефективному застосуванню технічних засобів та проведення ОТД на рівні досягнень і рекомендацій світової практики боротьби зі злочинністю у рамках міжнародних стандартів забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Видання підзаконних нормативних актів не сприяє ефективності і дієвості захисту прав і свобод людини і громадянина тому, що створюються вони під кутом зору вузьковідомчих інтересів. Підзаконні акти, що регулюють відносини у сфері боротьби зі злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов’язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають із законів України.
Після визначення значимості для об’єктивного вирішення кримінальної справи матеріалів ОТД вони залучаються до неї – постановою органу дізнання про направлення разом з матеріальним носієм супроводжувальним листом.
Завантажити реферат