ЗМІСТ
Вступ
1. Роль парламенту в державі. Парламентська процедура
2. Законодавча влада в Україні
3. Функції та повноваження Верховної Ради України
4. Організація роботи Верховної Ради
5. Законодавчий процес
Заключення
Література
ВСТУП
Конституційне право України є провідною галуззю системи права України. Така роль конституційного права обумовлена тим, що саме ця галузь права складається з принципів і норм Конституції України, охоплює правові відносини, які виникають і розвиваються на основі цих норм. Конституційний статус людини і громадянина, загальні положення та принципи щодо організації державної влади і розвитку суспільства, визначення соціальної спрямованості та правового статусу кожної з ланок державного апарату України, закріплення статусу системи органів місцевого самоврядування - всі ці та низка інших принципово важливих питань є об’єктом дослідження науки конституційного права.
Конституційне право, як і будь-яка інша галузь складається із норм, принципів та інститутів. Джерелами конституційного права є: природне право і позитивне право. Джерела позитивного конституційного права систематизуються за їх юридичною силою. До них відносяться: Конституція України; закони України; інші акти нормативного характеру, що містять конституційно-правові норми і приймаються Верховною Радою України або іншим шляхом всеукраїнського референдуму; нормативні акти Президента України, що містять конституційні правові норми; нормативні акти Кабінету Міністрів України, що містять конституційно-правові норми; рішення Конституційного Суду України, в яких дається офіційне тлумачення Конституції та законів України; міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України; акти органів місцевого самоврядування.
Верховна Рада України - український парламент - є єдиним органом, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його конституційний склад становлять 450 депутатів, які обираються на загальних, рівних, прямих виборах строком на чотири роки. Кожен депутат незалежно від того, як він був обраний (в одномандатному виборчому окрузі або за партійним списком), представляє у парламенті народ України в цілому, а не лише виборців свого округу чи прихильників його політичної партії (тому депутатів до Верховної Ради України називають народними).
1. Роль парламенту в державі. Парламентська процедура
У системі розподілу влади обов'язковою складовою є законодавчий орган, який з додержанням спеціальної процедури приймає найважливіші юридичні акти, що мають вищу юридичну силу, — закони; звідси й назва — законодавча влада.Загальна традиційна назва таких органів — парламент.
Основними функціями парламентів і їх палат вважаються представницька, законодавча, установча, парламентського контролю, фінансова зовнішньополітична та деякі інші; але всеж приоритетним і основним завданням парламенту будь-якої країни є створення і вдосконалення законів. Законодавча влада затверджує бюджет (тобто прибутки і видатки держави), контролює його виконання, має право контролю за діяльністю уряду. Характерними рисами діяльності парламентів є те, що вони формуються шляхом виборів, працюють на постійній основі протягом певного визначеного законом часу. Свої рішення парламенти приймають колегіально, шляхом голосування.
За структурою розрізняють два види парламентів – однопалатні та двопалатні. Двопалатні (бікамерні), як правило, характерні для великих демократичних та федеративних держав (США, Велика Британія, Італія, Німеччина та ін.); однопалатні (монокамерні) парламенті переважно властиві унітарним державам з числа середніх і малих за розміром, а також країнам, які розвиваються.
Порядок організації і діяльності більшості парламентів (парламентська процедура) визначається, як правило, конституціями і регламентами, які приймаються самими парламентами або їх палатами. Ці документи регулюють організацію сесій, порядок проведення засідань, голосування і прийняття рішень, порядок підтримання порядку під час проведення засідань, процедури здійснення окремих парламентських функцій і повноважень.
Приоритетне значення в регламентах надається регулюванню порядку скликання сесій, їх початку, закінченню і тривалості, а також – розпуску парламенту, тобто достроковому припиненню його повноважень.
Засідання парламентів є, як правило, відкритими; вони постійно і широко висвітлюються пресою, радіо, телебаченням. Для проведення закритих засідань необхідне особливе рішення парламенту або його палат. Засідання парламентів і палат вважаються правомочними при наявності передбаченого конституціями і регламентами кворуму: або більшості (США, Франція, Італія, Іспанія), або певної частини депутатів (1/3 – в Японії, 1/10 в Індії тощо. Порядок денний засідань визначається попередньо партійними фракціями (групами).
Програми роботи сесій і порядок денний визначаються самими парламентами, їх органами або урядами. Процедура парламентських дебатів визначається палатами, їх організація покладається на голову палати і його заступників або колегіальний орган.
Рішення в парламентах (палатах) приймаються голосуванням. Як правило, для схвалення рішення потрібна проста більшість від загальної кількості поданих голосів, або від фактичного числа членів парламенту чи палат, або від їх конституційного складу, або від кількості присутніх тощо. Голосувати парламентарії мають особисто.
В цілому роботу парламенту та його палат забезпечує голова парламенту або палати (спікер, маршал тощо). Вони керують роботою парламентів, дебатами, стежать за дотриманням регламенту; окрім того, вони здійснюють посередницьку функцію між парламентом та іншими органами державної влади. Голови та заступники голів парламентів та їх палат, як правило, обираються з числа депутатів.
2. Законодавча влада в Україні
Конституція України, прийнята у 1996 р., закріпила нову організацію державної влади, яка суттєво відрізняється від тої, що існувала до здобуття нашою країною державної незалежності, - ієрархічної системи. Основний закон України сприйняв загальновизнаний принцип організації влади у державі – принцип поділу її на законодавчу, виконавчу та судову. Органи державної влади отримали рівноправність та незалежність один від одного. Верховна Рада набула всіх основних рис парламенту – єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади в Україні.
Приоритетною рисою українського парламенту як органу законодавчої влади є його єдинність, виключність, універсальність в системі органів державної влади, що зумовлено насамперед унітарним характером нашої держави, вже згаданим поділом державної влади, його внутрішньою структурою та ін. Ці та інші риси парламенту обумовлюють властиве лише йому місце в системі органів державної влади. В системі органів державної влади в Україні парламент займає приоритетне місце, він перший серед рівних. Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, є загальним представником народу і виразником його волі.
Завантажити реферат