Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», який визначає розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до статті 94 Конституції України набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення, тобто з 22 лютого 2001 року. До набрання чинності цим Законом діє Закон України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування». Всі платники збору, визначені цим Законом, сплачують збір до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.98 за N 1064 діє тільки при сплаті збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. З набранням чинності
Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» Закон України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» втрачає чинність.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат і страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються страхові внески, визначеної Кабінетом Міністрів України.
Міністерством праці та соціальної політики України підготовлений проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України, яка буде прийнята найближчим часом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 1 січня 2001 року, передбачено, що страхуванню не підлягають працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймам в Україні, тобто ці особи не сплачують страхові внески. Чи застосовується ця норма при сплаті збору на обов'язкове соціальне страхуванням випадок безробіття відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» після 1 січня 2001 року?
Зазначена норма при сплаті збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття не застосовується. До набрання чинності Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», який визначає розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, всі норми Закону України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» діють у повному обсязі.
Згідно з Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Чи е зазначені підрозділи самостійними платниками внесків і на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?
Законом України «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що платником страхових внесків є роботодавець. Відповідно до зазначеного Закону роботодавцем є: - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган та фізичні особи, які використовують найману працю;
- власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародної), філії або представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не стор. 6. - передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Враховуючи це, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, не можуть вважатись роботодавцями і бути самостійними платниками страхових внесків незалежно від того, на якій території вони розташовані.
Згідно з Законам України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» для платників збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття — фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) об'єктам оподаткування е сукупний оподатковуваний дохід, до якого входить допомога по тимчасовій непрацездатності. Чи нараховуються також на цю допомогу внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для найманих осіб!
Ряд Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхові внески для найманих працівників нараховуються у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до оплати праці, тому страхові внески на неї не нараховуються.
Чи передбачені пільга щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для підприємств та організацій громадянських організацій інвалідів, майно яких е власністю громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих?
Пільги щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття роботодавцями - підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, не передбачені.
Завантажити реферат