Класифікація страхування за об'єктами

Класифікацію за об'єктами з виокремленням галузей, підгалузей і видів страхування можна вважати класичним підходом у те­орії та практиці вітчизняного страхування. Схематично таку кла­сифікацію унаочнює рис. 2.1. Вона є найбільш звичною для національних страховиків і дуже важливою з теоретичного по­гляду.

Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страхування можуть бути три групи майнових інтересів:

1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатко­вою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

2) пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподія­ної юридичній особі (страхування відповідальності}.

За часи існування в колишньому СРСР єдиної державної стра­хової компанії — Держстраху — найбільш розвиненою галуззю було особисте страхування, яке забезпечувало понад 60 % за­гального щорічного обсягу надходжень страхових премій на ко­ристь цієї страхової компанії. Понад 90 % у складі надходжень за особистим страхуванням припадало на премії за довгострокови­ми договорами страхування життя.

Особливістю цієї галузі порівняно з іншими є те, що об'єкти особистого страхування (життя, здоров'я, працездатність люди­ни) не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особисто­му страхуванні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника (застраховано­го) або його родини мають характер фінансової допомоги.

Особисте страхування поділяється на три підгалузі. їх існу­вання пов'язане з різною тривалістю договорів страхування і різ­ними обсягами страхової відповідальності (переліком подій, на випадок яких провадиться страхування). Підгалузями особистого страхування є страхування від нещасних випадків, медичне страхування, страхування життя. У рамках цих підгалузей ви­окремлюються види страхування.

Страхування від нещасних випадків об'єднує короткостро­кові (як правило, до одного року) види особистого страхування. Обсяг відповідальності за видами, які входять до цієї підгалузі, передбачає виплату страхової суми або її частини в такому разі: а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров'я (вста­новлення інвалідності); в) тимчасової непрацездатності. Необ­хідна умова настання відповідальності страховика — щоб пере­лічені події були наслідком нещасного випадку, передбаченого договором страхування.

Під нещасним випадком розуміють раптову, короткочасну, непередбачувану та незалежну від волі страхувальника (застра­хованої особи) подію, що може призвести до травматичного по­шкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи.

Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа (наприклад, підприємство, яке страхує своїх працівників), а заст­рахованим — лише фізична особа. Якщо особа укладає договір страхування власного життя і здоров'я, то вона одночасно є стра­хувальником і застрахованим. При укладанні договору страху­вання життя і здоров'я іншої особи (наприклад, дитини) застра­хованою буде саме ця особа, а страхувальником — особа, що уклала договір і сплачує внески. Страхування від нещасних ви­падків в Україні провадиться як у добровільній, так і в обов'язковій формі. Перелік обов'язкових видів страхування на­ведений у підрозділі 2.3.