Поняття та види ризиків

Ризики, ототожнювані з ризикогенними об'єктами, можуть класифікуватися згідно з критерієм сутності їх безпосередніх но­сіїв. З огляду на це ризики поділяються на майнові та особис­ті. Незалежно від випадкової події майнові ризики стосуються майнових об'єктів та майнових інтересів відповідних власників, а особисті — конкретних осіб. Особа як об'єкт ризику є незрівнян­но складнішою за майновий об'єкт. Адже вона є одночасно фізи­чним, фізіологічним та соціальним тілом і здатна генерувати від­повідно ширшу гаму ризиків. Залежно від того, якій із зазначених субстанцій завдала шкоди випадкова подія, особисті ризики мо­жуть виявлятися як ризики фізичного, фізіологічного та соціаль­ного походження.

Оскільки ризики сприймаються здебільшого за кількісними параметрами, то дуже важливим є їх поділ на класи за критерієм розміну. За цим критерієм розрізняють катастрофічні, великі, середні, малі та незначні ризики. Ризик відносять до однієї із Цих категорій залежно від імовірності настання більших чи менших матеріальних втрат, які можуть виникнути в кожному конк­ретному випадку.

Очевидно, що втрати в разі катастрофічних ри­зиків найбільші, а в разі незначних — найменші. Проте частота появи катастрофічних ризиків набагато менша, ніж малих чи не­значних. З огляду на це сукупність ризиків можна подати у ви­гляді піраміди, основу якої становлять незначні ризики, а верши­ну— катастрофічні (рис. 2).

Рис. 2. Поділ ризиків на класи за критерієм розміру

Поділ ризиків за критерієм їх розміру має важливе практичне значення, оскільки допомагає розробляти й застосовувати єдину методологію обслуговування ризиків різних категорій, а переду­сім — катастрофічних і великих. Зауважимо, що визначення ве­ликих ризиків ще 1969 року стало предметом обговорення в Єв­ропейському страховому комітеті. Підсумком такого обговорен­ня було створення спеціальної Міжнародної комісії з великих ри­зиків.

Особливістю катастрофічних ризиків є не лише великомасштабність негативних наслідків, а й неможливість їх передбачити й розрахувати. Поняття катастрофи пов'язується, як правило, з природними катаклізмами; землетрусами, циклонами, вивержен­нями вулканів, повенями та іншими стихійними явищами. При­чинами катастрофічних ризиків можуть бути й різні види людсь­кої діяльності: винахідницька, політична чи економічна. Катастрофічний ризик означає загрозу появи численних негатив­них наслідків однієї події. Проте до катастрофічних наслідків може призвести також збіг у часі та просторі багатьох окремих незначних подій. Катастрофічні ризики називають «ризиками іс­нування», оскільки вони можуть загрожувати нормальному існуванню людського суспільства. Згідно з оцінками експертів у XX столітті сталося понад 400 великих катастроф, головним чином природного, стихійного походження. Залежно від причин струк­тура (частка у % до загальної кількості) катастроф була така:

Повені . 52

Землетруси 17

Урагани (циклони, тайфуни, бурі тощо). 15

Посухи . 7

Виверження вулканів . З

Інші причини . 6

Одне з поширених визначень катастрофічного ризику харак­теризує його як «явище природи або людської діяльності, котре може зумовити численні кумульовані окремі ризики та призвести до майнових і особистих збитків у особливо великих розмірах».

Великі ризики порівняно з катастрофічними менш відчутні економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню й розрахунку. З огляду на це Міжнародна комісія з великих ризиків дійшла висновку, що великий ризик — це можливість появи події, котра завдає вели­ких збитків, які значно перевищують середній рівень збитків від порівнянних, тобто однакових за походженням ризиків.

З метою уніфікованого підходу до страхового обслуговування великих і катастрофічних ризиків усі ризики спеціальними дирек­тивами ЄС були умовно поділені на дві основні категорії: великі та масові. Масовими визнаються такі ризики, які немає підстави відносити до великих. У свою чергу, до великих ризиків віднесе­ні ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності. Це — транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, ризики загальної відповідальності та майнові, що виявляються на великих підприємствах.

Наслідками випадкових подій, передусім антропогенного по­ходження, можуть бути не лише негативні, а й позитивні резуль­тати. Тобто в цих випадках альтернативою ризику стає його про­тилежність — шанс.

Імовірність настання при цьому негативних результатів також набуває ознак ризику, але особливого, спекулятивного характеру. Отже, враховуючи можливі наслідки випадкових подій, ризики можна поділити на чисті та спекулятивні — згідно з критерієм можливих наслідків (рис. 3). Коли ризики чисті, наслідок ви­падкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність.

Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чи­стих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають

під час азартних ігор, лотерей, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.

Рис. 3. Класифікація ризиків за критерієм можливих наслідків.

Системний поділ ризиків на види, зумовлений як практичними, так і теоретичними потребами, визначає їх видово-просторову структуру променевого типу (рис. 4.)

Рис. 4. Види ризиків за критеріями наслідків, об’єкта, обсягу та причин