Поняття і значення основних принципів трудового права

У теорії права під правовими принципами розуміються керівні ідеї, які виражають суть, основні властивості й загальну спрямованість розвитку правових норм у межах всієї системи права або її окремих галузей, або інститутів. Принципи — це ідеї. На яких будується система права (Черданцев А.Ф. Тео­рия государства и права: Учеб. для вузов. — М.: Юрайт, 1999. - С.186).

У науці немає єдності в розумінні цієї категорії. Існують різні точки зору: одні автори розуміють під принципами права тільки "керівні ідеї" і виводять їх значення зі змісту правових норм, інші вважають, що вони обов'язково повинні бути ще закріплені в цих нормах. Поширеним також є ото­тожнення правових принципів і суб'єктивних прав і обо­в'язків, тобто принципи трудового права пов'язуються в ос­новному зі змістом ст. 2 КЗпП, що визначала раніше основні трудові права і обов'язки працівників, а в редакції Закону України від 5 липня 1995 p. — основні трудові права пра­цівників.

Правові принципи важливі для нормотворчої і правоза-стосовчої діяльності. Вони служать тим правовим орієнтиром, виходячи з якого законодавець формулює галузеві норми, вносить зміни і доповнення в діючі нормативні акти. Право­ві принципи допомагають глибше зрозуміти значення кон­кретних норм і визначають тенденції розвитку законодавства.

Професор О. В. Смирнов вважає, що під принципами тру­дового права потрібно розуміти закріплені в чинному зако­нодавстві основоположні керівні засади (ідеї), які виража­ють суть норм трудового права і головні напрями політики держави в галузі правового регулювання суспільних відно­син, пов'язаних з функціонуванням ринку праці, застосуван­ням і організацією найманої праці (див. Трудовое право:

Учебник. - М.: "Статус ЛТД+", 1996. - С. 23).

Професор Р.З. Лівшиць виділяє два різновиди принципів права — принципи-норми та принципи, які виводяться з норм. На його думку, одні правові принципи прямо закріплюють­ся в нормах. Після подібного закріплення вони стають прин­ципами-нормами. Інші принципи прямо не закріплюються в конкретних нормах. Формулювання правового принципу не переходить у формулювання однієї конкретної норми. Але ж воно переходить у численну кількість норм, ніби розчи­няється у них . У цих випадках ми маємо справу з принци­пами, які виводяться з норм (Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. - М.: БЕК, 1994. - С. 196).

Під принципами трудового права слід розуміти основні керівні ідеї (засади), які закріплені в нормах або виводяться з них і є такими, що характеризують зміст трудового права та напрямки його подальшого розвитку.

Проблема принципів сучасного трудового права не дослі­джена в науковій літературі. Відкритим залишається як пи­тання про перелік принципів, так і про їхній зміст в умовах перехідного періоду. Принципи як керівні ідеї мають над­звичайно важливе значення для ефективного функціонуван­ня всієї системи норм даної галузі права. За допомогою прин­ципів не тільки формулюється сучасний державний підхід до правового регулювання праці, але й визначається суть майбутніх правових норм. Яка важлива проблема для держа­ви, що перебуває в перехідному періоді! Не менш важливим є те, що правильно сформульовані принципи дозволяють усувати прогалини в законодавстві при застосуванні пра­вових норм. Сучасне законодавство про працю України в багатьох питаннях є незавершеним, неповним. Ринкові заса­ди, які впроваджуються в економіку України, породили нові відносини, що не знайшли ще свого адекватного регулювання. І в цій справі значення принципів трудового права важко переоцінити.

Ще один аспект заслуговує уваги. Принципи повинні ство­рювати певну систему, бути узгодженими між собою, а та­кож із загальними принципами права і принципами дер­жавної політики. Сьогодні необхідно говорити і про їх узго­дженість з принципами міжнародно-правового регулюван­ня праці, в тому числі регіонального на рівні Ради Європи, Європейського Союзу.