Поняття спадкового права

Ця прогалина в законі була усунута Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності". Пленум легалізував поло­ження судової практики.

Окрім права приватної власності в склад спадщини можуть входити й інші права померлого громадянина: ті, які випливають з виконання певних угод; вимоги щодо відшкодування шкоди, майнові права автора, винахідни­ка; на отримання належної, але неодержаної, заробітної плати, компенсації та ін.

Так, якщо після смерті громадянина залишився не­добудований будинок, то у спадщину переходить не жи­лий будинок, а будівельні матеріали, права та обов'язки за договором підряду на будівництво.

Якщо право власності на майно у спадкодавців було відсутнє, то це майно не може входити в склад спадщи­ни. Так, самовільно побудований будинок не включаєть­ся в спадкову масу, оскільки у спадкодавця право влас­ності на цей будинок не виникло, і у відповідності з нормами чинного законодавства цей будинок підлягає вилученню. В склад спадкової маси не включається квартира, яку спадкодавець наймав за договором найму жилого приміщення, оскільки договір найму не є підста­вою набуття права власності. В разі смерті громадянина, який не одержав приватизаційні папери з будь-яких причин, право одержання належних йому до видачі па­перів також не успадковується (ст. 4 Закону України "Про приватизаційні папери").

Якщо майно належало кільком особам на праві спі­льної власності, то після смерті однієї з них спадщина відкривається тільки на належну цій особі частку.

Якщо після смерті спадкодавця залишився автомо­біль, який він отримав в органах соціального захисту безоплатно, то автомобіль підлягає поверненню в повній комплектності органу соціального захисту.

Якщо автомобіль був отриманий інвалідом на пільго­вих умовах, то він також повертається органу соціаль­ного захисту з наступним відшкодуванням ним спадкоєм­цям сплаченої інвалідом вартості автомобіля з врахуван­ня його зносу. Однак за бажанням члена сім'ї інваліда цей автомобіль з дозволу органу соціального захисту на­селення може бути йому продано через комісійний мага­зин в установленому порядку (п. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 999 "Про по­рядок забезпечення інвалідів автомобілями").

У відповідності до Інструкції "Про порядок виготов­лення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холод­ної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових ма­теріалів", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України 21 серпня 1998 р., у випадку смерті власника нагородна нарізна вогнепальна зброя армійського зразку негайно здається родичами померлого в органи внутрі­шніх справ безкоштовно. Також безкоштовно повинні бути здані у військові комісаріати або в органи внутріш­ніх справ кортики. Право власності на ці речі у спадко­ємців не виникає.

Мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя протягом десятиденного строку повинна бути зда­на в органи внутрішніх справ на тимчасове зберігання — до вирішення питання про спадкування майна. Якщо хтось із спадкоємців бажає стати власником такої зброї, то вона може бути зареєстрована на його ім'я у встанов­леному порядку. У випадках, якщо серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на збері­гання зброї, зброя померлого власника повинна бути в місячний строк продана або подарована особі, яка має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання мисливсь­кої вогнепальної зброї.

Не переходять у спадщину ті права та обов'язки, які хоч і є майновими, але носять суто особистий характер. Це право на отримання аліментів, право на користування жилим приміщенням, право на пенсію, на членство у кооперативі, товаристві. Не переходять у спадщину пра­во на ім'я, вчене звання, державні нагороди, військове звання.

В склад спадщини входять не лише права спадкодав­ця, але й ціла низка майнових зобов'язань, а саме — борги спадкодавця.

Відкриття спадщини — це наявність певних юридич­них фактів, з якими законодавець пов'язує виникнення права спадкування. Спадкові правовідносини виникають із смертю громадянина або з оголошенням його у вста­новленому порядку померлим. Для вирішення багатьох питань спадкового права суттєве значення має час і місце відкриття спадщини.

Саме з часом та місцем відкриття спадщини по­в'язане встановлення таких істотних обставин, як: ви­значення кола спадкоємців; визначення строку для при­йняття спадщини чи відмови від спадщини; склад спад­кового майна; закон, яким потрібно керуватися. Саме за місцем відкриття спадщини вживаються заходи з охоро­ни спадкового майна і видається свідоцтво про право на спадщину.

ЦК України визначає час відкриття спадщини як день смерті спадкодавця, факт і дата смерті якого під­тверджуються свідоцтвом органів РАГСу чи іншим до­кументом, який видається у передбачених законом ви­падках (наприклад, повідомлення Міністерства оборони про загибель військовослужбовця).

У тих випадках, коли спадкодавець оголошується померлим за рішенням суду, днем смерті вважається день вступу в законну силу рішення суду про оголошен­ня такого громадянина померлим.

Якщо ж громадянин пропав безвісти за обставин, які загрожували йому смертю або давали підстави припуска­ти, що він загинув від нещасного випадку, суд може в своєму рішенні визначити день його смерті — тобто день припустимої загибелі.

Часом відкриття спадщини посмертно реабілітованого у встановленому порядку громадянина є день прийняття рішення районною Комісією з питань поновлення прав реабілітованих про повернення майна спадкоємцям першої черги '. Факт смерті спадкодавця — реабілітова­ного у встановленому порядку громадянина — визна­чається на підставі відповідного рішення Комісії з пи­тань поновлення прав реабілітованих, яке повинно містити перелік документів, що стверджують відповід­ні факти 2.

Сам факт зникнення громадянина безвісти (наприк­лад, на фронті, під час військового конфлікту) або ви­знання його безвісно відсутнім у судовому порядку не тягне за собою відкриття спадщини.

Законодавець не надає правового значення годинам та хвилинам настання смерті. Правові наслідки пов'язані лише з днем смерті. Якщо особи померли в один і той же день (незалежно від часу смерті), вони не спадкують одна після другої. Так, якщо внаслідок автотранспорт­ної події чоловік загинув на місті події, скажімо, о першій годині ночі, а його дружина сконала в лікарні через двадцять годин, спадщина після чоловіка для жінки не відкривається, оскільки подружжя померло в один день.

Місцем відкриття спадщини вважається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно не відоме — то місце знаходження майна чи основної його частини. Місцем проживання неповнолітніх, які не досягай 15 років, або осіб, які перебувають під опікою, вважається місце проживання їхніх батьків (усиновите­лів) або опікунів. Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також студентів, які навчалися в технікумах чи вузах поза місцем постійного проживання, місцем відкриття спадщини визнається місце їх постій­ного проживання до призову на строкову службу або до вступу на навчання до навчального закладу.