Отже, державне регулювання ринку цінних паперів — це здійснення державою комплексу заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за ринком цінних паперів з метою забезпечення його справедливості, прозорості, ефективності та запобігання зловживанням і порушенням.
Як стверджують члени Координаційної ради при Президентові України з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні, створення та функціонування організованого Фондового ринку вимагає його спеціального державного регулювання, який, в свою чергу, повинен забезпечити:
“прозорість” угод з цінними паперами;
дотримання правил, що забезпечують рівність всіх суб’єктів організованого ринку;
нагляд та контроль за всіма суб’єктами організованого ринку;
припинення дій з маніпулювання цінами на організованих ринках [4].
Державне регулювання Фондового ринку повинно базуватися на принципах, найголовнішим з яких, є принцип першочергової реалізації загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України. Цей принцип випливає із загальної універсальної регулюючої функції держави щодо захисту прав та інтересів громадян та учасників Фондового ринку і базується на необхідності забезпечення відтворювальних процесів в економіці країни.
З іншого боку, слідом за економічною лібералізацією в Україні досить частими виявилися факти зловживань, ошукування, шахрайства, порушень законодавства з боку недобросовісних професійних учасників ринку по відношенню до інвесторів-громадян, що вимагає застосування державою більш жорстких методів регулювання. З поєднання цих підходів випливає принцип оптимальності державного регулювання, який означає, що держава здійснює регулювання діяльності учасників Фондового ринку лише тоді, коли це абсолютно необхідно, в інших випадках вона делегує частину своїх регулюючих повноважень професійним учасникам ринку, які об’єднуються у саморегулюючі організації.
Для досягнення мети регулювання державою створюється відповідна структура державного регулювання Фондового ринку та запроваджуються його певні форми.
Безумовно, найголовнішим елементом цієї структури є законодавче регулювання ринку цінних паперів, що забезпечує загальнообов’язковий регулятивний вплив на діяльність та поведінку всіх учасників ринку. Цей елемент утворює необхідний нормативно-правовий базис, на якому учасники ринкових взаємовідносин, у тому числі держава та її уповноважені органи, реалізують свої права, інтереси, обов’язки та повноваження.
1. Бойко Т. М. Колективні інвестиції. М.: Центр колективних інвестицій, Фонд інформаційної підтримки правової економіки, 1997. — 93 с.
2. Мозговий О. М. Фондовий ринок України. — К.: Фенікс, 1997. — 276 с.
3. Івченко В. А. Куди йде український фондовий ринок і яким шляхом? // Цінні папери України. — 1998. — № 5. — С. 3 — 4.
4. Матеріали сьомого засідання Координаційної ради при Президентові України з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні. — К. —22 груд. — 1999 — 23 с.
Завантажити реферат