Приватизація громадянами земельних ділянок

Земельна реформа є поняттям дуже суміжним з аграрною реформою, оскільки і та, і інша передбачають перетворення форми власності на землю в сільській місцевості та створення нового зацікавленого власника в даній сфері виробництва. Аграрна реформа, згідно з Стратегією економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки є одним з пріоритетних напрямків діяльності держави на період з 2000 по 2004 роки. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” створює вагомі передумови для істотного прискорення ринкових перетворень на селі, завершення реформування громадського сектора сільськогосподарського виробництва на основі приватної власності. В Указі Президента України „Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 – 2005 роки” від 30 травня 2001 року вказано, що за період з 1991 по 2001 рр приватизували свої земельні ділянки на площі 3256 тис. гектарів 11 млн. громадян, 37,6 тис. фермерських господарств використовують майже 2 млн. гектарів сільськогосподарських угідь.Проте, процес реформування потребує удосконалення і державна політика щодо розвитку відносин власності на землю полягатиме, насамперед, у забезпеченні реалізації відповідних положень Конституції України та передбачатиме:Ø приватизацію громадянами і юридичними особами України земельних ділянок різного функціонального призначення, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть передаватися у приватну власність;Ø задоволення потреб громадян у земельних ділянках для ведення особистого підсобного господарства, селянського (фермерського) господарства, сінокосіння і випасання худоби, садівництва і городництва, індивідуального житлового будівництва. З метою створення механізмів економічного стимулювання раціонального і ефективного використання земель у сільськогосподарському виробництві передбачається:Ø завершити перерозподіл земель запасу і резервного фонду, повністю забезпечивши потреби громадян, у тому числі працівників соціальної сфери села, в земельних ділянках для ведення особистого підсобного господарства, селянського (фермерського) господарства, садівництва і городництва, сінокосіння та випасання худоби;Ø вирішити питання щодо передачі земельних ділянок державних сільськогосподарських підприємств у разі їх приватизації у власність членів трудових колективів цих підприємств.

Аналіз чинного законодавства у сфері приватизації земель свідчить про наявність у ньому прогалин, неузгодженостей та протиріч. Це, зокрема, відсутність на законодавчому рівні визначення приватизації земель та її принципів, нечіткість визначення прав та обов'язків суб'єктів приватизаційних правовідносин, відсутність строків розгляду документів і прийняття рішень органами приватизації та іншими уповноваженими органами, відсутність єдиної форми документів і належних юридичних гарантій захисту прав суб'єктів земельних приватизаційних правовідносин тощо.

З метою усунення прогалин та протиріч у цій сфері правового регулювання пропонується прийняття Закону України «Про приватизацію земель»[15].Проект Закону мав би включати такі розділи: загальні положення; порядок приватизації земель та її юридичне оформлення; особ­ливості приватизації деяких категорій земель; юридичні гарантії захисту прав суб'єктів прива­тизаційних правовідносин; перехідні положення.

Розділ «Загальні положення» має містити визначення поняття приватизації земель та її завдання, а також принципи приватизації. До останніх доцільно віднести принципи законності; державного регулювання, забезпечення та контролю; рівності прав громадян України у процесі приватизації земель незалежно від віку, статі, національності, віросповідання та державного захисту їх прав; добровільності приватизації землі; справедливого розподілу земельних ділянок між суб'єктами; черговості надання земельних ділянок; безопла­тної передачі земельних ділянок; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок, об'єкти та результати приватизації земель; врахування освіти та досвіду роботи громадян на землі при приватизації окремих категорій земель. У зазначеному розділі доцільно окремо виділити статтю про об'єкти приватизації, до яких віднести земельні ділянки державної власності, що знаходяться у користуванні, та землі запасу.

У другому розділі проекту Закону доцільно встановити уніфіковану загальну процедуру приватизації земель різних категорій. Така процедура відповідно поділятиметься на два підвиди залежно від об'єктів приватизації:

— приватизація земель, що перебувають у користуванні суб'єктів приватизаційних пра­вовідносин;

— приватизація земель із Фонду приватизації земель (ФПЗ).

Запровадження ФПЗ та обліку осіб, які бажають приватизувати земельні ділянки, дасть можливість забезпечити рівність прав громадян України, справедливий розподіл земель, черговість надання земельних ділянок тощо.

Останній розділ має визначити заходи відповідальності за порушення законодавства про приватизацію земель, зокрема, за необґрунтовану відмову у приватизації земельної ділянки, безпідставне порушення строків розгляду документів, безпідставне обмеження розмірів земе­льних ділянок, що надаються, порушення вимог нормативних актів щодо кадрового, фінансо­вого, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення процесу приватизації, порушен­ня умов договору на здійснення землевпорядних дій у процесі земельної реформи, самовільне зайняття земельних ділянок тощо, з відсилкою до чинного кримінального, адміністративного, цивільного та земельного законодавства. У вказаному розділі доцільно також передбачити судовий порядок розгляду спорів, що випливають із приватизаційних правовідносин.[16]

Перелік використаних

нормативно-правових актів:

1. Конституція України від 28.06.1996 р.

2. Земельний кодекс України від 13 березня 1992 року

3. Земельний Кодекс України від 25.10.01

4. Закон України „Про податок на добавлену вартість”

5. Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок” від 26.02.92 р.

6. Лист Держкомзему „Щодо приватизації земельних ділянок громадянами” від 25.06.2001 р.

7. Лист Держкомзему від 06.06.2000 р.

8. Наказ Держкомзему "Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадян України” від 15 лютого 1993 року

9. Наказ Держкомзему „Про затвердження порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України” від 15.02.93 р.

10. Наказ Держкомзему України "Про приватизацію земельних ділянок" від 20 січня 1993 року

11. Постанова Верховної Ради України від 18 груд­ня 1990 р. «Про земельну реформу»

12. Постанова ВРУ „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею” від 13.03.92 р.

13. Постанова Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель» 14. Постанова КМУ Про затвердження Порядку викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства від 24.01.00 р