Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки

Якщо до встановленого першого строку платежі внесені не пов­ністю, то ці договори вважаються такими, що не відбулися. У цьому випадку 90% сум, що надійшли як платежі, повертаються на раху­нок підприємства. Протягом одного місяця він може бути поновле­ний, якщо страхувальник погасить заборгованість за платежами.

Визначення збитку і страхового відшкодування. Визначення розміру збитку і виплати страхового відшкодування — одна з найскладніших і найвідповідальніших операцій страхових ком­паній. Від умілого, чіткого та якісного регулювання збитків, які виникли у страхувальника, залежить імідж страхової компанії.

Методика визначення збитку та страхового відшкодування залежить від об'єкта страхування (будівлі, засоби виробницт­ва, товари і т. ін.), суб'єкта страхування (державне підприємс­тво, колгосп і т. ін.), стихійного лиха (пожежа, землетрус, по­вінь тощо).

Розмір збитку і сплати страхового відшкодування визначають у такій послідовності: 1) установлюють факт страхового випадку; 2) визначають розмір збитку і страхового відшкодування, скла­дають страховий акт про страховий випадок; 3) здійснюють страхову виплату.

При пошкодженні, загибелі або крадіжці майна страхувальник має протягом одного — трьох днів подати заяву про страховий випадок, зазначивши в ній, коли, де, за яких обставин і яке майно загинуло або було пошкоджене чи викрадене. Страхова компанія перевіряє відповідність наведених фактів та умов договору стра­хування.

Так вирішується питання про наявність страхового чи нестрахового випадку.

Потрібно встановити також, чи було застраховане майно на момент настання страхової події, оскільки договір страхування міг ще не набути чинності, або бути вже припиненим. Далі необ­хідно перевірити, чи входять до обсягу відповідальності страхові випадки та інші ризики, від яких здійснено страхування. Відпові­дні органи мають надати страхувальникові такі документи:

* на випадок пожежі — довідку (акт) органу пожежного на­гляду;

* у разі стихійного лиха — довідку органів гідрометеороло­гічної служби;

* на випадок крадіжки майна або його знищення, пов'язаного з крадіжкою, — відповідну постанову слідчих органів з обов'яз­ковим списком майна, яке було вкрадене або знищене.

Коли подія, яка настала, не була передбачена договором, вона не є страховим випадком і страховик звільняється від відшкоду­вання завданого збитку.

Страхова компанія, визнавши, що подія, яка призвела до заги­белі або пошкодження майна, є страховим випадком, протягом п'яти — десяти днів з моменту отримання заяви від страхуваль­ника повинна скласти страховий акт, відбивши в ньому факт, причини та наслідки страхового випадку, а також визначивши роз­міри збитку та страхового відшкодування.

Розмір збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та Іншого майна, яке належить до основних засобів, визначається виходячи із залишкової вартості, оцінної вартості і виключенням вартості залишків, а в разі пошкодження згаданих будівель, спо­руд тощо — на основі вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми. До суми збитку входять також втрати від пошко­дження майна внаслідок заходів, що вживалися для його ряту­вання, усі необхідні і доцільні витрати на рятування, зберігання та впорядкування застрахованого майна після настання страхово­го випадку, витрати на складання кошторисів на відновлення пошкоджених об'єктів, проведення експертиз, необхідних для встановлення обсягу втрат, і т. ін.

Кількість і вартість майна, наявного на момент страхового ви­падку, визначається за даними бухгалтерського обліку і звітності та на підставі первинних документів про надходження і видатки інвентаризаційних залишків невикористаних матеріалів.

Після розрахунків розміру збитку визначають розмір страхо­вого відшкодування.

Більшість компаній страхове відшкодування виплачують про­тягом 15 днів від дня складання акта про загибель (пошкоджен­ня) застрахованого майна й одержання всіх необхідних докумен­тів від компетентних органів.

У разі загибелі (пошкодження) майна страхове відшкодування визначається таким відсотком від суми збитку, в якому майно бу­ло застраховане, але розмір відшкодування не повинен перевищу­вати розміру страхової суми. Якщо перевіркою буде встановлено, що під час укладання договору вартість майна була зазначена ни­жчою за фактичну, то відсоток, на який було застраховане майно, відповідно зменшується.

Якщо внаслідок страхового випадку знищено велику кількість майна і протягом встановленого строку неможливо зробити но­вий розрахунок розміру збитку, то на підставі письмової заяви страхувальника страхова компанія може виплатити йому аванс у розмірі 50 %.

Із суми страхового відшкодування вираховуються:

* франшиза (безумовна);

* виплачений страхувальникові аванс;

* чергові платежі (в разі несплати), за погодженням зі страху­вальником, якщо виплата здійснюється до настання строку їх сплати.

Втрати внаслідок пошкодження або знищення майна, отрима­ного підприємством або організацією за договором майнового найму або прийнятого для переробки, ремонту, перевезення, збе­рігання тощо, відшкодовуються у повному обсязі в межах стра­хової суми, установленої на кожний конкретний об'єкт.

Страхове відшкодування за збитки, завдані внаслідок вико­нання експериментальних або дослідних робіт, а також під час експонування майна на виставках, виплачується лише у випад­ках, коли майно було застраховане за окремим договором.

Страхова установа, яка виплатила страхове відшкодування за пошкоджене або загибле майно, набуває права висунути (у межах суми, виплаченої страхувальникові) вимоги, які підприємство має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Договір страхування, за яким виплачено страхове відшкоду­вання, зберігає чинність до кінця зазначеного в ньому строку в розмірі різниці між страховою сумою, обумовленою договором, і сумою виплаченого страхового відшкодування. Якщо страхове відшкодування виплачене в розмірі повної страхової суми, то чин­ність договору припиняється.

Не підлягають відшкодуванню збитки:

* завдані внаслідок перебігу процесів, яких не можна уникну­ти в роботі або таких, що природно випливають з них (корозія, природне спрацювання та інші природні властивості окремих пред­метів);

* завдані через те, що страхувальник не вжив належних захо­дів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобі­гання подальшому пошкодженню чи знищенню;

* завдані внаслідок викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено міліцією або іншими правоохоронними органами.