Страхування від нещасних випадків, його основні види

* страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізую­чого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного виливу іонізуючого випромі­нювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів.

Обов'язковому особистому страхуванню медичних і фарма­цевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імуноде­фіциту людини при виконанні ними службових обов'язків, а та­кож настання інвалідності або смерті від СНІД підлягають працівники, які подають медичну допомогу населенню, прово­дять лабораторні та наукові дослідження з проблем вірусу імуно­дефіциту людини і виробляють вірусні препарати.

Розмір страхової суми, що підлягає виплаті при інфікуванні застрахованого вірусом імунодефіциту людини або настанні інвалідності внаслідок захворювання на СНІД, регламентуєть­ся розміром мінімальних заробітних плат, а в разі смерті заст­рахованого працівника внаслідок захворювання на СНІД його спадкоємцям виплачується страхова сума залежно від розміру грошового утримання померлого за останньою займаною ним посадою.

Особливість обов'язкового особистого страхування працівни­ків відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) полягає в тому, що воно здійснюєть­ся з метою захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання ними своїх обов'язків.

Державне обов'язкове страхування спортсменів вищої катего­рії поширюється лише на спортсменів збірних команд України і проводиться на випадок загибелі чи смерті застрахованого під час підготовки або участі в змаганнях, а також утрати застрахо­ваним працездатності внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, хвороби, інвалідності, що трапилися під час підготовки або участі в змаганнях. З урахуванням цього визначається й осо­бливий порядок формування страхових платежів.

Страхові суми виплачуються у випадках загибелі або смерті застрахованого залежно від розміру грошового утримання за останньою посадою, що її обіймав застрахований, а в разі втрати ним працездатності або встановлення йому інвалідності страхові суми виплачуються в розмірі, який визначається з розрахунку середньої заробітної плати пропорційно до терміну втрати праце­здатності чи залежно від встановленої групи інвалідності.

Обов'язкове державне страхування інших категорій здійсню­ється на випадок загибелі або смерті застрахованого під час ви­конання службових обов'язків, втрати застрахованим працездат­ності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, за­хворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків. Розмір страхової суми залежить від гро­шового утримання за останньою посадою та ступеня втрати пра­цездатності. Інші умови є аналогічними.

До особливої категорії обов'язкового страхування відноситься обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Це пов'язано з тим, що транспорт є джерелом підви­щеної небезпеки щодо осіб, які експлуатують транспортні засо­би, та пасажирів, які ним користуються. Саме тому, за чинними в Україні умовами, обов'язковому страхуванню від нещасних ви­падків підлягають:

— пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту (крім внутрішнього місько­го) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на стан­ції, пристані;

— працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі — водії), а саме:

— водії автомобільного, електротранспорту, машиністи і поміч­ники машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

— машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирсь­ких вагонів, начальники (бригадири) поїздів;

— поїздові електромонтери;

— кондуктори;

— працівники вагонів-ресторанів, водії дрезин та інших оди­ниць рухомого складу;

— механіки (начальники) рефрижераторних секцій (поїздів);

— працівники бригад медичної допомоги.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в поїзд, морське або річкове судно, автобус чи інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки, а водії — тільки на час обслуговування поїздки.

Страхувальниками з цього виду страхування виступають самі пасажири, які сплачують страховий платіж додатково при оплаті проїзного квитка, а для водіїв — юридичні особи і громадяни

— суб'єкти підприємницької діяльності — власники транспортних засобів, які страхують водіїв на час обслуговування поїздок.

Страховий платіж становить для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських мар­шрутах у межах однієї області в розмірі до двох відсотків, а на маршрутах приміського сполучення — до п'яти відсотків вартос­ті проїзду. Страховий платіж за водіїв визначається у розмірі до одного відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Страхову суму встановлено в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До страхових випадків належать:

* загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

* одержання застрахованим травми внаслідок нещасного ви­падку на транспорті при встановленні йому інвалідності;

* тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Розмір виплати страхової суми залежить від ступеня втрати працездатності чи смерті застрахованого.

Особисте страхування на повітряному транспорті здійснюєть­ся за рахунок власників або експлуатантів повітряних суден. Обов'язково підлягають страхуванню члени екіпажу та авіацій­ний персонал під час перебування на борту повітряного судна, а також пасажири повітряного транспорту. Розмір страхової суми на повітряному транспорті становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Інші умови аналогічні страхуванню на решті видів транспорту.

Незважаючи на те, що Законом України «Про страхування» передбачено обов'язкове страхування ризикових професій на­родного господарства від нещасних випадків, його практичне втілення стримується через відсутність чіткого переліку відпові­дних професій та умов страхування.

Виплата страхової суми здійснюється в строки, визначені компетентним органом, після отримання страховиком всіх необ­хідних документів.

Суттєві зміни в розвиток страхової справи в Україні вносить прийнятий у 1999 році Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виро­бництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який введено в дію 1 квітня 2001 року.

Особливістю Закону є те, що він визначає особливу правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загаль­нообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю­вання, які призвели до втрати працездатності або загибелі за­страхованих на виробництві.