Яскравим прикладом інвестування банківського капіталу в страхову галузь є купівля державного пакету акцій АКБ “Укрсоцбанк” НАСК “Оранта”. Можна спрогнозувати, що саме ця страхова компанія в найближчі 7-10 років може стати головним акціонером даного банку, поглинувши при цьому його дочірнє підприємство АСК “Укрсоцстрах” тощо. В умовах підвищення вимог до показників діяльності комерційних банків (з боку Національного банку України), страхових компаній (з боку Міністерства фінансів України) можна також передбачити взаємовигідне інвестування даних фінансових інститутів в акції одне одного, тим самим закріплюючи довгострокові стратегічні зв’язки. Головною проблемою при здійсненні таких інвестицій буде питання контролю. В короткостроковому періоді воно буде вирішуватись на користь банків (вони на даний час є більш фінансово потужними). В довгостроковій перспективі – ситуація, вважаємо, корінним чином зміниться на зворотну. У страховиків значно вигідні відсоткові ставки сплати податків (складає 3% від суми отриманих платежів), помітні темпи розвитку в останні роки (з 1997 по 2002 р. страховий ринок в Україні збільшився в 7,4 разів). Актуальним для страховиків є питання ефективного розміщення вільних ресурсів (в 2001 р. страховиками України було зібрано 3,03 млрд. грн.). Акції підприємств та банків, як відомо, є більш рентабельним вкладенням капіталу ніж банківські депозити або державні цінні папери. Стратегічним напрямком взаємодії страхових компаній та банків в Україні є запровадження спільних технологій продажу фінансових (страхових та банківських) послуг на вітчизняному ринку. Пріоритетом для банків на сьогодні є максимальне розширення послуг клієнтам та збільшення обсягів продаж - ця проблема, до речі, є досить актуальною і для страховиків. Суть даного проекту полягає у створенні фінансового супермаркету для клієнта, вироблення єдиної спільної стратегії обслуговування клієнта. І страховик, і банк повинні задовольняти попит клієнта на фінансові продукти, які знаходяться в чіткому взаємозв’язку: отримання кредиту та обов’язкове страхування предмету застави, страхування керівників-позичальників (особливо малих та середніх підприємств) від нещасного випадку для забезпечення більшої гарантованості повернення кредиту (вигодонабувачем буде банк), видача разом з платіжною карткою страхових полісів, а також тих страхових продуктів, які не пов’язані з банківською діяльністю, але банк їх може при мінімальних витратах реалізовувати - це обов’язкові види страхування: цивільної відповідальності, водіїв від нещасних випадків, членів добровільних пожежних дружин; майна громадян та підприємств тощо. Від побудови такого механізму взаємодії виграє і банк, і клієнт. Клієнт отримує повний спектр високоякісних послуг установами однієї системи, які не на формальному рівні несуть повну відповідальність за надані послуги, мінімізуються його витрати в сфері страхування (за придбання повного пакету послуг банк і страховик будуть робити значні знижки тощо). І на закінчення хотілося б зазначити, що проведені дослідження зарубіжних вчених у сфері злиття і поглинання страхових компаній, банків, промислових підприємств виявили так званий “ефект масштабу”. Суть даного ефекту полягає в тому, що після злиття і поглинання ті підприємства, які виступали їх об’єктом, демонстрували високе зростання ефективності порівняно з тими, які не приймали участі в цих процесах. Досить значний “ефект масштабу” був відкритий в розвинутих країнах світу саме в галузі страхування. Таким чином, можна передбачити, що процеси створення стратегічних альянсів між банками та страховими компаніями однозначно позитивно вплинуть на діяльність страховиків, які будуть складовими альянсів, та на розвиток страхового ринку в цілому, який має всі шанси стати одним з найбільших в Європі.
Завантажити реферат