На порозі наступного тисячоліття людство знаходиться на етапі переходу до нового стану, ініційованого шоковим впливом інформації, інтеграцією світової економіки, розвитком наукової і технічної цивілізації
Ринкові принципи перетворюються в пануючий універсальний механізм економічного розвитку в усьому світі. Розширюється інтернаціоналізація праці, професій і вільної конкуренції в зайнятості кваліфікованих фахівців. Національні економіки щораз більше відкриваються до глобальної освіти, лібералізованих трудових ринків та інвестицій у постійне навчання. В політиці з питань персоналу в галузі страхування пріоритет віддається гнучким фахівцям, які вміють швидко реагувати на змінні економічні умови у контексті стійкого розвитку; володіють конвертованою, експортно-оріентованою кваліфікацією, котра забезпечує вільний доступ до глобального ринку робочої сили; ознайомлені зі змінами ролі праці, інформацією і знанням про економічне зростання; мають доступ до світових духовних цінностей, інформаційних ресурсів, високих технологій та Інтернету.
Відповідною глобальній економіці і страхуванню є нова парадигма вищої освіти: ефективна професійна реалізація через високу якість підготовки кожної людини протягом усього її життя.
Місія сучасного університету - стати генератором знання і кваліфікації, культури і вільного людського духу, котрий шукає істину про професіоналізм в одній універсальній і безмежній перспективі. Створена в ньому модель спеціаліста в галузі страхування повинна відображати сучасний, змінний світ. Вона повинна відображати очікування майбутніх змін як у локальному, так і в транснаціональному просторі. Соціолог Ральф Дарендорф образно висловився, що завдяки навчанню “підтримується і розвивається конкурентноздатність у джунглях глобальної економіки”.
Провідним акцентом в академічній політиці університету продовжує залишатися гуманітарна і культурно-краєзнавча місія особистості, яка забезпечує доступ до високої кваліфікації.
Майбутній профіль спеціаліста з економіки страхування іманентний “гнучкій людині”, притаманний інформаційній моделі зайнятості. Його ключові компоненти визначаються симбіозом “освіта-глобалізація-стійкий розвиток” і включають: - високий професіоналізм і економічну компетентність, яка поєднується з умінням критично-аналітичного мислення і політичного дискутування, котрі стверджують наукові досягнення та демократичні цінності; - позитивну мотивацію для мобільності, лояльності, діловитості, підприємливості, партнерства, вільного оперування глобальним ринком для адаптації в різних робочих “командах”, обгрунтування економічних пріоритетів та випереджуючих рішень; - спроможність до іноземного спілкування і мультимедійного діалогу, інтегрування в інформаційні і комунікаційні технології, до поглибленого вивчення культур та регуляторних механізмів ринку; - уміння вести наукові дослідження, синтезувати й давати економічну оцінку в мультикультурному середовищі інформаційних технологій; - нові культурні умови для переходу від “матеріальних” до “матеріалістичних” цінностей; - ціннісну поведінку в професії економіста в галузі страхування, орієнтовану на стійкий розвиток; - духовність, загальну культуру і глобальну етику в спілкуванні зі світом і загальнолюдськими ринковими цінностями.
Ці компоненти є індикатором майбутньої успішної реалізації середніх і високих поверхів у зайнятості, викликом і шансом для розвитку бізнесу і підприємливості в галузі страхування. Їх інтеграція в одну структурну модель можлива завдяки механізму відкриття знання, академічного навчання і надання можливостей для професійного росту. Для досягнення цієї мети позитивним є перехід до нового типу навчання “навчання-дослідження”, яке очищує пам'ять від “великопанельного” знання, зайвого фактажу до нового типу освітніх технологій - дистанційного навчання фахівців в галузі страхування.
Дистанційне навчання є навчально-методичною технологією для застосування сучасних освітніх інновацій в вищій освіті. Його ствердження як університетського стандарту пов'язане з розвитком інформаційного суспільства, з необхідністю так званого безперервного і випереджаючого навчання, з необхідністю появи нових ніш на ринку освітніх послуг.
Особливості науки і практики страхування роблять його застосовним в організації навчального процесу згідно програм для бакалаврів та магістрів.
У контексті університетських навчальних технологій дистанційне навчання за спеціальністю “Страхування” базується на:
- лекціях в університетських умовах;
- навчанні нечисленної групи;
- навчанні по телефону;
- відеолекціях (відеокасетах, компакт-дисках, слайдах, фільмах та ін.);
- аудіопрограмах (радіо, касетах, пасивних контактах та ін.);
- опублікованих друкарських матеріалах;
- текстах (на папері) для навчання;
- комп’ютерно організованих лекціях та аплікаціях;
- відправленні й одержанні інформації електронним способом;
- телевізійному сигналі;
- інтерактивних засобах зв’язку.
В сучасному університетському середовищі дистанційне навчання може застосовуватися за схемою змішаного навчання. Мається на увазі надійне поєднання класичної універсальної університетської освіти з дистанційною в умовах лібералізації навчального процесу, тобто при гнучкому режимі сесій, перерв у навчанні (оформлення академічних відпусток), відновлення, вертикальна і горизонтальна мобільність студентів.
Найбільш суттєвим акцентом у дистанційному навчанні є розробка відповідних навчальних матеріалів. Їхня структура повинна спрямовувати й активізувати студентів при самостійній роботі, створити реальні уявлення, що вони повинні знати і вміти після закінчення навчання.
Правила і стандарти, яких дотримуються при підготовці навчальних матеріалів з дисциплін спеціальності “Страхування”, такі: - вибір способу викладу у відповідності з характером навчальної аудиторії і методами навчання; - чітка і логічна послідовність тематичного змісту матеріалу; - достатність і реальна доступність дисципліни студентам; - закінченість і вичерпність кожної теми; - використання різноманітних наочних засобів - графіків, таблиць, формул, ілюстрацій, імітацій та ін.; - багатофункційність та універсальність навчального посібника з можливістю використовувати його як для самопідготовки, так і для повторення матеріалу; - порівняно “короткі” одиниці навчального матеріалу з чіткою структурою й акцентом для самопідготовки і самоконтролю.
Окремо від навчального посібника виготовляються додаткові методичні матеріали, які передбачають: - конспекти у вигляді запитань, підготовлені за темами курсу з кількістю не більше 3-5 по кожній з них; - зразкові й екзаменаційні тести в рівноцінних комбінаціях (щонайменше в 4-х варіантах) по 30 питань, які охоплюють весь навчальний зміст. Бажано, щоб стандартизовані критерії оцінки за чотирьома варіантами були дефіновані; - зразки задач з реальними ситуаціями для дисциплін, тісно пов'язаних зі страхуванням; - комп'ютерні посібники.
Форми оцінки знань студентів повинні виробляти уміння спілкування, організованості та самодисципліни в навчанні. Найчастіше використовуються розробки “на папері” (тести і ситуації), софтвер (software - програмне забезпечення) відео, мультимедія, перевірка знань з використанням комп'ютерної техніки, екзамени в безперервному режимі (“On Line”).