Від грубого дихання через ніс ви повинні пройти навчання до дихання тонкого, до такого рівня, коли дихання стане розслабленим, глибоким, рівномірним. Після цього можна буде перейти до черевного дихання, а потім – до справжнього. Нарешті після стадії справжнього дихання ви зможете приступити до тренування дихання духа, поки ваш дух і постнатальна енергія не досягнуть відповідної точки. Після цього виникає священний зародок і утворюється еліксир. Досягнути кінцевої мети- зародкового дихання – дуже складно. Перехід на цей ступінь фактично означає створення осонови власного просвітлення.
Загальні рекомендації у регулюванні звичайного дихання.
Є смисл почати з регулювання звичайого дихання. Поступово ви увійдете в світ дихання енергії. Існує 8 заповітних слів, які відносяться до дихання:
1. спокій і тиша;
2. тонкість;
3. глибина;
4. тривалість;
5. безперервність,
6. однорідність;
7. неспішність;
8. мягкість.
Шість стадій регулювання дихання.
1. Рахуй: рахуй дихання
2. Слідуй.
Тут мається на увазі слідувати процесу свого дихання. Коли розум може слідувати за диханням, він перейде в більш глибокий медитативний стан.
3. Зупиняйся.
Це необхідність припиняти думати про власне дихання. Де б не знаходився розум, там знаходиться і енергія.
4. Дивись.
Дивись означає відчувати дихання.
5. Повертайся.
Означає небхідність повернути дихання в природний стан. Дихання зливається з розумом в єдине ціле. Дихання буде відображати розум, а розум дихання.
6. Чистота.
“Чистота” в даному випадку є синонімом “відрегулювання”. Потрібно звичайне дихання використовувати для регулювання ваших думок. Дихання і розум зливаються в єдине ціле.
Вплив людини на природу.
Жива ж істота, достатньо досконала, щоб рухатися, переміщуватися по власному бажанню, випливаючи своєю волею зсередини на органи переміщення. В цьому і полягає головна різниця.
Будь-яке фізичне явище є результатом дії сил астрального плану на матерію. Легкий розріз, який розрушив частину шкіри з астральними лініями на ній, виправляється через декілька днів на стільки досконало, що наввіть спіральні лінії шкіри є точно відновлені. Цим відновленням керують клітини найближчого нервового вузла, і якщо рана настільки велика, що пошкоджений найближчий вузол, чи нервові нитки, які відходять від нього, то в такому випадку точного відновлення не відбувається і виходить рубець. Відновлення органічної форми локалізовано в нервовому вузлі, і людський організм є розділеним на маленькі участки, в кожному з яких знаходиться нервовий вузол, який турбується про підтримку форм в своїй ділянці. Ці вузли настільки самостійні, що у випадку пошкодження такого вузла, головні центри не в змозі виконати їх справи. Все сказане по відношенню до людини в точності відноситься і до Космосу. Впливаючи на розумні істоти, можна прискорити розвиток органічних форм, а для того, щоб змінити звичайний порядок явищ Природи, потрібний такий вплив, який майже неможливий для людини.
На природу можна впливати такими способами:
1) фізично - змінюючи конфігурацію якої-небудь істоти чи іншого об’єкта в Природі, шляхом прикладання до нього ззовні фізичних сил;
2) фізіологічно, або астрально, впливаючи з метою зміни об’єкта на циркулюючі в ньому флюїди. Сюди відноситься вся медицина і деякі магічні дії;
3) психічно, безпосередньо впливаючи не на флюїди, а на керуючі ними сутності.
Людина, всі здібності якої розвинені в сприятливих умовах, може керувати явищами Природи. Своїм організмом людина повністю занурена в матеріальну Природу, і, впливаючи на нього, людина може робити деякий вплив на оточуючу Природу. Природа трояка. В ній розрізняють фізичну і астральну сторони, а астральна частина в свою чергу ділиться на фізіологічну і психологічну.
Рухом і жестом (нога і рука) людина діє головним чином на фізичну Природу, словом і поглядом (гортань і око) – на астральну. В організмі людини діють ті ж сили, які діють в астральній Природі, і сам організм є не що інакше, як тваринна істота, назначена Природою до послуг людини – безсмертного руху, - в цьому ключ будь-якої магічної дії.
Відчуття.
Ні одна пристрасть не забирає у людини так багато енергії, як відчуття. Залишаючись доброчинним в думках, словах і в діях, людина зберігає велику кількість нервових, ефірних і розумових сил. Продуктивна енергія, коли вона підкорена, легко може бути перетворена в особливий вид енергії, що називається “оджась”. Його дії такі, що один може виговорювати високі думки прекрасною мовою, але вони не справляють враження на людей; другий – не володіючи красномовством і глибиною думки, - завойовує людей.
Порада: не вживайте гострих, збуджуючих засобів і м’яса, старайтесь досягнути повного володіння над своєю фантазією і над своїм тілом у чуттєвому відношенні. При сильних приступах чуттєвості користуйтеся поглинанням енергії шляхом дихання. На ніч потрібно робити самонавіювання спокійного сну без сновидінь. Важливо також сконцентрувати статеву енергію в сонячному сплетінні. Зосередьте увагу на уявленні відволікання статевої енергії від статевих органів і направлення її до сонячного сплетіння. Дихайте ритмічно, в думці уявляючи себе, як з кожним вдиханням сонячне сплетіння поглинає енергію. Через деякий час ви відчуєте в сонячному плексусі потік енергії. При бажанні використати цю силу, потрібно дихати ритмічно, направляючи цей струм до голови (для посилення розумової діяльності), до хворого місця і т. ін.
В’ялість.
Стан падіння духу, або в’ялість володіє людиною, входить в її звичку, робиться немов пристрастю. Якщо людина не бореться з цим станом, а підкоряється йому, то вона губить цим свою енергію, фізичну і розумову.
Порада: зосередити увагу на думках радості і щастя (протягом 2-3 хвилин). Потім зробити собі відповідне самонавіювання, в думці уявляючи себе веселим і життєрадісним. Після цього, щоб підняти енергію організму, викликати легке збудження нервової діяльності, потрібно звернутися до сонячного дихання (3-5 хвилин) або до прийому тренування м’язів.
Печаль. (Смуток).
Це почуття більш гостріше, ніж в’ялість. Різниця між ними полягає в тому, що при в’ялості причина її скрита, невідома, а в основі печалі лежить явна причина.
Порада: звертати увагу на щось величне, збуджуюче, радість (уява ясного сонячного дня) і піддатися тим почуттям, які впливають на людину при такому стані), що потребує 3-5 хв. Потім дихання, яке супроводжується поглинанням енергії. Якщо печаль і в’ялість часто володіють вами, потрібно щоденно (незалежно від настрою) користуватися навіюванням, звертаючись до впливу сонячного дихання. Особливо корисним прийомом є спосіб, що служить для збудження нервової енергії.
Гнів.
Гнів буває трьох видів: без зовнішнього прояву; проявлений в мові і на ділі (вибуховий характер); тривалий гнів (злопам’ятний), який переходить в гіршу форму – ненависть.
Завантажити реферат