Фізичні властивості води.
Вода – речовина, яка нам найбільше відома. Відомі її основні фізичні властивості. Разом з тим, це одна з речовин, властивості якої різко відрізняють її від інших рідин. Щільність води залежить від температури. При охолодженні її об’єм збільшується. Вода володіє однією з найбільших таплоємностей. У води велика теплота випаровування. Цікавою особливістю води є значне збільшення внутрішньої системи при переході води із рідкого стану в кристалічний. Аномально велика приникність води. Електричні властивості води (електропровідність) в рідкому стані аномально відрізняються від таких властивостей води в кристалічному стані. Для інших речовин електропровідність в рідкому стані більша, ніж у твердому.
Квантово – механічні особливості будови води.
Вода - хімічна сполука двох атомів водню і одного атома кисню Н2О. При утворенні молекули води кисень, який володіє сильною електровід’ємною оболонкою із 6 електронів, змінює електричне поле атомів водню, узагальнює електрони водню. Утворюється зв’язок, дуже подібний на ковалентний. Кисень стає при цьому ще більше електровід’ємним, а водень більше електропозитивним. Тому молекула води полярна. Конфігурація молекули змінюється і величина дипольного моменту, що безумовно драматично впливає на структуру води.
З’єднання двох атомів водню з атомом кисню приводять до виникнення аномальних властивостей, які проявляються на макрорівні, аномальних властивостей рідини – води. Великий набір чудових властивостей, присутніх в воді, визначає наявність в її молекулярній структурі великої кількості водневих зв’язків.
Водневі зв’язки.
При утворенні молекули води протон атома водню узагальнюється атомом кисню. Ядро атома водню при цьому залишається без нейтралізуючого прикриття і, володіючи позитивним електричним полем, може утворити додаткові зв’язки з електронегативними структурами. У воді – це зв’язок з атомом кисню сусідньої молекули. Вдневий зв’язок і організує водяну структуру структуру у вигляді гексагональної сітки водяної матриці.
Водневі зв’язки майже в 20 разів слабші ковалентних. Але їх міцність достатня, щоб протистояти великому тепловому руйнуванню в діапазоні життєвих температур.
Структура молекули води “стягується” за рахунок водневих зв’язків. Віддаль між атомами кисню в водяній структурі зменшується за рахунок водневого зв’язку на 7-10% . А це в свою чергу збільшує сумарне електромагнітне поле. Вода, знаходячись в твердому стані (лід), має найбільше число водневих зв’язків – структурована вода. В такій воді деякий час зберігається кількість водневих зв’язків. Впливаючи на кількість водневих зв’язків, змінюючи структорованість води, і на їх якість, ми керуємо властивостями водяної матриці, впливаючи через цю матрицю через її інформаційно-енергетичне поле на будь-яке поле, на всі речовини, на всі молекули, “занурені” в водяну матрицю.
Людський організм як водяна система.
Життя, існування живих систем на Землі можливе тільки при наявності води.
Людська істота, з’явившись в цьому світі, нак 97% складається з води. При середній масі людського тіла в 70 кг – 35-40 кг складають молекули води – Н2О, чоловіки мають більше води (60-62%), ніж жінки (50%).
Вода в організмі людини, а вірніше сказати, вода і є частина організму, перерозподілена нерівномірно. Найбільша кількість води 70% - є в тканинах тіла людини, в протоплазмі клітин, з яких складаються тканини. Позакліткова рідина складає 23%. Решту води є в плазмі крові. Ці десятки літрів води на протязі доби знаходяться в безперервному русі і обміні. Серце на протязі доби перекачує до 10000 літрів крові (біля 1000 літрів) води.
100 літрів води фільтрується нирками. Травний тракт пропускає до 7 літрів травних соків. Частина рідини, великий процент якої складає вода, покидає організм. Водяні втрати організму людини на протязі доби – біля 2-2,5 літрів, які ми заповнюємо через їжу, напитки, рідкі і “сухі” блюда. Якщо людина не поповнює втрату води, то її втрата від 20 до 80% веде до смерті.
На 1 молекулу різноманітних речовин, які складають людський організм, випадає 1000 молекул води. Живий організм можна уявити як водяну матрицю з розміщеними в ній біоелементами органічної і неорганічної природи. Таким чином, біологічна система – це комплекс макромолекул і молекул води, які складають впорядковану структуру з регулярним електромагнітним полем. Циркуляція біологічниї елементів в водяному середовищі і складає властивість матерії, яку називають життям.
Вода – зв’язуюча система молекулярних компоненті клітин за рахунок водневих зв’язків. Вода – субстрат внутрішньокліткових хімічних процесів.
Вода – найважливіший будівельний блок організму, частина його структури.
Вода є універсальним розчинником. Вона ослаблює електричне поле, яке зв’язує молекули речовин і вони, потрапляючи в воду, дисоціюють на іони. Вода стабілізує білкові структури. Цікавою особливістю водяної структури є велика електропровідність льоду в порівнянні з водою.
Живий організм – відкрита термодинамічна система. Щоб існувати при достатньо високій температурі, необхідно постійно підтримувати існуючу структуру. Тепловий, хаотичний рух постійно руйнує молекулярні структури. Відкритість живої системи полягає в тому, щоб вона обмінювалась з навколишнім середовищем не тільки енергією, а і речовиною. Організм вживає речовину впорядковану, а викидає в навколишнє середовище речовину з меншим ступенем порядку. Ця інформаційно-енергетична різниця іде на підтримку структури живого організму в нормі.
Організм, який росте і структури якого організовуються, потребує більше високоорганізованих білкових речовин, які постачаються з їжею.
Організм, який досягнув зрілості, потребує тільки підтримки існуючого порядку в структурі. На протязі доби ми вводимо в організм до 10% від маси тіла різних речовин. Значну частину цієї речовини складає вода. Її якість, її структурованість і здібність утворювати структури з мінімальною затратою енергії в значній мірі дозволяє утримувати стан, структуру живого організму в нормі.
Воду завжди вкористовували під час лікування. Одним із елементів є обмивання водою. Обмивання шкіри і лиця рук водою знімає все те, що нагромадилось за ніч.
Обмивання, контакт з водою – постійна і обов’язкова маніпуляція в магічних ритуалах. Цілитель обмиває руки після контакту з пацієнтом.
Тіло хворої людини обмивають, починаючи з голови, декілька разів водою з джерела. Особливо виділяють ділянку серця. Високоструктуровану воду використовуютьдля корекції ушкодженої інформаційно-енергетичної структури водяної матриці людського тіла.
Вода, яка використовується для різноманітних аніпуляцій, береться в різну пору доби. Таким чином враховується періодичність зміни структури води. Цілителі самі можуть різними методами змінювати структуру води. Особлива увага відводиться можливості зміни кислотно-лужної рівноваги середовища. Знання основнихзакономірностей дозволяє глибше побачити і зрозуміти ті процеси, які потрібно зберегти чи змінити для її блага. Ці знання дозволяють побачити в темноті нашого буття стежину, яка може привести до істини.
Завантажити реферат