в) моделювання (акваріум – модель ставка).
Реальні екосистеми – багатовидові.
Модель – досить спрощена екосистема.
Вербальні моделі – словесні описи процесів екосистем.
Графічні моделі (див. ст.25 рис.4 Ю.А.Злобін) – схематичні зображення компонентів системи та зв’язків між ними.
Математичні моделі – опис екологічної системи у вигляді математичних виразів.
Досвід роботи за Міжнародною біологічною програмою показує недоцільність моделювання цілих екосистем, бо вимагає великих затрат та багато часу.
Так розробка моделі низькотравних прерій у США зайняла 8 років; над нею працювали 200 вчених. Загальні витрати склали 10 млн. доларів.
Великі екосистеми, такі як біосфера, практично не моделюють за великої кількості зв’язків, що є в них.
У середині ХХ століття проводиться багато екологічних досліджень, у яких помітну роль відіграють і екологи України.
Перший екологічний центр досліджень в Україні був створений у 1930 р. при Харківському державному університеті.
Світове визнання отримали дослідження українських вчених: І.Г.Підоплічка; Ф.А.Гриня; С.М.Стопка; П.С.Погрібняка; ДВ.Воробйова. Досліджує штучні ліси України О.Л.Бельгардт (1971 р.); значення лісової підстилки – А.П.Травлєєв (1980-1985 р.).
Академік М.Г.Холодний – вивчає екологію залізобактерій.
У сучасний період в Україні широке визнання отримали екологічні роботи академіків: М.А.Голубця;
К.М.Ситника;
Ю.Р. Шеляг-Сосонка.
Головні екологічні центри України – Київ, Львів, Дніпропетровськ.
Нещодавно відкрито Інститут екології Карпат.
Екологи України зробили вагомий внесок у розробку методів оцінки рівня радіоактивного забруднення великих територій та зниження екологічних збитків від наслідків аварії на ЧАЕС.
Є.М.Кондратюк (1970-1980 рр.) розробив методи рекультивації териконів Донбасу.
В.С.Крисаченко досліджує систему “людина – природне середовище” з точки зору філософських проблем.
Особливості екологічної науки ХХ століття:
І – дані цієї науки використовувались як інструмент політичної боротьби соціальних угрупувань.
Наприклад: у 60х-80х рр. в умовах холодної війни екологічна криза та екологічні проблеми розглядались не як наслідки технічного “прогресу”, а як наслідок капіталістичного чи соціального способів господарювання.
Тобто, екологічні труднощі розглядались як результат політичної системи.
ІІ – екологічна інформація використовується різними громадськими рухами (“зелені”), що приносить позитивний вплив на громадську свідомість.
Сучасна екологія намагається вирішити проблему екологічної кризи.
Стимулом для прогресу екологічної науки на межі ХХІ ст виявився громадський інтерес до неї.
У 1992 р. Міжнародний Інститут Геллопа провів опитування у 22 країнах світу за анкетою “Здоров’я планети”.
Це опитування показало, що більшість населення світу справедливо пов’язує погіршення свого власного здоров’я зі станом природного середовища. Серед причин – індустрія, погані технології, марнотратство, екологічне неуцтво.
Завантажити реферат