Крім цього, пульсація власних дрібних артерій пальців лікаря може сприйматися як пульсація променевої артерії пацієнта;
д) блідий колір слизових оболонок і шкіри (якщо першим зупиняється дихання, спостерігається ціаноз);
е) тотальна атонія (їй може передувати короткий приступ судом).
Наявність будь-яких трьох ознак із чотирьох наведених (непритомність, розширення зіниць, відсутність пульсу, зупинка дихання) у будь-якому поєднанні дає право констатувати «зупинку кровообігу» і вимагає проведення серцево-легеневої реанімації. Для встановлення такого діагнозу потрібно не більше 8—10 с.
Ефективність стабілізації життєвих функцій здебільшого визначається швидкістю подання допомоги: якщо серцево-легеневу реанімацію розпочали протягом перших 2 хв, успіх може бути досягнутим у 92 % випадків, у разі зволікання ефективність її зменшується.
Серцево-легенева реанімація проводиться у такому порядку:
1) постановка діагнозу «клінічна смерть»;
2) забезпечення прохідності дихальних шляхів і проведення ШВЛ за методом рот до рота (2—3 рази) або рот до носа;
3) укладання хворого на тверду поверхню на спину;
4) проведення закритого (зовнішнього) масажу серця в поєднанні- з ШВЛ.