Працівники підприємств і установ України, частина майна яких перебуває в СМФ, стають власниками страхових полісів, отримують страхові медичні чекові книжки, за якими СМФ оплачує лікування, консультації, перебування в медичній, реабілітаційній установі, виклик швидкої допомоги, придбання необхідних ліків в процесі лікування (за рецептом лікаря), страхову компенсацію під час хвороби. Фінансові ресурси СМФ вкладають в комерційні, інвестиційні, ощадні банки в формі короткострокових і довгострокових кредитів і фінансового резерву. Проценти з кредитів безпосередньо будуть йти на розрахунки по страхових полісах. Одночасно СМФ співпрацює з біржею цінних паперів, вкладаючи кошти в акції підприємств. Також система СМФ повинна стимулювати економіку шляхом інвестицій в фармацевтичну галузь, виробництво медичної техніки, наукові дослідження в медицині. Концепція передбачає і зміна системи підготовки медичних кадрів.
7. Необхідні ресурси та умови
Для впровадження в дію усіх вищезгаданих пропозицій необхідні відповідні ресурси та умови.
Не має сумніву, що відсутністю попиту українська медицина не страждає, хворіють багато та часто. Але чи є цей попит платоспроможним? На жаль, відповідь – ні, український попит не є платоспроможним, ані держава, ані населення не мають відповідних коштів. Отже, як завжди необхідним ресурсом є капітал, який сьогодні можуть надати підпрємства через страхові компанії.
Відповідно, якщо в Україні буде спостерігатися економічне зростання та відбудеться збільшення реальних доходів населення, то це позитивно вплине і на медичну галузь.
Наступною необхідною компонентою є присутність на медичному ринку фахівців з економічних та фінансових питань. З переходом до ринкової економіки, елементи ринку (на жаль не сам ринок) з'являються в усіх сферах, в тому числі і в медицині. Якщо “медиками“ Україна є відносно забезпечена, то, окрім декількох страхових компаній, професіональним фінансовим плануванням медицина не забезпечена. Тобто необхідною є підготовка відповідних кадрів.
Важливим моментом є і відповідна правова база. На сучасному етапі необхідною є її детальна розробка для вільного функціонування приватної медицини. Ефективне законодавство може зменшити величину тіньового медичного ринку, й збільшити кількість податкових надходжень до бюджету. Надання більшої кількості прав приватним лікарям дозволить збільшити спектр приватних послуг та прискорить розвиток приватної медицини.
8. Висновки
Якщо казати проконкурентоздатність медицини в Україні, то можна казати про декілька моментів.
По-перше, медичні кадри України є кваліфікованими й професійними. Незважаючи на зарплату державного лікаря, конкурс в медичні ВУЗи хоча і зменшується, але все ще є високим. Тобто, українські лікарі є конкурентоздатними, але якщо ситуація не зміниться на краще, то можливо відтік медичних кадрів за кордон посилиться, а підготовка кадрів буде значно відставати від технічного розвитку медичної галузі.
По-друге, приватна медицина має великий потенціал в Україні. І тут знову таки маленьке “але“. Подальший її розвиток залежить від дій держави щодо нормативної бази та економічного зростання взагалі.
По-третє, перспективною є страхова медицина, що існує в більшості західних країн,й не тільки розвинутих, але і в колишніх соціалістичних.
Традиційну державну медицину не можна назвати конкурентоздатною, бо на сьогодні її майже не існує. В усіх державних стаціонарах під видом добровільної пожертви оформлюється певна сума грошей, без якої перебування на стаціонарі неможливе.
Відомо, що лікар у розвинених державах є найоплачуванішим фахівцем після юриста тому, що там медицину вважають чи не найвигіднішим бізнесом з усіх можливих. Разом з тим у державах з перехідною економікою теж найнадійніше вкладати капітал в галузі, які задовольняють так звані базові потреби, а що може бути "базовішим" за здоров'я? Отже, за сприятливих умов медицина в Україні може бути дуже прибутковою та конкурентоздатною галуззю.
Використана література:
1. Платная бесплатная медицина// Компаньон, №18(170), 2000;
2. Работа над рефлексами// Компаньон, №36 (240), 2001;
3. Галицькі контракти, № 32, 2000, №43 2000;
4. Шишкин С. Дилеммы реформы здравоохранения // Вопросы экономики, №3, 1998;
5. Журавель В. Концептуальное видение стратегии и тактики реформирования здравоохранения Украины// Український медичний часопис, №5(13), 1999;
6. Джердж С. Сприяння здоров’ю: політика та дія.// Українські медичні вісті, №1, 1997;
7. Голяченко А., Голяченко О. Економіка української здоровоохорони, 1996.
Завантажити реферат