Рак молочної залози на ранніх стадіях у переважній більшості випадків протікає без больових відчуттів. Треба зазначити, що ранній рак молочної залози практично нічим себе не проявляє. Проте існує ряд ознак, за якими можна відрізнити злоякісний ріст на ранньому етапі його розвитку:
o невелика пухлина з переважно інфільтративним типом росту (коли неможливо чітко виявити межі новоутворення — вони є розпливчатими і плавно переходять у здорову тканину) у самій молочній залозі, біля неї або у субареолярній ділянці (під соском);
o зміни розмірів (збільшення або зменшення) та форми молочної залози;
o виділення із соска;
o зміна кольору шкіри молочної залози або зміни чуття дотику ділянки шкіри молочної залози або соска, інші шкірні прояви (втяжіння, зморщення, лускатість).
Діагноз раку молочної залози формується на основі пальпаторного виявлення пухлини або інших змін у молочній залозі, які описані вище, а також при виявленні патологічних зон на мамографічних зображеннях. Все це у сполученні з анамнестичними даними (наявності факторів ризику) дає змогу з високою вірогідністю припустити існування злоякісного новоутворення молочної залози.
Лікар отримує дуже багато інформації про пухлину вже лише на основі її пальпації та огляду навколишніх тканин. Доброякісні пухлини у більшості випадків виглядають не так, як злоякісні. Мамограми також несуть важливу інформацію про пухлину. По рентгензнімках з дуже високим ступенем вірогідності можна запідозрити наявність злоякісного новоутворення. В той же час, доброякісні пухлини теж мають чіткі характерні ознаки.
При виявленні пухлини молочної залози деколи доцільно виконати ультразвукове дослідження, особливо у жінок з великими молочними залозами, хоча цей метод не є настільки точним і достовірним, як рентгенологічний.
Будь-яке дослідження молочних залоз з метою уточнення діагнозу повинен призначати тільки компетентний лікар. Лише він може правильно інтерпретувати отримані результати обстеження, рекомендувати при необхідності виконання тих або інших додаткових діагностичних тестів.
Спеціальне лабораторне дослідження допомагає лікареві отримати набагато більше інформації про пухлину: характеристика раку, швидкість росту пухлини, поширеність її на навколишні тканини. Завдяки цьому можна вибрати оптимальну послідовність лікувальних заходів, вчасно направити пацієнта, при необхідності, до суміжних спеціалістів і почати лікування у найкоротші строки після встановлення діагнозу.
Є багато методів лікування раку молочної залози та їх комбінацій. Вибір того чи іншого методу залежить, передусім, від розмірів та локалізації пухлини, результатів лабораторних тестів, включаючи гістологічне та цитологічне дослідження тканини пухлини, та стадії злоякісного процесу.
При виборі плану лікування може виникнути необхідність виконання рентгенографії легень і спеціальних тестів для дослідження печінки, легень та кісток. Це пов’язано з тим, що рак молочної залози метастазує, перш за все, у ці органи. Беручи до уваги вік жінки, загальний стан її здоров’я та всі вищезазначені фактори стосовно стану пухлини та розповсюдженості онкопроцесу, лікар приймає рішення щодо плану лікування.
Найбільш ефективним у випадку раку молочної залози є хірургічне лікування. Звичайно, жоден інший вид лікування не може зрівнятися за радикальністю з видаленням пухлини. Повне видалення молочної залози з пухлиною називається мастектомією. Видалення тільки пухлини з невеликою кількістю оточуючих її здорових тканин і збереженням загальної анатомії молочної залози називається секторальною резекцією. Існує також поняття радикальної резекції молочної залози, коли видаляється пухлина і оточуюча її здорова тканина молочної залози, відступаючи не менш ніж 5 см від країв пухлини.
Існує багато модифікацій мастектомії, але у всіх провідними моментами є видалення молочної залози і лімфатичних колекторів, де можуть бути метастази пухлини. Це клітковина з лімфатичною тканиною пахвинної та підключичної ділянок.
Хірургічне лікування часто поєднується з променевою терапією. Цей вид лікування спрямований перш за все на припинення росту клітин пухлини. Променева терапія може застосовуватися як перед оперативним лікуванням, так і після нього.
Найперспективнішим методом у плані розвитку та вдосконалення за останній відрізок часу є хіміотерапія раку молочної залози. Хіміопрепарати вбивають ракові клітини, де б ті не знаходилися. У переважній більшості випадків хіміотерапія проводиться із застосуванням комбінації декількох препаратів. Це робиться для того, щоб зменшити імовірність виникнення резистентності злоякісних клітин до лікування.
Не менш важливою при ракові молочної залози є гормонотерапія. Як уже зазначалося, гормони є тим стимулятором, який змушує клітини пухлини рости і розмножуватися. Тому застосування інгібіторів гормонів призводить до гальмування розвитку раку молочної залози.
Міфи і легенди про рак молочної залози
Міф №1. Хворі на рак молочної залози приречені — жити їм залишилося недовго . Перш за все, щодо смертності від злоякісних новоутворень молочних залоз. Дійсно, за статистичними даними близько 30 % жінок, які хворіють на цю форму раку, не живуть довше ніж рік з часу встановлення діагнозу. Але ж в Закарпатській області майже 60% раку молочної залози діагностується у занедбаних стадіях — ІІІБ та IV-й. А статистика доводить зворотнє — від раку молочної залози виліковуються 95% жінок, у яких захворювання виявлено на І-й стадії (пухлина до 2-х см у діаметрі), 80% жінок, у яких виявлено ІІ стадію захворювання (пухлина від 2 до 5 см в діаметрі з або без ураження регіонарних лімфатичних вузлів), 50% — із ІІІ стадією захворювання (пухлина понад 5 см в діаметрі, з ураженням регіонарних лімфовузлів).
Міф №2. Рак молочної залози можна вилікувати, застосувавши методи нетрадиційної медицини . Як відомо з досвіду світової медицини, поки що в жодній країні світу документально не зафіксовано випадку вилікування злоякісного новоутворення із застосуванням методів нетрадиційної медицини, а тим більше методів, які медичними назвати язик не повертається — вживання «зарядженої» води, бензину, гасу, препаратів ртуті (сулема, «Вітурід», до речі останній заборонено до виробництва та використання у Росії, як надзвичайно токсичний та небезпечний для життя), акулячого хряща та акулячого кігтя, різних екстрасенсорних впливів, замовлянь, замолювань тощо. Застосування нетрадиційного лікування тільки відтягує час, не дає можливості застосувати «традиційну» ефективну медицину та переводить ранні стадії раку в пізні, невиліковні.
Цікаво знати! У Сполучених Штатах Америки кожні 2-3 роки виходить ілюстроване видання (з фотографіями!) — каталог усіх шахраїв від медицини: «народних цілителів», травників, екстрасенсів, чаклунів, інших «фахівців» нетрадиційної медицини, які спеціалізуються на лікуванні всіх хвороб, особливо онкологічних. Країна повинна знати своїх героїв в обличчя!!!