Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Переферична нервова система

Реферати / Медицина / Переферична нервова система

До периферичної нервової системи (systema nervosum periphericum) відносять нерви, які походять від стовбурової частини голов­ного мозку (черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нер­ви) описані в розділі

«Автономна нервова система». Симпатичний стовбур, автономні вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх органів.

Черепних нервів (nervi craniales) дванадцять. Фізі­ологічне їх поділяють на три групи: І, II, VIII — нерви органів чуттів (нюху, зору, слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII — ру­хові нерви та V, VII, IX, X — змішані нерви

Нюхові нерви (nervi olfactorii) починаються тонкими стовбур­цями (до 20), які йдут від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та середньої раковин носа та відповідної їм ді­лянки перегородки носа. Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту пластинку решітчастої кістки і закінчу­ються в нюховій цибулині.

Зоровий нерв (nervus opticus) починається від специфічних клі­тин сітківки ока (рис. 155). З товщі очного яблука він виходить біля заднього полюса його і через зоровий канал переходить у порожни­ну черепа. У борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу-

ються присередні частини волокон правого та лівого зорового нер­вів. Після перехресту утворюється зоровий шлях.

Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) за функцією — руховий, лежить разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стін­ки печеристої пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і розгалужується на гілки, які іннервують пря­мі м'язи (верхній, присередшй та нижній), нижній косий м'яз та м'яз — піднімач верхньої повіки. У складі цього нерва йдуть та­кож і парасимпатичні волокна до м'яза — звужувача зіниці.

Блоковий нерв (nervus trochleans) за функцією — руховий. У по­рожнину орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий м'яз очного яблука.

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) за функцією — мішаний, найтовщий з усіх черепних нервів. Виходить з речовини мозку двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньо­щелепний.

Очний нерв (nervus ophthalmicus) за функцією — чутливий, Іде в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить крізь верх­ню очноямкову щілину і в орбіті розгалужується на гілки, які іннервують шкіру ділянки лоба, очноямкової ділянки та частково слизову оболонку порожнини носа.

Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) за функцією — чут­ливий. З порожнини черепа виходить крізь круглий отвір і йде в крилопіднебшну ямку. Іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, а також слизову оболонку піднебін­ня, верхньої губи, щоки та порожнини носа.

Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) за функцією — мі­шаний. З порожнини черепа виходить крізь овальний отвір і роз­галужується на гілки, які Іннервують шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска, частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна порожнини рота, а також язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та зуби нижньої щелепи.

Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізь підборідний отвір) та вушно-висковий нерв.

Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують жувальні м'язи (висковий, жувальний та крилоподібні — бічний і присередній), а також щелепно-під'язиковий м'яз та переднє черевце двочеревцевого м'яза.

Відвідний нерв (nervus abducens) за функцією — руховий. З по­рожнини черепа виходить крізь верхню очноямкову щілину, йде в орбіту й Іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (nervus facialis) за функцією — мішаний (рис. 157). У своєму складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чуттєві (смакові) волокна.

З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Далі нерв входить крізь внутрішній

слуховий хід у канал лицевого нерва, виходить з нього крізь шило-сосковий отвір і потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення, після виходу з товщі залози розпа­дається на ряд гілок, які іннервують усі мімічні м'язи, підшкірний м'яз шиї, а також вушні м'язи, потиличне черевце потилично-лобо­вого м'яза, шилопід'язиковий м'яз та заднє черевце двочеревцевого м'яза.

Парасимпатичні та чуттєві волокна лицевого нерва виділяють в особливий нерв — проміжний (nervus intermedius) Цей нерв ви­ходить з мозку між лицевим та переддверно-завитковим (восьмим) нервами і у внутрішньому слуховому ході входить до складу лице­вого нерва. Найбільшою і кінцевою гілкою проміжного нерва є ба­рабанна струна. Вона містить у собі смакові волокна — до язика та парасимпатичні волокна — до слинних залоз (піднижньощелепної І під'язикової). Барабанна струна приєднується до язикового нерва і йде в його складі.

Переддверно-завитковий нерв (nervus vestibulocochleans) за функцією — чутливий, це нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва: переддверну та завиткову.

Переддверна частина (pars vestibularis) утворена відростками бі­полярних клітин, які в сукупності утворюють переддверний вузол, що розміщується у внутрішньому слуховому ході. Периферичні волокна біполярних клітин підходять до рецепторних клітин мі­шечка та маточки

Завиткова частина (pars cochlearis) починається волокнами від рецепторного апарату слуху — спірального вузла.

З'єднавшись, переддверна та завиткова гілки утворюють переддверно-завитковий нерв, який входить у порожнину черепа крізь внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мо­стом та довгастим мозком.

Язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus) за функцією — мішаний. З порожнини черепа виходить крізь яремний отвір. Чут­ливі гілки нерва іннервують слизову оболонку задньої третини язи­ка, глотки, середнього вуха та клітин соскоподібного відростка. Ру­хові волокна нерва іннервують м'язи глотки, а парасимпатичні во­локна нерва — привушну слинну залозу.

Блукаючий нерв (nervus vagus) за функцією — мішаний. У своє­му складі має рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдов­ший з черепних нервів. Виходить 10—15 корінцями з товщі довгас­того мозку позаду оливи. З порожнини черепа нерв виходить крізь яремний отвір разом з язикоглотковим та додатковим нервами. На шиї блукаючий нерв входить до складу судинно-нервового пучка, а далі йде в грудну порожнину, розміщуючись на стравоході, і ра­зом з ним переходить через стравохідний розтвір діафрагми в черев­ну порожнину.

Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м'язи м'якого під­небіння (за винятком м'яза — натягача піднебінної завіски), глот­ки, стравоходу, серця, гортані, трахеї, бронхів, легень, шлунка, тонкої кишки та селезінки.

Чутливі волокна блукаючого нерва йдуть до глотки, стравоходу, гортані, трахеї, легень та серця, а парасимпатичні волокна — до залоз бронхіального дерева та травного апарату (від глотки до тов­стої кишки), а також до печінки та підшлункової залози.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали