Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Переферична нервова система

Реферати / Медицина / Переферична нервова система

Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією — руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинно­мозкові корінці виходять з речовини спинного мозку на рівні V— VI верхніх шийних сегментів, між черевними та спинними корінця­ми спинного мозку. Об'єднавшись в один стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір потиличної кістки і при­єднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур додаткового нерва.

Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний от­вір, далі переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) за функцією — рухо­вий. Виходить кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою. Порожнину черепа залишає крізь ярем­ний отвір. Іннервує всі м'язи язика та м'язи, які з'єднують язик із скелетом.

Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються за рахунок посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спин­ного корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий спинномозковий нерв.

Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervi cervicales), 12 грудних (nervi thoracici), 5 поперекових (nervi lumbales), 5 крижових (nervi sacrales) та 1 куприковий (nervus coccygeus). Кожен із спинномозкових нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, роз­галужується на дві мішані гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м'язи потилиці та спини. Черевні гілки, об'єднуючись, утворюють сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки II—XI грудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть си­метрично в міжреберних проміжках.

Шийне сплетення (plexuscervicalis) утворене черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів (рис. 158). Утворившись, лежить

На Глибоких М'язах шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмальний нерв. Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза, приблизно посередині його, і розходяться у різні боки.

Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) іннервує шкі­ру задньобічної поверхні шиї та голови.

Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) розгалужуєть­ся у шкірі ділянки привушної залози, вушної раковини та найближ­чих до неї ділянок лиця і вискової ділянки.

Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) іннервує шкіру передньої поверхні шиї.

Надключичні нерви (nervi supraclaviculares) представлені трьома гілками, які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надклю­чичної та підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини лопаткової ділянки.

Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) за функцією — мішаний, це найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде до­низу на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. Прохо­дить крізь верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підклю­чичною веною та підключичною артерією. У грудній порожнині Діафрагмальний нерв лежить між середостінною плеврою та середо­стінням, спереду кореня легень. Досягнувши діафрагми, нерв розга­лужується в ній. Чутливі гілки діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м'язові частини діафрагми.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене черевними гіл­ками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І грудного нерва (рис. 159). Топографічне розрізняють дві частини сплетення: надключичну та підключичну.

Надключична частина (pars supraclavicularis) розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середньо­го та нижнього). Від цієї частини сплетення відходять відносно ко­роткі нерви до ділянки грудей та плечового пояса.

Спинний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ром­боподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки.

Довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз.

Підключичний нерв (nervus subclavius) йде до однойменного м'яза.

Надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує надоєний та підосний м'язи.

Крім того, від надключичної частини плечового сплетення від­ходять гілки до підлопаткового м'яза та найширшого м'яза спини.

Підключична частина (pars infraclavicularis) розміщена у пах­вовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки: бічний, присередній та задній, які оточують пахвову артерію з трьох боків. Від кож­ного з цих пучків відходять довгі нерви верхньої кінцівки. Так, від присереднього пучка відходять присередній шкірний нерв перед­пліччя, ліктьовий нерв та присередній корінець серединного нерва; від бічного — м'язово-шкірний нерв та бічний корінець середин­ного нерва, від заднього пучка — пахвовий та променевий нерви.

Присередній та бічний грудні нерви (nervi pectorales medialis et lateralis) іннервують великий та малий грудні м'язи.

Присередній шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii media­lis) найтонший з нервів цієї групи. Іннервує шкіру присередньої поверхні плеча.

Присередній шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebra-chii medialis) супроводить плечову артерію у верхній третині пле­ча. На середині плеча проходить (разом з головною веною) крізь отвір фасції плеча і, розміщуючись у підшкірній жировій тканині йде донизу. Іннервує шкіру передньої та присередньої поверхонь передпліччя.

Серединний нерв (nervus medianus) за функцією—мішаний. Утворюється двома корінцями: присереднімта бічним. Обидва корін­ці, з'єднуючись, охоплюють пахвову артерію. На плечі нерв гілок не

дає і йде у складі судинно-нервового пучка, розміщуючись у при-середній борозні двоголового м'яза. Пройшовши крізь товщу круг­лого м'яза-привертача, нерв лягає посередині передпліччя, під по­верхневим м'язом — згиначем пальців. У нижній третині передньої поверхні передпліччя нерв лягає в середину борозну. На передпліч­чі від нерва відходить багато гілок до м'язів передньої групи перед­пліччя, за винятком ліктьового м'яза — згинача зап'ястка та ча­стини глибокого м'яза — згинача пальців.

На долоню кисті серединний нерв проходить разом із сухожилка­ми м'язів, під удержувачем згиначів, і тут розгалужується на три гілки, які іннервують шкіру І, II, III та бічну поверхню IV пальця і відповідну їм ділянку шкіри долоні кисті, а також м'язи підви­щення великого пальця та два бічні червоподібні м'язи.

Променевий нерв (nervus radialis) за функцією — мішаний (рис. 160). Лежить позаду судинно-нервового пучка плеча, біля при-середньої поверхні плечової кістки, далі спіральне огинає цю кіст­ку і розміщується у супроводі глибокої артерії плеча в каналі, утвореному плечовою кісткою та триголовим м'язом плеча. По всій довжині від нерва відходять гілки до шкіри плеча та передпліччя, а також до плечового суглоба та триголового м'яза плеча. Далі нерв переходить у бічну передню ліктьову борозну, віддає гілки до пле-чопроменевого м'яза та до капсули ліктьового суглоба і тут поділя­ється на дві гілки: поверхневу та глибоку. Поверхнева гілка вступає у променеву борозну передпліччя і, супроводячи променеву арте­рію, йде майже вздовж усієї борозни. У нижній частині передпліч­чя поверхнева гілка проходить під сухожилком плечопроменевого м'яза на тил кисті, де й іннервує шкіру бічної поверхні кисті та шкі­ру І, II і бічної поверхні III пальців, за винятком кінців пальців, де шкіру іннервують гілки серединного нерва. Глибока гілка про­меневого нерва проходить товщу м'яза-відвертача, іннервує його і, розміщуючись між поверхневим та глибоким шарами м'язів зад­ньої ділянки передпліччя, іннервує всю задню групу м'язів перед­пліччя, а також віддає гілки до суглобів (променево-зап'ясткового, міжзап'ястково-п'ясткових).

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали