Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією — руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинномозкові корінці виходять з речовини спинного мозку на рівні V— VI верхніх шийних сегментів, між черевними та спинними корінцями спинного мозку. Об'єднавшись в один стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір потиличної кістки і приєднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур додаткового нерва.
Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний отвір, далі переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м'язи.
Під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) за функцією — руховий. Виходить кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою. Порожнину черепа залишає крізь яремний отвір. Іннервує всі м'язи язика та м'язи, які з'єднують язик із скелетом.
Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються за рахунок посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спинного корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий спинномозковий нерв.
Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervi cervicales), 12 грудних (nervi thoracici), 5 поперекових (nervi lumbales), 5 крижових (nervi sacrales) та 1 куприковий (nervus coccygeus). Кожен із спинномозкових нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, розгалужується на дві мішані гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м'язи потилиці та спини. Черевні гілки, об'єднуючись, утворюють сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки II—XI грудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть симетрично в міжреберних проміжках.
Шийне сплетення (plexuscervicalis) утворене черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів (рис. 158). Утворившись, лежить
На Глибоких М'язах шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмальний нерв. Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза, приблизно посередині його, і розходяться у різні боки.
Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї та голови.
Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) розгалужується у шкірі ділянки привушної залози, вушної раковини та найближчих до неї ділянок лиця і вискової ділянки.
Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) іннервує шкіру передньої поверхні шиї.
Надключичні нерви (nervi supraclaviculares) представлені трьома гілками, які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надключичної та підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини лопаткової ділянки.
Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) за функцією — мішаний, це найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде донизу на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. Проходить крізь верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підключичною веною та підключичною артерією. У грудній порожнині Діафрагмальний нерв лежить між середостінною плеврою та середостінням, спереду кореня легень. Досягнувши діафрагми, нерв розгалужується в ній. Чутливі гілки діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м'язові частини діафрагми.
Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене черевними гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І грудного нерва (рис. 159). Топографічне розрізняють дві частини сплетення: надключичну та підключичну.
Надключична частина (pars supraclavicularis) розміщується в надключичній ямці у вигляді трьох стовбурів (верхнього, середнього та нижнього). Від цієї частини сплетення відходять відносно короткі нерви до ділянки грудей та плечового пояса.
Спинний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз — підіймач лопатки.
Довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз.
Підключичний нерв (nervus subclavius) йде до однойменного м'яза.
Надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує надоєний та підосний м'язи.
Крім того, від надключичної частини плечового сплетення відходять гілки до підлопаткового м'яза та найширшого м'яза спини.
Підключична частина (pars infraclavicularis) розміщена у пахвовій ямці. У цій частині розрізняють три пучки: бічний, присередній та задній, які оточують пахвову артерію з трьох боків. Від кожного з цих пучків відходять довгі нерви верхньої кінцівки. Так, від присереднього пучка відходять присередній шкірний нерв передпліччя, ліктьовий нерв та присередній корінець серединного нерва; від бічного — м'язово-шкірний нерв та бічний корінець серединного нерва, від заднього пучка — пахвовий та променевий нерви.
Присередній та бічний грудні нерви (nervi pectorales medialis et lateralis) іннервують великий та малий грудні м'язи.
Присередній шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii medialis) найтонший з нервів цієї групи. Іннервує шкіру присередньої поверхні плеча.
Присередній шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebra-chii medialis) супроводить плечову артерію у верхній третині плеча. На середині плеча проходить (разом з головною веною) крізь отвір фасції плеча і, розміщуючись у підшкірній жировій тканині йде донизу. Іннервує шкіру передньої та присередньої поверхонь передпліччя.
Серединний нерв (nervus medianus) за функцією—мішаний. Утворюється двома корінцями: присереднімта бічним. Обидва корінці, з'єднуючись, охоплюють пахвову артерію. На плечі нерв гілок не
дає і йде у складі судинно-нервового пучка, розміщуючись у при-середній борозні двоголового м'яза. Пройшовши крізь товщу круглого м'яза-привертача, нерв лягає посередині передпліччя, під поверхневим м'язом — згиначем пальців. У нижній третині передньої поверхні передпліччя нерв лягає в середину борозну. На передпліччі від нерва відходить багато гілок до м'язів передньої групи передпліччя, за винятком ліктьового м'яза — згинача зап'ястка та частини глибокого м'яза — згинача пальців.
На долоню кисті серединний нерв проходить разом із сухожилками м'язів, під удержувачем згиначів, і тут розгалужується на три гілки, які іннервують шкіру І, II, III та бічну поверхню IV пальця і відповідну їм ділянку шкіри долоні кисті, а також м'язи підвищення великого пальця та два бічні червоподібні м'язи.
Променевий нерв (nervus radialis) за функцією — мішаний (рис. 160). Лежить позаду судинно-нервового пучка плеча, біля при-середньої поверхні плечової кістки, далі спіральне огинає цю кістку і розміщується у супроводі глибокої артерії плеча в каналі, утвореному плечовою кісткою та триголовим м'язом плеча. По всій довжині від нерва відходять гілки до шкіри плеча та передпліччя, а також до плечового суглоба та триголового м'яза плеча. Далі нерв переходить у бічну передню ліктьову борозну, віддає гілки до пле-чопроменевого м'яза та до капсули ліктьового суглоба і тут поділяється на дві гілки: поверхневу та глибоку. Поверхнева гілка вступає у променеву борозну передпліччя і, супроводячи променеву артерію, йде майже вздовж усієї борозни. У нижній частині передпліччя поверхнева гілка проходить під сухожилком плечопроменевого м'яза на тил кисті, де й іннервує шкіру бічної поверхні кисті та шкіру І, II і бічної поверхні III пальців, за винятком кінців пальців, де шкіру іннервують гілки серединного нерва. Глибока гілка променевого нерва проходить товщу м'яза-відвертача, іннервує його і, розміщуючись між поверхневим та глибоким шарами м'язів задньої ділянки передпліччя, іннервує всю задню групу м'язів передпліччя, а також віддає гілки до суглобів (променево-зап'ясткового, міжзап'ястково-п'ясткових).