Рис. 181. Мозковий стовбур (дорсальна яоверхность).
/ — таламус (зоровий бугор); 2 "- веркнян мозлсечковая вохкэ; 3 — середня мозжМ ніжка; 4 — нижня мозжечковая ніжка; 5 — тонкий пучок; б — клиноподібний пучіШ горбок тонкого ядра; S — горбок клиноподібного ядра: 9 — серединний отвір IV же) ка; 10-судинне сплетення IV желудочка; //-блоковий нерв (IV пари); 12,13—,, ний і верхній (правує) горбки даху середнього мозку; 4--медіальне колінчате '• я 13— шишкоподібне тіло (эпифи? мозку)- '"'
МОЗКОВИЙ СТОВБУР
Мозковий стовбур (truncus encephalicus) включає продолгояа'ї мозок, міст і середній мозок — ті відділи, у яких знаходяться я| черепних нервів (мал. 180, 181). По еволюційному розвитку | найбільш древня частина головного мозку. Більшість утворена мозкового стовбура по своїй будівлі, зокрема по взаємно розташувань сірої і білої речовини, подібні зі спинним мозок Мозковий стовбур за допомогою вихідних з нього черепних нер здійснює іннервацію всіх м'язів голови і частини м'язів щ^ іннервацію шкіри голови, майже усіх внутрішніх органів (упавши симпатичними волокнами і частково соматическими волокнами! частини органів почуттів і ін.
Мозочок по своєму розвитку може бути віднесений до мозгово» стовбура, але значно відрізняється від нього по будівлі і не тримає яяео черепних нервів.
290
Довгастий мозок
Іродолговатьій мозок (medulla oblongata) є частиною голів-
мозку, прикордонної зі спинним мозком, має форму усічен-конуса (стара назва — bulbus — цибулина) (див. мал.
181). Він знаходиться в порожнині черепа на схилі, до якого іежит своєю передньою поверхнею; задньою поверхнею обра-
до мозочка. По зовнішній будівлі довгастий мозок не-іько нагадує спинний мозок. На його передній поверхні ;тся передня серединна щілина, на задній поверхні — ,няя серединна борозен а, а з боків з кожної сторони щятся передня в задня латеральні борозни.
ці борозни є продовженням однойменних борозен іного мозку. З боків від передньої серединної щілини маються довгенькі стовщення білого кольору — піраміди. Нервові жна пірамід на границі довгастого мозку зі спинним
-ично переходять на протилежну сторону й утворять п е-;рест пірамід. Кзади від кожної піраміди мається утол-иі овальної форми -олива. Між пірамідою й оливою в гдней бічній борозні виходять з довгастого мозку кореш-XII пари черепних нервів, а дорсальнеє оливи в задньої бічний озде — корінці IX, Х и XI пара черепних нервів. З боків від 4їй серединної борозни довгастого мозку знаходяться тонкий линовидный пучки, що є продовженням одноімен-; пучків спинного мозку. Ці пучки закінчуються стовщення-
— горбками тонкого і клиноподібного ядер (скупчення ронов). Верхня частина задньої поверхні довгастого мозку ет форму трикутника і є нижньою половиною р о м б о-!],ний ямки (дно IV желудочка). Від довгастого мозку до жечку йдуть дві нижні мозжечковые ніжки. Вони име-форму валиків і обмежують з боків нижній відділ ромбо-ний ямки. У цих ніжках проходять волокна заднього спинно-.жечкового шляхи й інші нервові волокна.
Довгастий мозок складається з розташованого усередині сірого іества і білої речовини, що знаходиться зовні. Сіра речовина дставлено скупченням нейронів — ядрами довгастого' мозку. їм відносяться ядра останніх чотирьох пар черепних нервів:
1КОГЛОТОЧИОГО (IX пари), що блукає (X пари), додаткової 1 пари), під'язичного (XII пари), а також одне ядро тройнич-о нерва (V пари), тонке і клиноподібне ядро (ядра одноімен-< пучків), ядра олив і ін. Багато хто з цих ядер, зокрема 'а черепних нервів, входять до складу нервових центрів, з которы-связана рефлекторна діяльність довгастого мозку. У ньому ожены центри подиху, серцевої діяльності, сосудодвига-ьный, центри безумовних травних рефлексів (слюно-
• еление, ковтання, відділення інших пищеваритальных соків),
• щтных рефлексів (кашель, чхання, блювота> і ін. Біла речовина довгастого мозку складається з коротких v інньїх пучків нервових волокон. Короткі пучки осуществляюі
зв'язок між ядрами самого довгастого мозку, а також' ними і ядрами найближчих відділів головного мозку, на^ ядрами моста. Довгі пучки нервових волокон представляють висхідні і спадні провідні шляхи головного і сп, мозку. З провідними шляхами а довгастим мозком, як і в| відділах головного мозку й у спинному мозку, зв'язана проводні функція.
Довгастий мозок, незважаючи на малі розміри (длиї близько 3 див), є життєво важливим відділом центра нервової системи. При поразках довгастого мозку (я вилив, травма й ін.) можуть порушитися подих, серд діяльність і інші функції.
Міст
Міст (pons), йди міст мозку, варолиев міст, представляєте стовщення у формі поперечного валика, розташованого bil, довгастого мозку (див. мал. 18в) Розрізняють -перед| частина моста, прилежащую до схилу черепа, і задню год,^ моста, звернену до мозочка. Границя між ними провв| умовно по так називаному трапецієподібному тілу, що Щш знайти на фронтальному розрізі моста. Трапі цие ви дное-'іД складається з поперечно йдуть пучків нервових волокон, относяаЦ до слуховому провідного шляху. На передній частині моста нмщ базилярная (основна) борозна для однойменної артерії. По^ ронам міст переходить, у праву і ліву середні мозже? вые ніжки,у складі яких проходять пучки нервових вод , з моста в 'мозочок. Задня частина моста утворить верхню п( ну ромбовидної ямки.
Міст складається із сірої речовини усередині і білого вец зовні. Передня частина моста побудована преимуществень-белого речовини; сіра речовина в ній представлене небольй| власними ядрами моста. До цих ядер підходять нервові в^ на з кори великих півкуль (корково-бруківки волокна), ;| ядер йдуть^ волокна в мозочок (мостомозжечковые волокна). | няя частина моста містить велика кількість ядер. До їх ^ відносяться ядра передостанніх чотирьох пар черепних нервів; Щ ничного (V пари), що відводить (VI пари), лицьового (VII парячи пре ддвевнр -равликового (VIII пари). Ці нерви виходять з мий сліду ющи х~нес та х: "V"* па ра — на поверхні передньої частини щ у місця переходу її в середню мозжечковую ніжку, VI па( у борозні між мостом і пірамідою довгастого мозку, V VIII пари — за мостом, між ним, мозочком і оливою довгенького мозку (у так називаному мостомозжечковом куту)4
Завантажити реферат