1. Згинання і вставлення голови відбувається так, як і при передньому потиличному передлежанні.
2. Внутрішній поворот голови. Унаслідок повертання потилиця зміщується до крижів, обличчя — до лобкового симфізу. Вслід за потилицею назад повертається і спина плода, мале тім'ячко — до крижів, велике — до лобкового симфізу. Стріловидний шов при першій позиції збігається з лівим, при другій — з правим косим розміром, у виході — з прямим розміром виходу із таза (поворот закінчено).
3. Максимальне додаткове згинання і розгинання голови. Згинання відбувається внаслідок утворення першої точки фіксації передньої частини великого тім'ячка голови в ділянці нижнього краю лобкового симфізу. Народжуються лоб, тім'яні горби, доки потилична ямка не увіпреться у верхівку куприка.
Розгинання голови відсувається навколо другої точки фіксації, що утворилась між підпотиличною ямкою і верхівкою куприка. Під час розгинання голова народжується. Клінічно це проявляється прорізуванням.
4. Зовнішній поворот голови і внутрішній поворот плечей. Голова повертається потилицею до стегна матері одноіменної позиції. Далі процес народження плода відбувається, як і при передньому передлежанні.
Особливості пологів при задньому передлежанні: а) в 3-му моменті біомеханізму пологів визначається 2 точки фіксації (передній край великого тім'ячка і підпотилична ямка), б) при максимальному згинанні голови тривалість пологів збільшується і підвищується ризик пологового травматизму плода і матері, в) у разі народження першими великих тім'яних горбів з великим поперечним розміром (9,5 см) збільшується частота травм промежини.
Основні опорні пункти біомеханізму пологів при задньому потиличному передлежанні: провідна точка — мале тім'ячко, форма голови — доліхоцефалічна: родова пухлина — в ділянці малого тім'ячка, голова прорізується обводом по середньому косому розміру (33 см).
Виділяють і клінічні особливості перебігу пологів. При задньому виді потиличного передлежання голова просувається родовими шляхами з трудом, період зганяння триваліший, ніж при передньому виді потиличного передлежання. Додаткове згинання голови відбувається при сильних і тривалих потугах. При цьому роділля витрачає багато сил, дно розтягується більшою мірою, частіше бувають розриви промежини.
У зв'язку із значною тривалістю періоду зганяння і утрудненим просуванням голови родовим каналом (додаткове згинання) нерідко порушується газообмін плода, аж до гіпоксії. Пологи при цьому відбуваються без ускладнення, якщо плід невеликий, родова діяльність і розміри таза в межах норми.
Причини виникнення заднього виду потиличного передлежання не з'ясовані. Припускають, що ними є невеликі розміри голови плода (невеликий або недоношений плід), помірне вкорочення прямих розмірів таза, розслаблення або розриви м'язів тазового дна, відвислий живіт тощо. Є відомості, що причиною виникнення цього механізму пологів може стати ослаблення родових сил. У зв'язку з цим голова плода, яка перебуває наприкінці вагітності і в перший період пологів у задньому передлежанні, не може здійснити ротацію потилицею вперед і обертається потилицею назад.
Пологи при задньому потиличному передлежанні плода частіше бувають у тих, хто народжує повторно.
Вплив механізму пологів на форму голови. У процесі проходження через родові шляхи змінюється форма голови плода. Кістки черепа находять одна на одну в ділянці сагітального, кінцевого та ламбдовидного швів, великого і малого тім'ячок. Унаслідок цього, змінюючи форму, голова пристосовується до розмірів обводу таза і родових шляхів, тобто відбувається конфігурація її. Ступінь конфігурації залежить від багатьох чинників, а саме: звуження таза, механізму пологів, розгинання голови та ін. При потиличному передлежанні, особливо задньому, голова витягується в напрямку потилиці, набуває доліхоцефалічної форми. При передньоголовному передлежанні голова витягується в напрямку тім'я, при лобному — лоба тощо. При нормальних пологах конфігурація швидко минає і не позначається на здоров'ї і розвитку новонародженого.
В період зганяння, крім конфігурації, утворюється так звана пологова пухлина, тобто набряк і припухлість тканин у найнижчій ділянці передлеглої частини голови. Набряк виникає внаслідок утруднення відтоку венозної крові з передлеглої частини, яка міститься нижче від пояса прилягання. Родова пухлина буває лише у живих плодів при головному і тазових передлежаннях. У разі лицьового передлежання вона виникає на обличчі. При швидких пологах родова пухлина буває невеликою або й зовсім не виникає.
При патологічних пологах (наприклад, при вузькому тазу) або оперативному втручанні може виникнути кров'яна пухлина (кефалогематома). Вона буває внаслідок крововиливу під окістя тім'яних кісток. Кефалогематома — м'яка, неправильної форми припухлість. Іноді визначається симптом флюктуації. На відміну від родової пухлини кров'яна не виходить за межі швів і тім'ячок.