Попередній діагноз. На підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об’єктивного обстеження ЛОР-органів, а саме: правого та лівого вух у порівнянні, а також приймаючи до уваги результати слухового паспорта, згідно з якими виявлено ураження звукопровідної системи справа, можна поставити попередній діагноз:
Хронічний правобічний гнійний мезотимпаніт в стадії загострення
Диференціальний діагноз. Скаргами у нашого хворого є гнійні виділення без запаху з правого вуха та незначне зниження слуху на праве вухо, в анамнезі – захворювання триває з трьохрічного віку. Проведемо дифдіагноз із хронічном гнійним епітимпанітом та туберкульозом середнього вуха.
Спільними симптомами хронічного мезо- та епітимпаніту є наявність стійкої перфорації барабанної перетинки та гнійних виділень з вуха. Проте при епітимпаніті перфорація є краєвою (при мезотимпаніті - центральна), виділення мають неприємний запах (що вказує на втягнення в патологічний процес кістки; при мезотимпаніті виділення немають запаху, оскільки в патологічний процес втягнута лише слизова оболонка). Отоскопічно при епітимпаніті знаходять холестеатому та ознаки деструкції кістки, при мезотимпаніті холестеатома не виявляється. У випадку, коли має місце тотальний дефект натягнутої частини барабанної перетинки можна зондом проникнути в аттік: при епітимпаніті буде відчуття деструкціїї кістки, що не спостерігатиметься при мезотимпаніті. Пр рентгенографії скроневих кісток в проекції Шюллера і Майера у випадку епітимпаніту виявляють кісткову деструкцію, тоді як при мезотимпаніті кісткова тканина не вражена.
При туберкульозі середнього вуха також мають місце гнійні виділення з вуха та перфорація барабанної перетинки. Проте туберкульозне враження в такому випадку є вторинним відносно первинного вогнища в легенях чи кістках, котре маніфестує яскравою клінічною картиною (чого немає в нашому випадку), процес набуває прогресуючого перебігу і швидко приводить до повної деструкції барабанної перетинки (а у нашому випадку він триває 24 роки, розмір перфоративного отвору 3 мм). Отоскопічно типовим для туберкульозу є виявлення грануляцій на барабанній перетинці чи в зовнішньому слуховому проході (із типовою патогістологічною картиною), що разом із специфічними бактеріоскопічними та бактеріологічними методами дозволяє 100% верифікувати діагноз туберкульозного враження середнього вуха.
Лікування даного хворого.
Режим – палатний.
Дієта - №15.
Загальне лікування.
Rp.: Tab. Cyprofloxacini 0,25 N.20
D.S. По 2 таблетки 2 рази в день протягом 5 днів.
Rp.: Tab. Levamizoli 0,05 N.5
D.S. По 1 таблетці в день протягом 5 днів.
Rp.: Dragee Decameviti N.20
.D.S. По 1 драже в день.
Місцеве лікування.
Ретельна санація зовнішнього слухового проходу: щоденні промивання теплими розчинами – двохетапно: 1) механічне видалення гною з вуха за допомогою прочищенням зондом та ватою із наступним промиванням 2) введення в барабанну порожнину лікарських речовин
Rp.: Furacillini 0,01
Spiritus aethylici 70% - 15,0
M.D.S. Для промивання вуха.
Rp.: Sol. Novoimanini spirituosae 1% 2,0
Aq. destillatae 20,0
M.D.S. По 5-6 крапель у вухо 2 – 3 рази на день.
Rp.: Sol. Neomycini sulfatis 1% - 20,0
D.S. По 10 крапель 3 рази/день.
Rp.: Сhymotrypsini crystallisati 0,01
Laevomycetini 0,5
Glycerini 7,5
OL. Vaselini 8,0
Lanolini 2,5
M.f. emulsio.
D.S. Водити в барабанну порожнину.
Завантажити реферат