Прояви духовності є невід'ємною часткою свідомості людини, яка сприяє найбільш гармонійному та різнобічному розвитку її особистості та людства в цілому. Приватна практика в медицині сприяє розвитку багатьох позитивних якостей людини, до яких можна віднести прояви особистої відповідальності, активності та ініціативності, самостійності та незалежності. Але пряма матеріальна зацікавленість лікаря містить в собі небезпеку деградації його внутрішніх духовних та морально-етичних якостей. Механізм цього процесу полягає в зрушенні рівноваги загального-особистого в бік особистого, що призводить до самоізоляції свідомості людини, виключення її із загального інформаційно-енергетичного обміну, поступового припинення її розвитку. Поступова втрата духовних якостей лікаря призводить, як показує практика, до втрати професійних якостей, довіри пацієнтів і , врешті-решт -до припинення лікарської практики, як такої. Серед негативних наслідків бездуховної приватної лікарської практики можна виділити деякі аспекти: -неадекватне рекламування та саморекламування приватної лікарської практики, наслідком якої є невідповідність в очах пацієнта між очікуванним та отриманим результатами лікування; -клінічно невиправдані втручання -як результат грошової зацікавленості лікаря; -клінічно невиправдані застосування нових лікарських засобів та методик лікування; -неетичні взаємовідносини поміж конкуруючими фірмами, які дуже часто пов'язані із порушенням законодавства; -не узгоджене з пацієнтами експериментування над їх життям та здоров'ям із використанням неперевірених засобів та методик.
На жаль, цей перелік є лише вершиною айсбергу діяльності тих приватних лікарів, які втратили основні моральні та духовні засади лікарської діяльності.
На підставі п'ятирічного досвіду діяльності Науково-медичної фірми "Авіценна" нами були зроблені висновки про доцільність та необхідність постійного розвитку внутрішніх духовних якостей у всіх співпрацівників колективу, які сприяють розвитку не лише особистостей працівників, але й розвитку усієї організації. Практика демонструє, що постійне намагання втілити у лікарську діяльність таких якостей, як порядність, відвертість, чесність, доброзичливість, гуманність, самовідданість та ін., сприяє зміцненню взаємовідносин лікаря та пацієнтів, підсилює авторитет лікарів, працівників та усієї фірми в стосунках з державними закладами, громадськістю та пацієнтами особисто.
Своєчасне застосування новітніх технологій та матеріалів сприяє розвитку творчого підходу лікаря до процесу лікування. В сучасній стоматології на провідні ролі висуваються питання естетики та краси. Стоматологічна практика набуває проявів мистецтва. Слід зауважити, що мистецтво є сферою життя людини, найбільш наближеною до її духовності. Наслідком творчого підходу лікаря до роботи є накопичення позитивних емоцій як у самого лікаря, так і пацієнта. Повертаючись до питання контролю якості роботи, додамо, що в умовах приватної практики завдання контролювання виконують самі пацієнти, які тонко реагують на внутрішній стан лікаря. Результати опитувань свідчать, що більшу частину серед вимог пацієнта до лікаря займають бажання бачити в особі лікаря чуйність, порядність, відвертість, доброзичливість. Важливою перевагою приватної практики є також те, що лікар має можливість приділити пацієнтові достатньо часу та уваги. Згадаємо стародавній вислів, що лікар повинен лікувати не захворювання, а людину. Спілкування з пацієнтом, зацікавленість лікаря в його проблемах та досягненнях, думках та вчинках формує постать лікаря-друга. Додамо, що найкращим проявником особистісних якостей лікаря та працівників є пацієнти-діти. Щонайменші прояви нещирості, насилля та користолюбства миттєво відвертають їх. Але щирі вияви доброзичливості та любові лікаря створюють міцні дружні стосунки з пацієнтами.
Отже, постійне духовне самовдосконалення лікаря, застосування творчого підходу до виробничого процесу є об'єктивними факторами високих результатів лікування.
Завантажити реферат