У двадцятому столітті на межі біології та хімії виникла нова галузь біології та медицини - біологічна хімія. Нині відкрито послідовність біохімічних реакцій майже всіх процесів, які відбуваються в організмі людини в нормі та патології. В галузі експериментальної фізики були винайдені тонкі енергії, які розповсюджуються з великою швидкістю без втрати своєї сили. Також було доведено, що організм людини випромінює крім електромагнітних коливань, ще й інші види енергії. З іншого боку, в багатьох філософських працях йдеться мова про наявність взаємообміну між енергією Космосу та енергіями людини.
Спробуємо пов'язати ці різні галузі і показати через які біохімічні структури ,можливо, проходить цей енергетичний взаємообмін. Енергію, яка пов'язана з життєдіяльністю людини назвемо - Психічною Енергією.
Енергія, як фізичний об'єкт має перейти в речовину, яка притаманна організму людини. Далі ця енергія повинна використовуватись на потреби організму, шляхом включення її в біохімічні реакції. В організмі відомі сполуки, які називаються макроергічними, за їх здатність зберігати великий запас енергії. Назвемо основні з них: аденозинтрифосфат (АТФ), гуанозинтрифосфат (ГТФ), креатинфосфат та інші. В усіх цих сполуках енергія зберігається у вигляді особливого хімічного зв'язку між атомами кисню та фосфору, який утворюється при приєднанні залишків фосфорної кислоти. Макроергічні сполуки є джерелом енергії в організмах всіх живих істот на Землі. Вони використовуються в енергомістких біохімічних реакціях, які супроводжуються поглинанням енергії та фосфорилюванням.
Відомо, що більшість речовин, які потрапляють в організм людини мають пройти стадію фосфорилювання, на якій вони приєднують до себе залишки фосфорної кислоти і, таким чином, набувають активності в організмі. Наведемо приклад всім відомої глюкози, яка обов'язково проходить стадію фосфорилювання. Вітаміни групи "В", також, обов`язково мають приєднати до себе залишок фосфорної кислоти, і тільки в такому вигляді вони стають активними.
Згадаємо групу фосфоліпідів, які теж мають в своєму складі залишок фосфорної кислоти. В організмі людини вони відіграють дуже важливу роль у нормальному функціонуванні клітинних мембран, проведенні нервового імпульсу, в згортанні крові та інших процесах. Серед білків є група фосфопротеїнів, які, зокрема, в тканині мозку беруть участь в процесах навчання та пам'яті. Нуклеїнові кислоти, також, містять в своєму складі залишки фосфорної кислоти. Таким чином, процес фофорилювання відбувається в усіх основних групах хімічних сполук організму.
Згадаємо філософське Вчення Живої Етики, в якому сказано: " . Также пора понять, что витамины и многие другие вещества получают силу, соприкасаясь с огненной энергией человека .", яку ми домовились називати психічною. Філософські знання поєднуються з біохімімічними процесами, які притаманні живим істотам. Невагома енергія набуває матеріального вмісту.
Фосфорильовані сполуки можна віднести до таких, в яких уже реалізувалась поглинута людиною енергія. Але є багато дуже важливих хімічних речовин в організмі, які не мають залишків фосфорної кислоти, але фосфорильовані сполуки були проміжними продуктами при їх синтезі. До таких речовин відноситься холестерин, який синтезується з ізопентилпірофосфату. Відомо, що відкладення кристалів холестерину в тканинах викликають захворювання -атеросклероз. Повернемося до Вчення Живої Етики, де написано: "У всех есть запас психической энергии, но не использованная, она обращается в безобразное отложение, называемое склерозом, когда можно дать ей самое мудрое применение". Ми вважаємо, що кристали холестерину, що відклались в тканинах (атеросклеротичні бляшки), є невикористана правильно енергія людини. Подивимося, в яких біохімічних перевтіленнях може використовуватись молекула холестерину. Із холестерину синтезуються стероїдні гормони, вітаміни групи D, солі жовчних кислот, із сполук проміжного синтезу утворюються вітаміни груп А, Е, К та каротиноїди. Прийняття цього факту може змінити погляд на розвиток атеросклерозу та на методи його лікування.
Вважаємо доцільним ще зупинитись на питанні, щостосується біохімічної структури кристалу Психічної Енергії, який має відповідати двом основним умовам: бути стабільною структурою в організмі і мати варіабельний склад. На нашу думку, найбільш цьому відповідають гранули ліпофусцину, які знайдені в цитоплазмі клітин. Ми вважаємо, що вони не є пігментом старіння, а спеціально виробляються клітиною, на що вказують і інші автори.
"Каждое человеческое состояние производит особую химическую реакцию…", "Привыкнем понимать человека не только как выражение Высшего Духа, но и как вечно реагирующее химическое соединение", -написано у Вченні Живої Етики. Психічні емоції напряму пов`язані з перебігом біохімічних реакцій. Основними сполуками, які впливають на психічний стан людини можна назвати: гормони, медіатори, біогенні аміни та інші регулюючі сполуки. В організмі, який знаходиться в стані рівноваги всі ці речовини знаходяться в певних нормальних концентраціях. При порушенні процесів спостерігається дисбаланс, який і призводить до тієї чи іншої емоції. Наведемо всім відомі приклади підвищення рівню гормонів щитоподібної залози, яке призводить до посилення обміну речовин в організмі людини і супроводжується певним емоційним станом, зниження рівня цих гормонів призводить до протилежних проявів емоцій у хворого. Другий приклад -адреналін -це медіатор, який в значній кількості виділяється при стресових ситуаціях, які обумовлені станом страху у людини.
Таким чином, коригуючи свій психоемоційний стан, людина спроможна змінювати перебіг біохімічних реакцій у власному організмі. Шлях цей довгий, але єдиний, до якого треба прагнути. Та цей шлях не може повністю замінити класичної медичної допомоги, яка потрібна на даний час хворому. Фізичне тіло, в разі потреби, необхідно лікувати фізичними методами, не забуваючи про психоемоційний стан пацієнта. При певній корекції цього стану з боку фахівців-психологів можна, навіть, досягти зменшення доз медикаментозних препаратів.