Камені передміхурової залози супроводжується болями в області промежини та прямої кишки, порушенням сечопуску; проте як правило камені передміхурової залози множинні, що при дослідженні дає типовий симптом крепітації, при УЗД патогномонічною ознакою є наявність одного чи кількох ехопозитивних, із чіткими контурами та однорідною структурою утворів-конкрементів; відсутність такої картини дозволяє відкинути можливий діагноз каменів простати.
Хронічний простатит характеризується (при пальцевому дослідженні) нерівномірним збільшенням долей залози, поверхня якої нерівна, визначаються ділянки розм΄якшення та щільні вузлики, болючість при пальпації, в анамнезі можна виявити гострий простатит, нелікований чи недостатньо лікований. У нашому випадку дані пальпаторного дослідження простати (поверхня випукла, гладка, серединна борозда зглажена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена), неболючість самого дослідження дозволяють виключити діагноз ХП на користь аденоми.
10. Клінічний діагноз.
Враховуючи: - скарги хворого на періодичні болі внизу живота, затруднений сечопуск в¢ялим струменем та відчуття наявності сечі в міхурі після сечопуску, почащення сечопуску вночі до 4-6 разів, безсоння, дратівливість, втомлюваність;
- дані анамнезу захворювання: хворим себе вважає більше одного року, коли вперше з¢явилився почащений нічний сечопуск, згодом приєдналися болі внизу живота, затруднений сечопуск; за медичною допомогою не звертався, приймав трави, рекомендовані братом дружини. Стан різко погіршився останні 3 тижні, коли біль став особливо сильним, приєдналося відчуття залишкової сечі; перебування в районному стаціонарі та проведені там консервативні міроприємства не принесли полегшання, хворого направлено в ТОКЛ;
- спадкову схильність пацієнта до аденоми простати (батько хворів цією хворобою);
- результати об¢єктивного обстеження: загальний стан середньої важкості, змін з боку шкіри та слизових, підшкірної жирової клітковини, дихальної, серцево-судинної, травної та ендокринної систем не виявлено; при обстеженні сечовидільної та статевої систем: права та ліва нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний з 2-х сторін, сечовий міхур визначається перкуторно у вигляді надлобкової тупості 5-7 см вище лобкового симфізу, пальпаторно – як тугоеластичний шароподібний утвір над лобком, переповнений, візуально відмічено вибухання надлобкової області; статевий член, калитка – не змінені;
- Stаtus localis:при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,5х5,5 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозда зглажена, консистенція – рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва не досягяється, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена;
- результати лабораторно-інструментальних методів обстеження: мікрогематурія, ехоскопічні ознаки гіперплазії передміхурової залози, результати ЕКГ та консультації кардіолога: ІХС, стенокардія напруження ІІ ФК, кардіосклероз;
- проведену дифдіагностику
можна сформулювати клінічний діагноз:
Аденома простати ІІ ступеня, хронічна затримка сечі. ІХС: стенокардія напруження ІІ ФК, кардіосклероз.
11. Етіологія та патогенез.
Пов΄язана з гормональними змінами, що виникають під час чоловічого клімаксу. Гіпоандрогенемія веде до посиленої продукції гонадотропіну, на який реагують гормоночутливі залозисті клітини, в результаті чого виникає справжня гіперплазія. Затруднення відтоку сечі з нирок веде до хронічного уростазу, гіпертрофії та декомпенсації детрузора, хронічної ниркової недостатності.
12. Лікування.
Основний метод лікування – хірургічний. Усі методи поділяються на радикальні та паліативні. Останні включають епіцистостомію, трансуретральну резекцію та кріодеструкцію, що рекомендуються при високому ризику оперативного втручання. Радикальною операцією є аденомектомія, що буває плановою. Екстреною та відстроченою, одно- та двоетапною, із черезміхурового, позалобкового та промежинного доступу.Консервативне має досить обмежені можливості і показане в першій стадії; використовують препарати: специфічні конкурентні інгібітори стероїд-5 альфа-редуктази (Проскар, Фінастерід), препатати андрогенів (раверон), тріанол.
Лікування нашого хворого.
Показано оперативне радикальне лікування – аденомектомія, а саме її різновидність одномоментну черезміхурову аденометомію. Протипоказів до операції немає. Показами є: затримка сечопуску, дизуричні розлади, зниження якості життя. Передопераційно із консервативних міроприємств – загальноукріплюючі та серцеві препарати, в післяопераційному періоді – післяопераційне адекватне знечулення, попередження ускладнень, лікування серцевої патології, загальноукріплююча та стимулююча терапія.
Передопераційно протягом 5 діб:
Rp.: Tab. Nitrosorbidi 0,01 N. 30
D. S. По 1 табл. 3 рази в день.
Rp.: Tab. Decameviti obductea N. 20
D. S. По 1 табл. в день.
Rp.: Tab. Ac. Acethylsalicilici 0,325 N. 15
D. S. По ½ табл. в день.
Операція: одномоментна черезміхурова аденомектомія. Знечулення – в/в (фентаніл, дроперідол, сибазон, кетамін) + перидуральна анестезія. Доступ, аденома вилущена, на ложе видаленої аденоми накладено шви, сечовий міхур наглухо зашитий із тимчасовим накладанням надлобкового дренажа. Рана пошарово зашита. Накладена асептична пов΄язка. В міхур введено уретральний катетер із надувним гумовим балоном, для гемостазу та фіксації.
Післяопераційно:
Rp.: Ceftriaxoni 1,0 N. 6
D. S. Дом΄язово 1 г одноразово в день.
Rp.: Tab. Metronidazoli 0,5 N. 12
D. S. По 1 табл. 2 рази в день.
Rp.: Sol. Buprenrfini 3% - 1ml
D. t. D. N. 6 in ampull.
S. По 1 мл в/м що 4 год післяопераційно при вираженому больовому синдромі.
Rp.: Sol. Analgini 50% - 2 ml
D. t. d. N 10 in ampull.
S. По 2 мл в/м 4 рази на день.
Rp.: Sol. Dimedroli 1% - 1ml
D. t. d. N. 10 in ampull.
S. По 1 мл в/м 4 рази на день (із анальгіном).
Rp.: Tab. Nitrosorbidi 0,01 N. 30
D. S. По 1 табл. 3 рази в день.
Rp.: Tab. Decameviti obductea N. 20
D. S. По 1 табл. в день.
Завантажити реферат