Оперативне забезпечення всіх користувачів може бути досягнуте за рахунок організації мережі АРМ менеджерів.
Локальна обчислювальна мережа забезпечує колективне користування загальними даними, дає змогу проводити різноманітні індивідуальні обчислення на ПЕОМ тощо. При цьому зберігається простота спілкування з ПЕОМ, водночас користувачам надається можливість спільно працювати з даними та периферією, а також виникає змога здійснювати обмін даними в реальному часі між різними АРМ.
АРМ менеджерів і фахівців, які є в системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, можуть функціонувати в різних типах локальних обчислювальних мереж: із зірковою, кільцевою, гібридною структурами зв’язку, з загальною шиною. До найпоширеніших локальних обчислювальних мереж, які організуються при зазначеній системі, належать локальні мережі із загальною шиною та кільцевою організацією зв’язку.
Технічне забезпечення цих мереж включає такі основні елементи:
- центральну ЕОМ локальної обчислювальної мережі (файл-сервер);
- набір ПЕОМ або робочих станцій, які використовують як АРМ;
- фізичне середовище передачі даних, сіткові адаптери тощо.
Кількісний склад цих елементів залежить від обсягів інформації, яка функціонує в системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджерів і фахівців.
Як центральна ПЕОМ (файл-сервер) має застосовуватись ЕОМ, укомплектована швидкодіючим процесором з відповідним обсягом дискової пам’яті.
На робочих місцях як АРМ можуть використовуватися ПЕОМ середньої продуктивності.
Сіткова технологія завжди припускає використання СУБД як системний набір інструментальних засобів. При виборі СУБД потрібно зважати на те, що вона мусить забезпечувати оперативний доступ до даних, захист цілості даних, тобто захист від апаратних збоїв та програмних помилок, розмежування доступу та захист від несанкціонованого доступу, підтримку спільної роботи кількох користувачів із загальними даними тощо. Крім того, використовуються відповідні пакети та прикладні програми для обробки й постачання інформації, потрібної всім користувачам.
При розробці прикладних програм необхідно створити такий сценарій діалогу користувача з ПЕОМ, щоб його можна було реалізувати у вигляді системного (багаторівневого) меню, кожна позиція якого відповідає окремим об’єктам інформації чи їхнім елементам. Активізуючи означену позицію меню, користувач за потреби зміг би в такому разі мати доступ до відповідної технологічної операції та до масивів необхідної бази даних тощо.
При організації системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту в умовах локальної обчислювальної мережі має бути прийнята концепція єдиної інформаційної бази для всієї системи. Це означає, що один раз занесена в базу первинна інформація з місця її виникнення має в разі потреби багаторазово використовуватися всіма користувачами цієї системи. Тому така база має постійно підтримуватися з погляду її повноти й вірогідності даних, а також бути надійно «замкненою» від несанкціонованого втручання до її даних і т. ін.
В умовах функціонування систем об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту альтернативою локальній обчислювальній мережі для об’єднання різних АРМ у спільну систему є створення багатокористувацької обчислювальної системи на базі центрального процесора та його периферії, наприклад, інтелектуальних відеотерміналів з обмеженою індивідуальною обчислювальною здатністю. Така система має певні переваги над обчислювальною мережею, а саме:
- багатокористувацька система, як і локальна мережа, забезпечує спільне використання системою всіх масивів, але зі швидшим доступом до диска;
- бази даних з локальною мережею пересилають усю інформацію на робочу станцію, тобто на ПЕОМ (АРМ), що дозволяє ущільнити графік завантаження, а тому бази даних, які потребують частого звертання до жорсткого диска, мають ліпші характеристики під час роботи в багатокористувацькій обчислювальній системі;
у разі експлуатації багатокористувацька обчислювальна мережа потребує значно менших затрат, ніж локальна, за рахунок використання пристроїв, значно дешевших порівняно з персональними ЕОМ (наприклад, інтелектуальних відеотерміналів).
Вибір того чи того способу об’єднання ПЕОМ у єдиний комплекс (систему) залежить від цілої низки факторів, пов’язаних з територіальним розміром об’єкта управління; видом виробництва; обсягами інформації, що циркулює цим об’єктом; величиною комплексу (кількістю ПЕОМ у системі); повноваженнями, якими наділені користувачі цих ПЕОМ (АРМ) тощо.
Тож об’єктивне інформаційне забезпечення менеджменту ґрунтується на розподілених базах даних і розподіленій обробці інформації, які всебічно характеризують об’єкт управління.
Таким чином, розподілена обробка інформації дає змогу:
- прискорити збирання й обробку інформації за рахунок максимального наближення засобів обчислювальної та інформаційної техніки до місць, де виникає ця інформація, обробляється й використовується менеджерами та фахівцями різних рівнів;
- значно ефективніше задовольнити різноманітні й часто мінливі інформаційні потреби управлінського персоналу, забезпечити необхідною інформацією процеси прийняття рішень для оперативного управління;
- знизити витрати на утримання всієї обчислювальної системи;
- збільшити гнучкість і піднести живучість системи (вихід з ладу однієї ПЕОМ не призведе до відмови всієї системи);
- менеджерам різних рівнів брати безпосередню участь у процесі управління (в діалоговому режимі) й підвищити їхню відповідальність за прийняті (або не прийняті) управлінські рішення;
- поступово (модульно) створювати обчислювальну систему за рахунок зміни окремих периферійних технічних засобів і додавання нових, у тому числі й ПЕОМ.
Список використаної літератури
1. Карпенко С. Г., Попов В. В., Тарнавська Ю. А., Шпортнюк Г. А. Інформаційні системи і технології. – К.: МАУП, 2004;
2. Олійник А. В., Шацька В. М. Інформаційні системи і технології у фінансових установах. – Львів: «Новий Світ-2000», 2006;
3. Рогач І. І., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. – К.: КНЕУ, 2001;
4. Рогач І. І., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Денисова О. О. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. – К.: КНЕУ, 2001;
5. Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем. – К.: КНЕУ, 1997.
Завантажити реферат