Страховий тариф залежить від терміну страхування, кількості застрахованих осіб та визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.
Страховик виплачує страхову суму:
У разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім’ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100% страхової суми;
У разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності:
I групи – 90% страхової суми;
II групи – 75% страхової суми;
III групи – 50% страхової суми.
у разі тимчасової втрати працездатності за кожну добу – у розмірі 0,2% страхової суми, але не більше 50% страхової суми.
у разі смерті або встановлення інвалідності застрахованому після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхового відшкодування потерпілому або його спадкоємцеві виплачується різниця між максимальною страховою сумою, передбаченою в разі смерті або встановлення інвалідності, та вже отриманим відшкодуванням.
Самостійна робота № 11
Тема 11 Морське страхування
1. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.
2. Стан та перспективи розвитку морського страхування в Україні.
1. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.
Таке страхування необхідне при відвантаженні товарів значної вартості.
Договір страхування може укласти або продавець, або покупець перевезеного товару. Такий договір страхування може належати:
- тільки до окремого вантажу (одноразова страховка);
- до всіх вантажів, що перевозяться на ризик страхувальника.
Міжнародні угоди й організації з права водного транспорту. Існує три основних види міжнародних морських перевізників:
- перевізники в складі міжнародних лінійних конвенцій;
- незалежні перевізники;
- судна "дикого плавання".
Міжнародні лінійні конвенції - це організації, що встановлюють єдині тарифи і правила морського перевезення. Вони складаються з перевізників, що працюють на визначеній території, як, наприклад, конвенція морських перевізників Північної Атлантики (між США і Великою Британією).
Міжнародні лінійні конвенції, як правило, встановлюють два рівні тарифних ставок за послуги:
- звичайний;
- контрактний (нижчий від звичайного).
Контрактні тарифні ставки діють для тих вантажовідправників, що уклали з конвенцією договір, за яким взяли на себе зобов'язання користуватися тільки послугами конвенції на весь термін дії договору.
Незалежні перевізники встановлюють тарифи й умови перевезення самостійно і приймають замовлення від будь-яких вантажовідправників. Як правило, ставки незалежних перевізників на 10 % нижчі ставок членів конвенцій перевізників.
2. Стан та перспективи розвитку морського страхування в Україні.
Український ринок страхових послуг має значні можливості, проте потреби національної економіки та населення у якісних страхових послугах не задовільнено. На страховому ринку існують серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому його розвиткові, серед них:
- недосконала законодавча та нормативна база;
- низький рівень ефективності державного регулювання страхової діяльності;
- недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків;
- недостатня використаність інвестиційних можливостей страховиків;
- питомої ваги страхування життя на страховому ринку зниження постійне;
- впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому рівні;
- є поодинокі випадки зволікання страховиками з виплатами страхових сум і страхового відшкодування, неправомірні відмови від виплати та порушення страхового законодавства.
Подальший успішний розвиток ринку морського страхування залежатиме від:
- розширення переліку страхових послуг, підвищення їхньої конкурентоспроможності;
- розширення інфраструктури;
- вдосконалення порядку оподаткування страхової діяльності;
- посилення вимог до порядку створення та діяльності страхових організацій;
- подальшого розвитку законодавчої та вдосконалення нормативної бази;
- створення об’єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;
- подальшої інтеграції України до міжнародних структур;
- створення оптимальної структури співвідношення між обов’язковим і добровільним страхуванням;
- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків;
- підвищення платоспроможності страховиків.
Щоб усунути протиріччя у законодавчому регулюванні системи страхування в Україні, необхідно:
1) прискорити розробку та прийняття нового цивільного кодексу України, в якому передбачити правові основи регулювання страхової діяльності в Україні;
2) внести зміни та доповнення до Закону України «Про страхування», в якому:
- уточнити головні страхові поняття і терміни;
- уточнити порядок припинення договорів страхування;
- уточнити процедуру санації та порядок ліквідації страховика;
- провести комплексний аналіз законодавчих актів з питань обов’язкового державного страхування з метою його впорядкування.
Самостійна робота № 12
Тема 12. Авіаційне страхування
1. Космічне страхування.
2. Добровільні види авіаційного страхування.
1. Космічне страхування.
Космічне страхування як вид є одним із наймолодших у світі і з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захистукосмічної діяльності держав при реалізації космічних проектів. Щорічно страхуються більше 15 космічних об’єктів.
Для кожного космічного проекту розробляється консолідована програма управління ризиками. Вона передує укладенню договору страхування. Така програма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту.
Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, поділяються на 4 види:
- технічні;
- відповідальність перед третіми особами;
- контрактні та фінансові;
- політичні та фокс-мажорні.
2. Добровільні види авіаційного страхування.
Добровільні вили авіаційного страхування це види, передбачені Законом “Про страхування” ст. 6, п. 7 “Страхування повітряного транспорту” та п. 13 “Страхування відповідальності власників повітряного транспорту”.
Поняття “повітряний транспорт”, - багато ширший і виходить за межі регламентації цивільної авіації. Якщо страхувальник бажає застрахувати, наприклад, військовий літак при виконанні ним показових виступів чи страхувальник страхує мото-дельтаплан або повітряну кулю, то він укладає договір добровільного страхування.
Але договори добровільного страхування можуть укладатися і для страхового захисту різних ланок авіаційно-транспортної системи.
Функціонування авіаційно-транспортної системи цивільної авіації забезпечується широким спектром робіт, без яких неможливо здійснити політ. Це – технічне обслуговування і ремонт літака та двигунів, підготовка пілотів та авіаційних техніків, отримання аеронавігаційне забезпечення польоту тощо. Усі ці ризики можуть бути застрахованими.
Завантажити реферат