Реалізація контрольної функції через систему органів державної контрольно-ревізійної служби України

Зміст

Вступ

Контроль є складовою управління суспільним відтворенням. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чіт­ко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід’ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі багато в чому залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості планів, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у діяльності об’єктів управління та причин, що їх породжують. Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об’єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

1.Загальна характеристика контрольної функції

В умовах ринкової економіки контроль є однією з найважливіших функцій в системі управління. Об'єктами контролю є господарські засоби та господарська діяльність. Контроль господарських засобів дозволяє забезпечити їх збереження і раціональне використання на підприємстві. Контроль господарської діяльності спрямований на підвищення її ефективності, попередження та усунення безгосподарності і інших негативних явищ. У контролі обох об'єктів важливими є профілактика та виявлення економічних злочинів[9, 15].

Контроль - це система спостережень і перевірки відповідності процесу функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управленський впливів на керований об'єкт і відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

Об'єкти контролю тісно пов'язані з об'єктами обліку. Будь-яка господарська операція, яка відображається у бухгалтерському обліку, не перебуває поза контролем, що забезпечується завдяки принципу подвійного запису і її контрольному значенням, тотожності даних синтетичного і аналітичного обліку, рівності активу і пасиву балансу.

У залежності від того, хто здійснює контроль, що підлягає контролю і які його цілі, розрізняють такі види контролю:

− державний (фінансовий) контроль забезпечує інтереси держави і суспільства, перевіряє виконання зобов'язань фізичних і юридичних осіб перед державою та дотримання законності;

− внутрішньогосподарський (бухгалтерський і громадський) контроль захищає інтереси підприємства і його колективу від зловживань, розкрадань та безгосподарності, а також забезпечує підвищення ефективності господарської діяльності підприємства;

− правовий контроль здійснюється в інтересах всього суспільства, проводиться правоохоронними органами у формі ревізій, судово-бухгалтерської експертизи та інших перевірок;

− незалежний аудиторський контроль виконується в інтересах учасників господарських процесів (постачальників і покупців, банків і інших організацій) шляхом перевірки фінансової стійкості і кредито-спроможності підприємств, достовірності обліку і звітних даних;

− контроль спеціалізованих інспекцій (екологічний, санітарний, торговельний і ін) забезпечує інтереси суспільства (захист здоров'я та інших прав населення та окремих особистостей) на шкоду інтересам суб'єктів господарювання[8, 10];

− відомчий контроль можливий в рамках державного сектору та акціонерних організацій, коли підприємство має вертикальну структуру управління з традиційними взаємовідносинами між вищестоящої і підпорядкованої інстанціями.

Об'єктивна необхідність проведення контролю пояснюється наявністю на практиці різних зловживань. Так, якщо ревізія виявляє документи без реквізитів або з не повністю заповненими реквізитами, якщо відсутні номери і дати документа, це може означати повторне використання раніше проведеного в обліку старого документа. Якщо в документі немає адрес установ або осіб, то це може свідчити про підробленому характері рахунків, актів, нарядів і т.д., складанні їх від імені вигаданих осіб або організацій.

Поняття «контроль в управлінні» слід розглядати у трьох основних аспектах:

1) контроль як систематична і конструктивна діяльність керівників, органів управління, одна з їх основних управлінських функцій, тобто контроль як діяльність;

2) контроль як завершальна стадія процесу управління, основою якої є механізм зворотного зв'язку;

3) контроль як невід'ємна складова процесу прийняття та реалізації управлінських рішень, безперервно бере участь у цьому процесі від його початку і до завершення.

Поряд із внутрішнім контролем, внутрішньогосподарським розрахунком, створенням заходів з обмеження ризику і безпеки господарської діяльності фірми велике значення у фінансовій і податковій сфері в сучасній обстановці має ревізія - як інструмент контролю. Неплатежі, затримки заробітної плати, податковий тягар, інфляція і нестабільність економіки в країні вимагають з боку держави радикальних заходів, що відповідають міжнародним стандартам: перевірок фінансових результатів, правил документообігу та контролю облікової політики. Ці функції контролю і ревізій у країні виявляють фірми, що переховуються від податкових платежів, порушення у використанні бюджетних асигнувань. Наповнюваність бюджету та позабюджетних фондів дозволить своєчасно видавати заробітну плату, пенсії і стипендії, допомоги, поліпшити соціальну допомогу, фінансувати в належній мірі охорону здоров'я, освіту, право-охоронні органи і фінансувати в належній мірі[5, 20].

Держава контролює підприємства всіх форм власності з допомогою ефективних форм фінансового конторля.

Об'єктом фінансового контролю виступає як бюджетно-податкова сфера і бюджетний процес, так і весь процес фінансово-господарської діяльності суб'єктів ринкових відносин. Цим визначається велика роль і значення фінансового контролю як основного елемента державного контролю і управління.

Суб'єктами державного фінансового контролю є державні органи і структури підприємства з державною участю, організації повністю або частково фінансуються з бюджету, організації і підприємці в частині сплати податків до бюджету.