Вплив масажу на серцево-судинну систему
Система кровообігу слугує для забезпечення постійної циркуляції крові і лімфи за допомогою яких відбувається забезпечення органів і тканин поживними речовинами і киснем, виділення з них продуктів обміну, гуморальна регуляція, та ін. Кровоносна система складається з серця та кровоносних судин(артерії, капіляри, вени).
Масажні маніпуляції впливають на стан капілярів шкіри, сприяє прискоренню капілярного кровотока, підвищенню кровонасичення масуючої ділянки, покращення трофіки(живлення) шкіри. Широко відомий і рефлекторний механізм дії масажу, коли масуються певні ділянки тіла, а ефект підвищення температури шкіри, збільшення кровоточу спостерігається в немасучій кінцівці. Відмічено, що в регуляції судинного тонусу на периферії беруть участь не тільки хімічна дія, але і речовини типу ацетилхолін та гістамін, що і підтверджує нервову – гуморальну дію масажу на кровоносну систему.
Масаж добре впливає на серцево- судинну систему: проходить розширення периферичних судин, полегшується робота лівого передсердя та шлуночка, підвищується скоротлива функція серця, удаляються застійні явища в малому та великому колі кровообігу, прискорюються венозний відтік, покращується газообмін між кров’ю та тканинами, підвищується споживання кисню тканинами.
Вплив масажу на м’язову систему і суглобовий апарат
Скелетні м’язи, яких більше 400, складають активну частину апарату руху людини. В цілому вони складають одну третину усієї маси тіла. Маса м’язів, розташованих на кінцівках близько 80% від загальної маси м’язової системи. Функція мязів строго визначена, кожен мяз має відому величину, форму, знаходиться в певних топографічних відношеннях з оточуючими її тканинами та виконує роботу, повність залежну від умов кровообігу та іннервації. Мяз скорчується під впливом імпульсів, які передаються до нього по еферентним рухливим шляхам від ЦНС.
На мязеву систему масаж оказує загальнозміцнюючу дію, покращується їх скоротлива функція, зростає сила і працездатність. Масаж благотворно діє на функції суглобів і сухожильно - зв’язкового апарату. При відновлюючому лікуванні суглобів найбільш ефективні прийоми розтирання. Масаж активує секрецію синовіальної рідини, сприяє розсмоктуванню набряків, патологічних відкладень в суглобах. Масаж активно впливає на газообмін, мінеральний і білковий обмін, збільшує виділення із організму азотистих органічних речовин(сечовини, сечової кислоти), мінеральних солей (хлориду натрію, неорганічного фосфору). Під дією різних масажних маніпуляцій зростає електрична активність м’язів , значно змінюються окислювально- відновлювальні процеси, збільшується приток крові кисню, збільшується виділення вуглекислого газу.
Лімфатична система
Тісно пов’язана з кровоносною. Живлення тканин поживними речовинами і киснем з крові проходить через тканеву рідину . Одна четверта усієї маси тіла складає тканева рідина і лімфа. Проникаючи в просвіт лімфатичних капілярів тканева рідина змінює свій хімічний склад, збагачується форменими елементами і таким чином перетворюється на лімфу.
Лімфатична система починається з лімфатичних капілярів. Вони представляють собою замкнуту систему трубок. З капілярів лімфа потрапляє в лімфатичні судини. Направлення потоку лімфи забезпечується великою кількістю клапанів, які в більшості випадків розволожені попарно. На шляху лімфатичних судин в певних місцях розташовані лімфатичні вузли.
Лімфатичні вузли розміщуються групами в певних місцях, часто походу кровоносних судин , окутаних рихлою сполучною тканиною.
Найбільш постійні і багато численні групи вузлів розташовані в області шиї, грудей(трахеї, бронхів),живота, паховій області.
Масажні маніпуляції значно прискорюють рух лімфи. Враховуючи значення лімфотока та ліквідації залишкових явлень запалення слід завжди проводити маніпуляції від периферії до центру, т.е. по направленню току лімфи лімфатичними путями до лімфовузлів. Масажем можна регулювати лімфоток, що особливо важливо при травмах та захворюваннях.
Вплив масажу на внутрішні органи
Дотриманням правил правильного харчування і регулярним вживанням масажу можна не допустити захворювань, а в разі вже наявних патологій значно поліпшити стан органів шлунково-кишкового тракту.
Завдання масажу на першому етапі полягає в посиленні перистальтки кишечника, поліпшенні зберегальних властивостей кишки. Механічне роздратування стінки живота, а також інтеррецепторів внутрішніх органів наводить до скорочення гладком'язових волокон травної трубки. Чергування фаз збудливого і седативного масажу (скорочення і розслаблення мускулатури кишечника) викликає «відлипання» калових відкладень від стінок кишки і очищення слизистої оболонки.
Такий масаж особливо показаний хворим в стані гіпокінезії: у післяопераційний період, при спинальній патології і так далі
Масаж покращує функцію зовнішнього дихання, підвищує прохідність бронхів і резервні можливості дихання, збільшує насичення артеріальної крові киснем і виділення вуглекислого газу.
Вплив масажу на загальний обмін речовин
Обмін речовин – це сукупність реакцій асиміляції (анаболізму – утворення і побудови нових структур, клітин і тканин) і дисиміляції (катаболізму – розпаду речовин з виділенням енергії). Обоє сторони обміну речовин тісно зв'язано один з одним. Анаболізм йде з витратою енергії, утвореної в результаті катаболічних процесів. У свою чергу розщеплювання енергосубстратів можливе лише після їх попереднього синтезу організмом. Динамічна рівновага в обміні речовин – це основна умова здоров'я людини. Порушення обміну речовин обов'язкове у результаті веде до патології органу, системи органів і організму в цілому. Першим кроком до порушення змінних процесів є зниження рівня обміну речовин (що спостерігається, наприклад, при старінні організму, гіпокінезії і т. д.). Підвищення рівня змінних реакцій веде до посилення виділення розщеплювання метаболітів, що є в більшості випадків біологічними отрутами, а також підвищує швидкість окислювальних реакцій в організмі.
Доведено, що при масажі швидкість вжитку кисню підвищується на 30-35% в порівнянні із спокоєм, на 15-20% посилюється виділення молочної кислоти нирками і шкірою.
Використана література
1. Васичкин В.И. Справочник по массажу . – Л.:Медицина, 1991. – 176 с.:ил.
2. А.М. Тюрин , В.И. Васичкин Техника массажа.
3. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина.-М.:ГЄОТАР-Медиа, 2007.- 568с.
Завантажити реферат