Залучення коштів на депозит здійснюється за відсотковою ставкою, що визначається депозитною угодою. Для розрахунку нарахованих відсотків комерційні банки можуть використовувати номінальну або фактичну відсоткову ставку. Загальна сума нарахованих відсотків на дату закінчення терміну дії депозитної угоди не змінюється.
Розрахунок за допомогою номінальної відсоткової ставки (метод рівних частин) веде до того, що витрати банку в перші періоди завищені по відношенню до поточної вартості сумарних зобов’язань за депозитом, які включають номінал плюс відсотки.
Розрахунок відсоткових витрат за допомогою фактичної відсоткової ставки (актуарний метод) дає змогу розподіляти витрати у відповідності з поточною вартістю депозиту в окремі періоди і відносити фактичні витрати банку до відповідної суми зобов’язань за депозитом, включаючи відсотки за ним, у визначений час. Тому вартість депозитних ресурсів, що визначається як співвідношення відсоткових витрат до сумарних зобов’язань за депозитом, буде незмінною. 5. Управління ресурсами комерційного банку
Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням.
Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку:
· державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням різних фінансових інструментів);
· рівень комерційного банку.
До інструментів, які застосовуються НБУ, відносяться:
1. Надання кредитів Національним банком України комерційним банкам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбан-ківський кредит.
2. Операції на відкритому ринку - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів комерційних банків.
3. Встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків:
• мінімальний розмір статутного фонду;
• співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою активів (з урахуванням ступеня ризику їх втрати);
• обов'язкові резерви - частина ресурсів, внесених на безпроцентний рахунок в НБУ за його вимогою. Вони обмежують можливості кредитування і депозитної емісії;
• показники ліквідності комерційного банку і максимального розміру ризику на одного позичальника;
• інші показники.
Інструменти НБУ можуть бути ефективними лише в умовах погодження їх з податковою політикою та чинним законодавством. Вилучення ресурсів Національним банком України для покриття бюджетного дефіциту тягне за собою зменшення ресурсів у комерційних банків.
В процесі управління ресурсами комерційний банк повинен вирішувати такі завдання:
1. Виконувати вимоги НБУ щодо дотримання встановлених економічних нормативів.
2. Не допускати наявності в банку коштів, які не приносять доходу, крім тієї її частини, яка забезпечує формування обов’язкових резервів.
3. Підтримувати певне співвідношення між власними і залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів збільшує ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності банку. Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу веде до втрати певною групою акціонерів контролю над банком, зниження рівня виплати дивідендів та ринкової вартості акцій.
4. Забезпечувати одержання банком прибутку за рахунок залучення якомога «дешевших» ресурсів.
5. Забезпечувати взаємозв’язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями і операціями по видачі позик за їх строками та сумами.
6. Особливу увагу в процесі організації депозитних операцій приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.
7. Постійно намагатись, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках були мінімальними (резерв вільних банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).
8. Здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і підвищенню якості та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню вільних грошових коштів.
При управлінні кредитними ресурсами на рівні комерційного банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.
У процесі планування використовуються:
• макроекономічний аналіз;
• інформація від клієнтів.
При управлінні залученими ресурсами комерційні банки використовують такі показники:
|
1. Середній строк середній залишок коштів за квартал х кількість днів у періоді зберігання вкладів = ------------------------------------------------------------------------------------- ; оборот за видатками |
|
залишок коштів на кінець періоду - залишок коштів на початок періоду 2. Осідання вкладів = ----------------------------------------------------------------------------------------------- ; оборот за приходом |
|
оборот за видатками 3. Оборотність вкладів = ----------------------------------------------------------------------------- . середньоквартальний залишок коштів |
ВИСНОВОК
Усвідомлення залежності підприємства від зовнішнього середовища, від суспільства, що розвивається по власних законах, привело до появи за ряд останніх десятиліть нових видів діяльності менеджера - прогнозування, стратегічне планування і керування. Суть їх полягає в науковому пізнанні закономірностей функціонування і розвитку підприємства і суспільства, пошуку оптимальних засобів і цілей підприємства, що гармонізують інтереси.
Зростаюча динамічність середовища й усе більший вплив її на підприємство, знижують значимість стратегічного планування через необхідність постійного коректування цілей, особливо довгострокових. Усе більш ефективним визнається так називане стратегічне керування, що полягає у визначенні декількох можливих цілей, адекватних їм стратегій і систем засобів. У залежності від змін зовнішнього середовища, що фірма ретельно аналізує і прогнозує, постійно вносяться зміни в меті фірми, вибираються відповідні стратегії і системи засобів. Таким чином, будь-які зміни середовища не є несподіваними для підприємства, вона зустрічає їхній "збройне" адекватною стратегією.
Процеси, що йдуть у цивілізованому суспільстві роблять підприємство усе більш складною системою, оскільки ускладнюються інтереси персоналу і споживачів продукції, економічне, політичне й екологічне середовище, підсилюється взаємовплив науково-технічного прогресу і соціально-духовної сфери. З цієї причини ускладнюються і процеси керування підприємством. Зростає значимість системно-аналітичної діяльності, що забезпечує цілісність у розвитку підприємства як системи. Не тільки в діяльності менеджера розпорядницькі функції заміняються на інтелектуальну роль, але тенденція інтелектуалізації характерна в цілому для колективу сучасного підприємства.
Завантажити реферат