• справляння впливу на людей, які формують ставлення споживачів до підприємства та його продукції;
• надання корисних порад та демонстрування оптимальних варіантів використання товарів підприємства;
• завоювання авторитету, запобігання появі підробок, ознайомлення з персоналом підприємства;
• сприяння в розпізнаванні марки товару через проведення виставок, демонстрацій, лекцій, консультацій;
• роз'яснення спеціальних цін та умов продажу, різноманітності асортименту товарів підприємства, соціальної ролі нового товару;
• Демонстрування суміжних (споріднених) товарів тощо.
Виступаючи перед аудиторією, піармени репрезентують своє П1дприємство (організацію, особу) на різних громадських заходах. Вони організують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбачені програмою запитання, а й На ті, що часто повторюються на таких зустрічах, а також намагаються передбачити провокаційні запитання, котрі можуть виникнути в ході контакту. Піармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в засобах масової інформації повідомлень про підприємство (організацію, особу). Саме він готує до друку інформаційні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, матеріали виставок, аудіовізуальні матеріали про підприємство (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опитуваннях громадян, які проводяться піарменами в місцях проведення різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на підприємствах (організаціях) тощо.
Отже, в паблік рилейшнз немає нічого таємничого. Це невід'ємна складова ефективного менеджменту будь-якої організаційної форми діяльності. Але вона потребує підготовки та досвіду, здорового глузду та вміння прикладати теорію до практики.
На думку фахівців із паблік рилейшнз, філософія роботи з громадськістю надає засадного значення двостороннім відносинам. Брак спілкування породжує безліч непорозумінь. Поліпшення каналів спілкування, розробка нових способів створення двостороннього потоку інформації та взаєморозуміння є головним завданням будь-якої програми з паблік рилейшнз. Саме браком взаєморозуміння «верхів» і «низів» значною мірою пояснюються ті складності, які ми маємо зараз в Україні: пересічні громадяни бачать тільки те, що їхнє становище погіршується мало не щодня, але не знають ні урядових планів, ні програм, а головне, не знають, як ці плани і програми виконуються, хто несе за них конкретну відповідальність і яку саме.
Усі підприємства та організації мають певну систему поширення інформації від вищого керівництва вниз до рядових працівників. Від того, наскільки швидко, точно та ефективно ця система працює, залежить успіх діяльності підприємства та організації. Проте проведені досліди встановили, що навіть заступник керівника, сприймаючи інформацію безпосередньо від останнього, розуміє й виконує не більше 60% поставлених завдань. У свою чергу, безпосередній підлеглий заступника також зрозуміє не більше 60% того, що намагається пояснити йому керівник, і так далі аж до останньої керівної ланки. Відтак, якщо керівництво має, наприклад, п'ять рівнів, то найнижчий з керівників усвідомить і виконає тільки 13% первинного розпорядження керівника. Це стосується усного спілкування. За використання письмових документів результат може бути ще гіршим. Розуміння письмового розпорядження може становити лише 15% на кожному рівні.
Тому фахівці з паблік рилейшнз радять застосовувати у практиці спілкування поєднання кількох каналів (наприклад, лекцій та інших форм усного спілкування з демонстрацією відео- та кінофільмів, слайдів), використовувати сучасні активні форми спілкування.
Проф. С. Блек запропонував такі сім правил ефективного спілкування:
• Завжди вимагайте правдивої та повної інформації.
• Дбайте про простоту та зрозумілість повідомлення.
• Не перебільшуйте, не набивайте ціну.
• Пам'ятайте, що половина вашої аудиторії — жінки.
• Робіть спілкування захопливим, але не надто фривольним або екстравагантним.
• Не шкодуйте часу на те, щоб з'ясувати громадську думку.
• Пам'ятайте: безперервність у спілкуванні та з'ясування громадської думки є життєво необхідними.
На підставі цих правил С. Блек включає в поняття «паблік рилейшнз» таке:
• усе, що може (здогадно) поліпшити взаєморозуміння між організацією (підприємством) і тими, з ким ця організація вступає в контакт;
• рекомендації зі створення «громадського статусу» організації;
• заходи, спрямовані на виявлення та ліквідацію чуток або інших джерел непорозуміння;
• заходи, спрямовані на поширення сфери впливу організації з допомогою відповідної пропаганди, реклами, виставок, відео- та кінопоказів;
• будь-які дії, спрямовані на поліпшення контрактів між людьми та організацією
З іншого боку, на думку проф. С. Блека, паблік рилейшнз не може бути:
• бар'єром між правдою та громадськістю;
• пропагандою, яка намагається щось нав'язати, незалежно від того, чи є це правдою, етичною (суспільною) нормою, чи ні;
• пропагандою, спрямованою виключно на збільшення реалізації, хоча паблік рилейшнз має важливе значення для програм реалізації та маркетингу взагалі;
• набором хитрощів та трюків, які використовуються тільки Для привертання уваги;
• безкоштовною рекламою;
• звичайною роботою з пресою, хоча така робота є дуже важливою складовою більшості програм з паблік рилейшнз.
Проф. С. Блек стверджує, що поряд із енергозбереженням, охороною та збереженням природних ресурсів, паблік рилейшнз вивчає та аналізує ситуацію в таких галузях:
• охорона довкілля: технічний прогрес не стоїть на місці, з'являється все більше й більше даних про результати вдосконалення технологій, посилюється суспільна увага до збереження природи і досягнутого рівня життя;
• захист прав людини: сучасні засоби зв'язку сприяють тому, що суспільство зосереджує все більш пильну увагу на порушеннях прав людини у світі;
• здоров'я, безпека та добробут людей;
• захист інвесторів, оскільки метою паблік рилейшнз є сприяння менеджменту, досягненню порозуміння на міжнародному, національному та місцевому рівнях. І
Паблік рилейшнз фахівці порівнюють з діями диригента симфонічного оркестру, який намагається отримати все найліпше від кожного виконавця та поєднати зусилля всіх.
Ці та інші напрямки діяльності піарменів мають відповідати нормам та правилам Міжнародної асоціації з паблік рилейшнз, яку було створено 1955 року в Лондоні (членом цієї асоціації стала й Україна). У декларації Асоціації стверджується: «Визнаючи необхідність підвищення кваліфікації та етичних норм у своїй професії, а також виходячи з ясного розуміння завдань своєї роботи та цінності міжнародного обміну інформацією та кооперування, необхідно створити Тимчасовий міжнародний комітет, метою якого є розвиток такого обміну, співробітництво і, зрештою, створення Міжнародної асоціації з паблік рилейшнз».
1961 року ця Асоціація схвалила «Кодекс поведінки» як обов'язкову інструкцію для всіх своїх членів. 1965 року було прийнято хартію «Афінський кодекс». Кодекс ґрунтується на принципах загальної Декларації прав людини. Членство в асоціації відкрите тільки для тих, хто вже щонайменше п'ять років здійснює діяльність у галузі паблік рилейшнз та має високу професійну компетентність.