Організація роботи з громадськістю (паблік рилейшнз)

Організація роботи з громадськістю (паблік рилейшнз). Загальні відомості

Спеціалісти з питань масових комунікацій виокремлюють кілька етапів створення та розвитку системи таких комунікацій, куди включають також і роботу з громадськістю. На першому етапі розвитку людства система засо­бів масової комунікації належала всім, була захоплюючим ви­довищем за участю жерців і чаклунів та визначала відносини всередині невеликих груп та між ними. Другий етап пов'язують з епохою зникнення первісної общини та поділом мови на усну й писемну. У цей період (до появи книгодрукування) більшість поточної інформації передавали мандрівні монахи, учителі, глашатаї. Третю епоху пов'язують із початком книгодрукування 1450 року в Німеччині, коли книжки, що були раніше доступні тільки дуже багатим людям, поступово стають надбанням ши­роких кіл суспільства, а друковане слово —основним джерелом інформації.

Ще у Стародавньому Римі був відомий вислів: «голос народу — голос Божий». Правителі та філософи різних країн та часів уміли управляти аудиторією та впливати на суспільну думку за допо­могою могутніх інструментів — логіки, риторики, сценічної май­стерності тощо. Це і стало зародком того процесу, котрий пізніше набуває назви «паблік рилейшнз».

Як відомо, цей термін виник уперше в США. Його використав президент Т. Джеферсон 1807 року у Сьомому зверненні до кон­гресу. Але тільки через сто років (1904) у США було створено окрему організацію, яка на відповідну вимогу розробляла заходи для підвищення престижу окремих фірм та їхніх товарів. 1918 року було вперше прочитано студентам курс з паблік рилейшнз в університеті штату Іллінойс, а 1923 року Ед. Бернауз написав першу книжку з основ паблік рилейшнз під назвою «Кристалізо­вана суспільна думка». До початку 30-х pp. XX ст. в США паблік рилейшнз уже склався як самостійне поняття.

Найбільшого поширення процес паблік рилейшнз набув у другій половині XX ст. Кінець XX ст. характеризувався в еконо­мічно розвинутих країнах зростанням добробуту споживачів, від­так добробут суспільства стає головною метою та умовою успіш­ного ведення бізнесу. Позитивне ставлення громадськості до ок­ремих фірм відображається навіть у балансових звітах цих фірм. Паблік рилейшнз формується у 70-х pp. XX ст. в самостійну фун­кцію менеджменту, популярності набуває думка деяких спеціалі­стів про те, що рекламу теж можна розглядати як складову частину_паблік рилейшнз.

Один з практиків сучасного паблік рилейшнз С. Блек пропо­нує такий перелік завдань спеціалістів у цій галузі:

• консультування підприємців щодо законів поведінки людини;

• виявлення можливих тенденцій та прогнозування їхніх на­слідків;

• вивчення суспільної думки, громадських очікувань та реко­мендація необхідних заходів для формування цієї думки й задо­волення суспільних сподівань;

• установлення та підтримування двостороннього спілкування, що базується на правді та повній інформованості;

• запобігання конфліктам та непорозумінням або припинення таких;

• сприяння формуванню взаємної поваги та соціальної відпо­відальності;

• гармонізація особистих та суспільних інтересів;

• сприяння формуванню доброзичливих відносин з персона­лом, постачальниками та споживачами;

• поліпшення виробничих відносин;

• залучення кваліфікованих робітників та зменшення плинно­сті кадрів;

• збільшення прибутковості;

• рекламування товарів та послуг (щодо цього є певні сумні­ви. — т. л.у,

• створення громадського іміджу.

( На думку проф. С. Блека, термін «паблік рилейшнз» включає та­кі основні напрямки (тобто те, що входить у сферу діяльності так званих піарменів — спеціалістів щодо роботи з громадськістю):

піармен — від перших літер слів «public» (пі) та «relations» (ар).

суспільна думка,

суспільні відносини,

Урядові відносини,

життя громади,

промислові відносини,

фінансові відносини,

міжнародні відносини,

споживчі відносини,

дослідження та статистика,

відносини із засобами масової інформації.

То що ж таке паблік рилейшнз?

Існує безліч визначень. Ось деякі з них:

«Заплановані тривалі зусилля, спрямовані на створення та під­тримку доброзичливих відносин та взаєморозуміння між органі­зацією (підприємством) та громадськістю»;

«Мистецтво та наука аналізу тенденцій, прогнозування їхніх наслідків, видача рекомендацій керівництву організацій (підпри­ємств) та перетворення в життя програми дій в інтересах як орга­нізацій (підприємств), так і громадськості»;

«Одна з функцій управління, яка сприяє встановленню та під­тримуванню спілкування, взаєморозуміння, доброзичливості та співпраці між організацією (підприємством) та громадськістю»;

«Мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взає­морозуміння, що базується на правді та повній поінформованості всіх учасників».

Важливими складовими програм з паблік рилейшнз є ство­рення атмосфери довіри та використання єдиної стратегії щодо організації такої роботи.

Громадськістю вважається суспільство, тобто споживачі, пра­цівники самого підприємства, місцеві жителі, партнери, фінансо­ві організації, державні установи, профспілкові та інші галузеві об'єднання тощо. Паблік рилейшнз має на меті просування під­приємств, організацій або окремих осіб серед цільових груп гро­мадськості. За сучасних умов усе частіше до цільових аудиторій відносять групи впливу, групи лідерів, професійні асоціації та ширші кола громадськості, ніж раніше.

У рамках marketing communicatioti піармени, розробляючи програму з паблік рилейшнз, передовсім повинні проаналізувати стосунки, які склалися між підприємством та громадськістю, з'ясувати думки та оцінки щодо підприємства (як усередині під­приємства, так і поза ним), оцінити політику підприємства та йо­го дії, що впливають на ці оцінки, а також розробити та застосу­вати різні форми стратегії з паблік рилейшнз.

До сфери діяльності піарменів належить створення популяр­ності (пабліситі) підприємства та системи лобіювання його інтересів як у колективі самого підприємства, так і в широких колах громадськості.

Наприклад, популярність (пабліситі) досягається здійсненням комплексу таких заходів:

• презентація підприємства (або його нового продукту з погляду суспільної значущості такого);

• вручення призів, нагород тощо;

• оприлюднення показників роботи підприємства та його при­бутків;

• показ мод;

• спонсорування;

• повідомлення про залучення на підприємство якогось відо­мого спеціаліста;

• виступи представників підприємства на різного роду заходах для широкого загалу;

• повідомлення про поглинання великим підприємством кіль­кох дрібніших тощо.

Лобіювання — це намагання переконати державних чиновни­ків або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів (підприємство, організація, конкретна особа).

Просування використовується як з метою поліпшення позиції товарів на ринках продажу товарів, так і для зміцнення репутації підприємства. Для цього влаштовуються вечірки для журналістів, ювілеї, презентації, спонсорування підприємством якихось попу­лярних заходів тощо. Метою такої діяльності є: