Донецький економічний район

РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

ДОНЕЦЬКОГО РАЙОНУ (ЛУГАНСЬКА І ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТІ)

І ХАРАКТЕРИСТИКА ДОНЕЦЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

Зміст

Вступ

Донецький регіон має економічні зв'язки з усіма областями України, країнами СНД, далекого зарубіжжя. Він вивозить кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, вогнетривкі глини, продукцію машинобудування, міндобрива, соду, нафтопродукти, будівельні матеріали, кухонну сіль. Ввозить газ, нафту, лісоматеріали, кольорові метали, деяке промислове устаткування, продукцію легкої і харчової промисловості.

Район має значні потенційні можливості для створення промислових економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, зв'язку.

Розділ 1. Місце і роль регіону в республіканському поділі праці.

1.1 Економіко-географічне положення.

Донецький район поділяється на дві області — Донецька та Луганська. Район розташований на південному сході України. Більше половини його кордону припадає на Росію. На півночі район межує з Бєлгородською і Воронезькою областями, а на сході — з Ростовською областю Російської Федерації. На заході район межує з високоіндустріальними областями України:

Харківською, Дніпропетровською і Запорізькою. На півдні омивається водами Азовського моря.

В межах Донецького району розміщений Український Донбас — один з найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважною спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов'язаними з ними галузями обробної промисловості, значними природними ресурсами та потужним виробничим потенціалом, густою мережею транспортних магістралей.

1.2 Природні умови і ресурси, їх господарська оцінка.

Рельєф регіону складний. Рельєф і клімат Донбасу в цілому сприятливі для активного промислового і сільськогосподарського освоєння його території, хоча і мають деякі особливості по її обмеженню. Характерними для району є степові розчленовані ландшафти, що відрізняються помірно-континентальним недостатньо зволоженим кліматом. В районі присутні сильно розчленовані височини, а також низовини та річкові долини. Перепад висот складає понад 300 м. У ландшафт регіону вносять різнобарв'я багаточисельні могили. Серед них є і найвища точка Донбасу - могила Мечетна ( 369 м. над рівнем моря ), яка знаходиться на Донецькому кряжі. Він простягається з північного заходу на південний схід по правому берегу головної водної артерії району - Сіверському Дінцю. Для нього характерна градова будова, крейдяні скелі. Приазовська височина займає південну частину Донбасу і сильно порізана ярами та балками. Знижуючись на південь, вона поступово переходить у вузьку приазовську низовину — рівний розораний степ, який круто обривається до Азовського моря. Придонецька рівнина, по якій проходить долина Сіверського Дінця, простягалася у межах району на 255 км, маючи ширину від 4 до 24 км. Вона має асиметричну будову, викликану крутим скелястим правим схилом та пологим лівим берегом. Придонецьке плато знаходиться на півночі району і є рівнинним Старобільським степом. Рівнинний слаборозчленований характер має і південно-західна частина району, що знаходиться в межах Придніпровської низовини. У рельєфі Донбасу присутній значний антропогенний вплив, зумовлений наявністю більш як 3 тис. териконів та відвалів від розробки корисних копалин.

Донбас відноситься до недостатньо вологої теплої агрокліматичної зони. Континентальність клімату зростає з південного заходу на північний схід. Максимальна зволоженість району спостерігається на Донецькому кряжі, мінімальна — в Старобільському степу та на узбережжі Азовського мотзя Середня температура найтеплішого місця (липень) становить 21-23° С, а самого холодного (січень) — -5 -8° С. Середньорічна температура знаходиться в межах 7-8° С. Сума активних температур 3300-3800°С. Безморозний період триває 150-175 днів. Для району характерне досить різке весняне підвищення середньомісячних температур, що викликає часті повені на Сіверському Дінцю і його притоках. Кількість опадів в Донбасі випадає нерівномірно. Для них характерний літній максимум і зимовий мінімум. На Донецькому кряжі випадає 500-550 мм опадів на рік, а в Старобільському степу і на узбережжі Азовського моря - 300 мм, а іноді і 250 мм.

Особливості рельєфу та кліматичних умов Донбасу сприяли формуванню специфічного ґрунтового покриву району. Більшу його частину займають середньогумусні черноземи. Зустрічаються також дерново-глеєві, алювіальні, солонцюваті і супіщані грунти. Переважна більшість грунтів Донбасу мають високу родючість, але використовуються нераціонально, оскільки значна їх кількість зайнята відвалами від видобуток корисних копалин. Грунти району потребують зволоження. Нераціональне проведення меліоративних робіт і хіміцізації в минулому призвели до ерозії та засоленості грунтів. Донбас знаходиться в межах причорноморської (понтичної) і геоботанічної провінції. Лісами покрито всього 6,5% території району, які розташовані в основному в байраках та на державній полезахисній смузі вздовж Сіверського Дінця. Майже всі лісові насадження району штучного походження. Природна степова рослинність збережена лише на західних схилах Донецького кряжу.

Тваринний світ Донецького району належить до українського степового зоогеографічного. Фауна його бідна. Тут налічується до 50 видів ссавців, 287 видів птахів, 42 види риб, 10 видів плазунів. Серед ссавців найпоширеніші гризуни. З хижих тварин — тхір, лисиця, вовк, трапляються куниця, борсук, ласка. Азовське море належить до найбагатших на рибу морів. Тут водилася червона риба-білуга, севрюга, осетр. Були поширені судак, лящ, короп, вобла. тарань, камбала, бички та інші. Однак за останні десятиріччя Азовське море перетворилося в зону екологічного лиха, що зумовлено скиданням у його басейн забруднених стічних вод і відвалів Маріупольського металургійного комбінату.