У 1990 році вантажообіг Південно-Західної залізниці склав 94679 млн. тонно-кілометрів. Наступні ж роки, включаючи і сьогоднішній день, ознаменувалися різким зниженням як вантажообігу, так і пасажиробігу на Південно-Західній.
Схема 1 Вантажообіг, млн. т км
Схема 2 Пасажирообіг, млн.пас.км
Скоротився обсяг перевезень і по своїй номенклатурі вантажів для державних потреб, у тому числі хімічних і мінеральних добрив - на 40%, нафти і нафтопродуктів, коксу, цементу, зерна і продуктів переробки - на третину.
Проте, по Південно-Західній в Україну з Росії перевозяться різноманітні машини, боксити, рибопродукти, вироби легкої промисловості, верстати, нафта, нафтопродукти, лісоматеріали і багато іншої продукції. У свою чергу Росія з України одержує залізну руду, прокат чорних металів, цемент, окремі види машин, продукти харчування.
Бєларусь одержує український чавун, труби, кам'яний вугілля і кокс, залізну руду, устаткування, зерно, цукор. В Україну йдуть скло, трактори, автомобілі, папір і ін.
Південно-Західна залізниця забезпечує перевезення вантажів, необхідних не тільки для нормальної роботи підприємств столиці України, але і для промисловості таких обласних центрів як Вінниця, Житомир, Чернігів, Хмельницький, Суми й інших міст.
Південно-Західна залізниця тісно пов'язана з річковим транспортом. Гілки Південно-Західної пронизують найбільші річкові порти такі як: Київ, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя та ін. Тут відбувається перевантаження з одного виду транспорту на інший будматеріалів, нафтопродуктів, вугілля, металу, руди, зерна, кавунів і так далі.
Сучасному періоду і найближчому майбутньому передував тривалий шлях розвитку. У першій фазі розвиток знань застосовувався до знарядь праці, процесів виробництва. Це призвело до індустріальної революції.
В другій фазі знання застосовувалися для вивчення праці і її організації. І це в значній мірі дало поштовх до початку революції виробництва.
Нарешті, третя фаза – це застосування знань до використання самих знань, тобто інакше це можна назвати "революцією менеджменту". Вона набула всесвітнього характеру менш ніж за 15 років.
"Революція менеджменту" - це різке зниження абсолютної чисельності і впливу промислових робітників, що, за прогнозами, до 2000 року складе лише 12-15% економічно активного населення.
Висновки
Визначальним у стратегії нашої держави повинно стати вирішення соціальних проблем. Основну частину робочої сили будуть складати робітники, що володіють знаннями, і робітники сфери обслуговування. Вже зараз у розвитих країнах їхня частка досягає 80%. Саме продуктивність цих категорій трудящих у даний час визначає рівень економіки. Тут головною є цілком нова організація праці.
Відповідно до проекту основних параметрів економічного і соціального розвитку України на 1998 рік, ключовими напрямками є: посилення соціальної орієнтації економіки і керованості інфляційними процесами, досягнення макроекономічної стабілізації створення умов для структурних перетворень, погашення бюджетної заборгованості по виплаті заробітної плати й інших соціальних виплат, подолання платіжної кризи, підтримці вітчизняних товаровиробників, вирішення комплексу питань соціального захисту населення, прискорення і поглиблення змін у відношеннях власності відновлення керованості державним сектором економіки.
Головною метою 1998 року є досягнення стабілізації обсягу реального внутрішнього продукту.
Найбільш важливим чинником росту валового внутрішнього продукту є стимулювання суспільного попиту, створення конкурентноспроможного вітчизняного виробництва, збільшення інвестицій у нові технології, витиснення імпортерів економічними засобами.
Головними пріоритетними сферами інвестування залишаються галузі агропромислового комплексу і розвиток села, паливно-енергетичний комплекс і впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, об'єкти цивільного сектора, медична і мікробіологічна промисловість, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розвиток Південно-Західної залізниці, у перспективі, можна уявити трьома етапами.
Перший етап – 3-5 років – період відновлення технічних засобів до рівня 1985 року, стабілізації і можливості експлуатувати всі облаштованості відповідно до їхніх конструктивних характеристик.
Другий етап - із 2002 до 2010 року - підйом, що дозволить реалізувати пасажирські перевезення між столицею й обласними центрами максимум за 4-8 годин, забезпечити перевезення цінних і швидкопсувних вантажів вантажними експресами. Для підприємств, що потребують доставки товарів до визначеного терміна, що працюють на основі спеціалізації і кооперування – вантажні поїзди з жорстким розкладом руху.
Третій етап – наступні 15 років на стадії глобальної концепції – розвиток швидкісних перевезень як пасажирів, так і цінних вантажів.
Як технічно й організаційно все це здійснити – уже відомо. Досвід Японії і Франції достатньо багатий. Можливості реалізації будуть визначатися інтересами держави і професіоналізмом залізничників.
Кожний з етапів потребує вирішення множини проблем. Одна з перших, котрою вже зараз займаються спеціалісти, – створення єдиного диспетчерського центру.
Переваги Південно-Західної залізниці і всіх залізниць України полягають у тому, що вони мають потужну виробничу базу, достатньо незалежну, за допомогою якої можна в короткі терміни розв'язати назрілі проблеми.
Впроваджуючи нову техніку і технології, використовуючи світовий досвід, Південно-Західна, як і інші залізниці України, – ввійдуть у єдину систему європейських залізниць.
Список використаної літератури:
1. "Розташування продуктивних сил” – навчальний посібник, Київ, 1996 рік.
2. Ф.Д. Заставний - "Географія України", Львів, 1994 рік.
3. М.М. Паламарчук - "Економічна географія України", Київ, 1996 рік.
4. Б. С. Олійник - "Південно-Західна залізниця. Вчора. Сьогодні. Завтра.", Київ, 1995 рік.
5. В. Прошутя, Н. Шавловський - "Південно-Західна залізниця", Київ, 1996 рік.
6. "Щомісячний статистичний вісник України", Київ, 1997 рік.
7. "Основні напрямки соціальної політики на 1997-2000 роки", Київ, 1997 рік.
Завантажити реферат