Зміст і еволюція поняття мотивації

Слід практикувати здійснення контролю за якістю прийня­тих рішень. Дані такого контролю слід було б використовувати при оцінці індивідуальної діяльності менеджерів і вирішенні питань про їх службове просування.

Серед заходів, спрямованих на удосконалення організації контролю виконання рішень важливе значення має досягнення правильного співвідношення між безпосереднім візуальним спостереженням і дистанційним контролем. На практиці упродовж багатьох років очевидна перевага надавалась спостереженню з метою одержання інформації про стан та хід проведення виробничих та інших процесів безпо­середньо на місцях їх здійснення.

Така практика призводила до зайвих втрат не тільки робочого часу менеджера, але й коштів на автотранспорт. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що, наприклад, в сільсько­господарських підприємствах Летичівського району Хмельницької області в середньому за п'ять "передбудовних" років місячний пробіг службового автомобіля становив 27.58 км, а в господарствах Черкаського району Черкаської області — 3150 км.

Тепер ситуація змінюється на краще. З одного боку, енергетична криза змушує більш обачливо підходити до використаня службових автомобілів, а з другого — чимало керівників переконались, що в багатьох випадках потрібну інформацію можна одержувати, скориставшись каналами диспетчерського зв'язку.

Диспетчерська служба господарства повинна проводити безпосередню перевірку і регулювання процесу виконання, облік і аналіз результатів виконання письмових і усних розпоряджень і вказівок в установлені строки та інформувати} про це службових осіб.

Ефективність контролю може зростати за рахунок добре, налагодженого оперативного планування. Мається на увазі своєчасна і якісна розробка календарних планів (графіків) виходу і реалізації продукції, сітьового графіка проведення польових, будівельних та інших робіт, графік статистичної звітності, графік передачі інформації на центральний диспетчерський пункт і т. п.

При здійсненні контролю за основними змінними (час, об'єм, вартість, якість, ступінь досягнення цілі) слід дотримуватись інших вимог науки і передової практики: контроль не повинен обмежуватися інцидентами, як і не практикуватись тотальний контроль, який породжує недбалість в роботі, приховане або відкрите невдоволення контрольованих працівників; ширше використовувати при здійсненні контролю принцип виключення, коли контролю" ються не всі операції чи процеси, а тільки ті з них, які виходять за межі допустимих відхилень; не контролювати через недовіру до підлеглих, позбутися підозрілості; не використовувати критичну інформацію як козирну карту, про недоліки в роботі краще говорити на робочому місці; за усіх умов контроль не повинен пригнічувати працюючих, викликати напруження в колективі, конфліктні ситуації.

Навпаки, (завдяки усуненню виявлених недоліків в роботі і об'єктивній оцінці діяльності працівників, ефективний контроль сприяє успішному досягненню цілей організації, породжує почуття впевненості і задоволення роботою працюючих.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Афонин А. Основьі мотивации труда: организационно-зконо-мические аспекти.— К.: АЗУУП, 1994, с. 44—91.

2. Гелбрейт Дж. Индустриальное общество.— М.: Прогресе, 1969, с. 178.

3. Коллектив й воспитание личности.— М.: Педагогика, 1972, с. 217

4. Неру Дж. Взгляд на всемирную историю.— М.: Прогресе, 1969, с. 318.

5. Тейлор Ф.У. Принципи наукового менеджменту. М.: Контролінг, 1991, с. 49-57.