При ранжуванні кожній цілі приписується порядковий номер, який показує її відносну важливість для досягнення цілі більш високого рівня. При зважуванні встановлюється коефіцієнт значущості кожної цілі в частках одиниці або в процентах по відношенню до цілі більш високого рівня і по відношенню до головної цілі. При визначенні коефіцієнтів значущості питання ставиться так: на скільки буде досягнута головна ціль (1) якщо вдасться повністю досягнути цілі 1.1.
Для визначення коефіцієнтів значущості по відношенню до головної цілі необхідно послідовно перемножити коефіцієнти для всього ланцюга по всіх ланках цілей більш високого рівня. Наприклад,
g 1 1.1.1. = g 1.1. * g 1.1.1.
Зважування цілей дає орієнтири для розподілу ресурсів в залежності від ступеня важливості цілі.
Метод побудови дерева цілей використовується для розробки цільових програм і рішення проблем, які мають ієрархічну структуру.
Цілями управління персоналом підприємства є :
- підвищення конкурентноздатності підприємства в ринкових умовах;
- підвищення ефективності виробництва і праці, досягнення максимального прибутку;
- забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.
3.Розробка математичної моделі задачі.
Як було зазначено в попередньому розділі, однією з найголовніших функціональних задач управління підвищення продуктивності системи.
Продуктивність має на увазі ефективне, раціональне використання не тільки однієї праці, але й успіх інших ресурсів-капіталу, землі, сировини, матеріалів, енергії, інформації. Ось чому при визначенні стратегії і тактики будь-якого підприємства аналіз продуктивності обов’язково передбачає співставлення результатів виробництва з рівнем використання факторів виробництва. Разом з цим, якість більшості та продуктивність всіх цих факторів безпосередньо залежить від якості трудових ресурсів та рівня використання їх потенціалу.
Рівень продуктивності праці визначається кількістю продуктивності (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (використання робіт чи послуг).У практиці реального управління підприємством великого значення набуває необхідність кількісного визначення впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці. Розрахунки базуються на виявлені резервів (невикористаних можливостей) зростання продуктивності праці, що виявляються як у просторі (за всіма ділянками підприємства), так у часі (за календарним графіком їх можливого використання).
Для аналізу впливу окремих факторів використовуються різні економіко-статистичні методи. Найбільш зручним є метод елімінування. Суть цього методу полягає у тому, що абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.
Розглянемо метод ланцюгових підстановок. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зверху перелічують всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісними. Потім наводиться “добуток факторів”, або результативний показник і нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. В перший рядок таблиці (кульова підстановка) записуються планові (базові) показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його величини з планової (базової) на фактичні, а інші дані залишають незмінними. різниця між одержаним розрахунковим показником (Д1) і плановим (базовим) Дn становить величину першого фактора. Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, визначають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками. така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.
Такий процес розрахунку наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Сема виявлення факторів способом ланцюгових
підстановок
|
Номер підстановки та назва фактора |
Фактори, які впливають на показник |
Добуток факторів |
Величина впливу факторів |
|||
|
1й |
2й |
3й |
4й |
|||
|
Нульова підстановка |
П |
П |
П |
П |
Дn |
- |
|
Перша підстановка, перший фактор |
Ф |
П |
П |
П |
Д1 |
Д1-Дn |
|
Друга підстановка, другий фактор |
Ф |
Ф |
П |
П |
Д2 |
Д2-Д1 |
|
Третя підстановка, третій фактор |
Ф |
Ф |
Ф |
П |
Д3 |
Д3-Д2 |
|
Четверта підстановка, четвертий фактор |
Ф |
Ф |
Ф |
Ф |
Дф |
Дф-Д3 |
Примітки:
1.Умовні позначення: П – планові, Ф – фактичні значення факторів.
2. 1-й, 2-й, 3-й – кількісні фактори, 4-й (останній) – якісний фактор.
4.Розробка алгоритму рішення задачі.
Алгоритм - це точний опис (метод, правило), який визначає послідовність дій над початковими даними при рішенні задачі для отримання результатів.
Розглянемо алгоритм аналізу трудових факторів на обсяг виробництва продукції.
Аналіз впливу окремих факторів, як уже визначалося в розділі 3, здійснюється методом елімінування.
Завантажити реферат