Проблеми масажу

План

1.Вступ:

1.1.Мета роботи.

1.2.Історія масажу.

1.3.Фізіологічний вплив масажу на організм людини.

2.Проблеми масажу:

2.1.Показання і протипоказання до проведення масажу.

2.2.Некваліфікованість та недостатня підготовка спеціалістів.

2.3. Недотримання методик та техніки масажних маніпуляцій.

2.4.Масаж і радіація:

2.4.1.Види відповідних реакцій організму на перший сеанс масажу.

2.4.2.Реакції організму людини на проведення масажу в зонах з підвишеним радіоактивним фоном.

3.Висновоки.

4.Список використовуваної літератури.

Вступ

Метою написання цієї роботи є вивчення, описання та конкретизація основних вимог до масажиста, техніки виконання масажних маніпуляцій, і реакцій організму на перші сеанси масажу в районах з підвищеним радіаційним фоном, а також ознайомлення із основними положеннями підготовки спеціалістів і з показаннями та протипоказаннями до проведення масажу.

Історія масажу

Масаж виник у далекій давнині. Слово «масаж» походить від грецького слова й означає місити, м'яти, погладжувати.

Походження масажу губиться в джерелах народної медицини, в історії Древнього миру. Імовірно, першим застосуванням масажу, зокрема прийому поглажування, був інстинктивний жест самодопомоги для полегшення болю в забитому місці.

Масаж як метод лікування застосовувався вже в третім тисячоріччі до н.е. Із глибини століть до нас дійшло й опис лікувальних методик акупунктури, акупресури, натиснень на певні точки. Пам'ятники стародавності, такі як збережені алебастрові барельєфи, папіруси, на яких зображені різні масажні маніпуляції, свідчать про те, що асирійці, перси, єгиптяни й інші народи добре знали масаж і самомасаж:

Рис. 1. Зображення прийомів масажу на єгипетському папірусі. Свідчить про процвітання масажу в античності трактат, що дійшов до нас, Корнелія Цельса " Про медицину" (біля I в. н.е.), у якому так починається глава про здоров'я: "Здорова людина, що почуває себе добре, не має потреби ні в лікарі, ні в масажисті". У ті далекі часи масаж був у пошані в людей, як виявляється, наприклад, з легенди про імператора Древнього Рима Адріанові: ."Один раз під час подорожі імператор Адріан звернув увагу на один інваліда, що тер свою спину об мармурову колону відкритої лазні. "Чому ти розтираєш сам себе?" - запитав Адріан. "У мене немає рабів, які могли б мене розтирати", - відповів інвалід. Адріан у воздання минулих заслуг старого солдата подарував йому двох рабів і призначив достатню пенсію. По дорозі назад, проїжджаючи знову повз цю лазню, Адріан побачив величезну юрбу людей, що терлася об колони. На його питання, що вони роблять, він одержав таку ж відповідь, як і від інваліда. Цього разу Адріан порадив їм розтирати один одного". Для стародавніх греків, які сповідали культ тіла, масаж поряд зі спортом відігравав важливу роль у зміцненні й розвитку всіх груп м'язів. Втім, ще до виникнення еллінської культури масажні прийоми дуже активно використали древні єгиптяни й вавилоняні. Особняком у цьому ряді тримається Індія з її оригинальними й досить діючими методиками. Обожнюючи власні тіла, індійці завдяки масажу надавали їм надзвичайну гнучкість і пластичність, настільки необхідні для пізнання й оволодіння Камасутрою. Але, взагалі, батьківщиною масажу прийнято вважати Китай, де він застосовувався ще в III тисячоріччі до н.е. Тут говорять, що перші прийоми масажу людині подарував сам Будда. Китайська масажна школа дотепер є самої всеосяжною й сильною. Більшість методик, розроблених у Китаю, тісно пов'язані з релігією й вірою в те, що всілякі недуги можна переборювати, лише зміцнюючи й тіло, і дух . У Європі аж до епохи Відродження масаж був практично невідомий. Колись ця процедура вважалася гріховної, і всюдисущі похмурі інквізитори могли запросто спалити на багатті кожного, хто зважився б допомогти своєму ближньому позбутися від банального остеохондрозу.

В XVIII в. масаж пропагував М. Я. Мудров. В XIX в. розвитку масажу сприяли роботи шведського фахівця П. Лінга, творця «шведського масажу». Німецький професор Мозенгейль був одним з перших, що почали працювати над фізіологією масажу. Шляхом досвідів над тваринами він поставив справу масажу на наукову основу. Більша заслуга в поширенні масажу належить И. В. Заблудовскому; запропонована їм техніка масажу зберегла своє значення й у наші дні. У наш час в Україні масаж застосовують практично у всіх лікувальних і оздоровчих установах.

За останні 30 років лікування масажем зайняло міцне положення в медицині, ним займаються багато хто з видатних лікарів у Німеччині, Франції, Англії й Америці.

У нас, в Україні, масаж, як просте розтирання, застосовувався здавна в лазнях. У цей час він уживається як лікувальний засіб при багатьох хворобах.

Інтерес до масажу нині з кожним роком усе більше зростає, і широке використання масажу пояснюється його практичною доступністю й відносною простотою.

Фізіологічний вплив масажу на організм людини

Масаж робить різноманітний фізіологічний вплив на організм. Суб'єктивні відчуття під час, а також після масажу, при правильному виборі масажних прийомів і методиці їхнього застосування, дозування виражаються в появі відчуття приємного тепла у всім тілі, поліпшенні самопочуття й підвищенні загального тонусу. При неправильному застосуванні масажу можуть виникнути загальна слабість, почуття розбитості й інші негативні загальні й місцеві реакції. Такі явища нерідко спостерігаються при передозуванні масажних рухів навіть у здорових людей, але особливо в осіб літнього віку, у яких тканини мають підвищену чутливість.

Вплив масажу на шкіру.

Масажуючи шкіру ми впливаємо на всі її шари, на шкірні судини й м'язи, на потові й сальні залози, а також впливаємо на центральну нервову систему, з якої шкіра нерозривно зв'язана.

Масаж робить різноманітний фізіологічний вплив на шкіру: - вона очищається від рогових лусочок, що відриваються, эпідерміса, а разом з ними від сторонніх часток (пил і ін.), що потрапили в пори шкіри, і мікробів, що звичайно перебувають на поверхні шкіри; - поліпшується секреторна функція потових і сальних залоз і очищаються їхні вивідні отвори від секрету; - активується лімфо - і кровообіг шкіри, усувається вплив венозного застою, підсилюється кровопостачання шкіри й, отже, поліпшується її харчування, у результаті чого бліда, в'яла, суха шкіра робиться рожевої, пружної, бархатистої, значно підвищується її опірність до механічних і температурних впливів; - підвищується шкірно-м'язовий тонус, що робить шкіру гладкою, щільної й еластичної; - поліпшується місцевий і загальний обмін, тому що шкіра бере участь у всіх обмінних процесах в організмі.

Вплив масажу на підшкірножировтй шар.

На жирову тканину масаж діє опосередковано, через загальний вплив на обмін речовин. Підвищуючи обмінні процеси в організмі, підсилюючи виділення жиру з жирових депо, масаж сприяє "згорянню" жирів, що перебувають у надлишковій кількості в жировій тканині. Треба відзначити, що масаж для схуднення проводять тривалими курсами (мінімум 15 сеансів) і сполучать із фізичними вправами.