2. Влада може набувати різноманітних форм. У співпраці четверо американських дослідників - Джон Френч, Бертрам Рейвен, Пол Херсі та В.І.Натемайєр розробили зручну класифікацію підстав 'влади. Згідно з їх висновками існує сім основних форм влади:
1. Влада, що заснована на примусі, штрафних санкціях та загрозі покарань.
2. Влада, що заснована на винагородах.
3. Експертна влада.
4. Еталонна влада (харизматичний вплив).
5. Законна або традиційна влада.
6. Влада, заснована на участі.
7. Інформаційна влада.
Сила примусу: в її основі лежать побоювання підлеглих, різні за походженням (страх втратити роботу, потрапити у "чорний список", бути покараним). Керівник намагається подавляти, знешкоджувати тих співробітників, які від нього залежать, але в майбутньому можуть набирати вагомості і статусу, тим самим послаблюючи його позицію.
Сила винагороди буде тим відчутнішою, чим чіткіше простежується зв'язок між стараннями, наполегливістю, самовідданістю і досягненням результатів з однієї сторони, та позитивною реакцією лідера (визнання, преміювання, ставлення у приклад, службова кар'єра) - з іншої.
Влада спеціаліста (експертна) передбачає унікальний досвід, високу кваліфікацію, спеціальні глибокі знання та фахові практичні навички. Дії та вчинки такого керівника сприймаються підлеглими як "істина в останній інстанції", на віру, без перевірки, як закон, обов'язковий до виконання. Його слово не підлягає сумніву, він вирішує спори, вказує правильний шлях.
Референтна (еталонна) влада базується на власних магнетичних якостях лідера, які прагнуть копіювати його послідовники. Керівник, що володіє харизматичним впливом сприймається підлеглими як взірець, людина, яка уособлює ті риси і якості, котрими прагнуть володіти решта членів колективу. Кожний з них прагне завоювати його симпатію, звернути на себе увагу, виконати свою роботу максимально якісно.
Легітимна (законна) влада випливає із статусу керівника в організації. Керівна посада передбачає здійснення більшості управлінських функцій, а підлеглий вважає цілком природнім підкорятися наказам і вказівкам. Законна влада - це невід'ємний атрибут формального лідера. Він володіє нею завжди, навіть при наявності більш впливової особи, статус якої не підтверджено офіційною посадою.
Сила взаємодії з підлеглими вимагає таланту перекладати частину своїх функцій на плечі підлеглих, помічників. Визначити цю частину, тобто скласти перелік обов'язків, які вимагають особистого виконання, і таких, що можуть виконуватися іншими, досить складно. Проте це дозволить зосередитися на головному, почати дійсно керувати, а не метушитися, прагнучи встигнути зробити все самостійно.
Інформаційна влада випливає із знання керівником усіх найдрібніших аспектів діяльності підрозділу чи організації. Така цілісна картина дає змогу управляти колективом, бачити хибні дії підлеглих та їх досягнення. Ті працівники, яким потрібна конкретна додаткова інформація, змушені звертатися по неї до лідера як до першоджерела, виконувати його доручення в обмін на володіння знаннями про предмет, що їх цікавить.
Таблиця. Порівняння різних методів впливу
|
МЕТОД |
НА ЩО ВПЛИВАЄ |
ПЛЮСИ |
МІНУСИ |
|
Методи, що використовуються при особистому спілкуванні | |||
|
Використання влади, що грунтується на обов'язках |
Поведінка в межах зони, яку підлеглий визнає законною у світлі своїх обов'язків |
Швидкість; не потре-бує витрат ресурсів |
Якщо прохання знаходиться за межами зони - воно не діє, якщо заходить надто далеко - його вважатимуть незаконним |
|
Використання влади, заснованої на компетенції |
Стосунки і поведінка в межах зони компетенції |
-//- |
-//- |
|
Використання впади, заснованої на ототожненні з керівником |
Стосунки і поведінка, які не суперечать ідеалам, що лежать в основі ототожнення |
-//- |
Обмежений впливом, що не протирічить ідеалам, які закладено при ототожненні |
|
Використання влади, заснованої на уявленнях про залежність |
Широке розмаїття видів поведінки, якою можна керувати |
Швидкість та дієвість |
Деяка влада підлеглого над лідером |
|
Використання влади, заснованої на примусі |
Широке розмаїття видів поведінки, якою можна керувати |
Швидкість та дієвість |
Можливий активний опір, дуже ризиковане |
|
Використання переконання |
Широкий діапазон стосунків і видів поведінки |
Викликає внутрішню мотивацію |
Вимагає багато часу, потрібен слухач |
|
Поєднання різних методів |
Залежить від інтуїції, точності у комбінуванні |
Результати більш вагоміші, менше ризику |
Надто складно і вимагає зайвих зусиль |
|
Опосередковані методи | |||
|
Маніпулювання оточенням іншої людини, використовуючи при цьому один чи всі прямі методи |
Широкий діапазон стосунків та видів поведінки |
Може призвести до результату в ситуації, коли не спрацьовують прямі методи |
Вимагається багато часу, складний для використання: ризикований, якщо використовується надто часто |
|
Зміна сип, які діють на людину - правил формаль-ної та неформальної орга-нізації, технології, ресур-сів, що є у наявності, проголошених організа-ційних цілей |
Повний спектр стосунків і видів поведінки на безперервній основі |
Має безперервний вплив, а не одноразовий ефект |
Подекуди вимагає демонс-трації значної влади для досягнення мети |
Проблема лідерства та керівництва є однією з кардинальних проблем соціальної психології. Хоча за походженням та соціальним статусом лідер і керівник суттєво відрізняються, все ж вони покликані разом стимулювати групу, спрямовувати її на вирішення певних завдань.
Лідерство в сучасному розумінні цієї проблеми є чисто психологічною характеристикою поведінки окремих членів групи; керівництво ж в переважній мірі є соціальною характеристикою поведінки окремих членів групи; керівництво ж в переважній мірі є соціальною характеристикою відносин в групі, перш за все з точки зору розподілу ролей управління та підпорядкування. Лідерство необхідно розглядати як групове явище: лідер не може існувати наодинці, він завжди існує як елемент групової структури, а лідерство є системою відносин у цій структурі. Тому особливий інтерес викликає питання про природу лідерства, першопричини його походження. В сучасній науці існують три підходи до виявлення суті цієї проблеми, розроблені американською школою соціальної психології.
Завантажити реферат