Зміст.
Вступ .
Розділ 1. Теоретико – методичні основи менеджменту обслуговуючого виробництва.
1. Організація і планування транспортного обслуговування виробництва .
1.1. Значення, задачі і структура транспортного господарства .
1.2. Розрахунок вантажообігу та потреби в транспортних засобах.
2. Організація складського господарства .
3 Організація та планування енергетичного господарства.
Розділ 2. Оцінка менеджменту обслуговуючого виробництва по ТзОВ “ Ковель“.
1. Техніко-економічна характеристика підприємства ТзОВ “ Ковель “.
2. Аналіз обслуговуючого виробництва на підприємстві .
3. Аналіз організаційної структури підприємства .
Розділ 3. Пропозиції з удосконалення обслуговуючого виробництва на підприємстві.
Висновки .
Список використаної літератури .
Додатки .
Вступ.
Темою своєї курсової роботи я вибрав “ Аналіз і удосконалення оперативного управління виробництвом ”.
Перехід до ринку суттєво міняє місце і роль підприємства всистемі економічних відносин . З низової ланки народного господарства , із об’єкту управління центру , підприємство перетворюється в головного , рівноправного суб’єкта економічного життя . В той же час перхід до ринкової економіки висуває надмірні умови розвитку різноманітних соціально-економічних і організаційних форм підприємств , надання їм повної економічної свободи . На цій основі проходить процес ліквідації “ вищестоящих організацій “ і монополістичних структур , створення на рівні з крупними безлічі середніх і дрібних (малих) підприємств .
Сучасне виробництво являє собою складну інтегровану систему, що містить в собі чисельні і різноманітні структурні ланки . Проте , яку б із ланок утворення ми не розглядали , всі вони виступають у вигляді тієї чи іншої комбінації підприємств . Тому підприємство виступає як первинна , основна ланка народного господарства України . Зокрема , тут здійснюється прцес виробництва матеріальних благ , формуються одні і виявляються інші економічні відносини , переплутуються загальнолюдські , групові і особисті інтереси .
А отже , для функціонування цієї складної структури потрібно виробити оптимальну систему управління .
Ці положення визначають актуальність даної теми , її вивчення , аналізу і удосконалення .
Метою даної курсової роботи є доскональне вивчення теми , а саме освоєння теоретичної інформації по оперативному управлінню виробництвом ; навики по визначенню планово-календарних показників і вивчення методів контролю за виконанням оперативних завдань.
Розділ 1
Теоретико - методичні основи оперативного управління виробництвом.
1. ФУНКЦІЇ І ЗАДАЧІ
ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМ ВИРОБНИЦТВОМ (ОУОВ)
1.1. ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЛАНОВА СИСТЕМА. ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ
Змістом оперативного управління основним виробництвом є встановлення місця (цеху, дільниці, робочого місця) і часу (кварталу, місяця, декади, зміни), виготовлення виробів, складальних одиниць, деталей; облік фактичного ходу виробничого процесу; визначення відхилень від зазделегідь встановленого плану і, нарешті, регулювання ходу виробництва, здійснюваного для того, щоб ліквідувати наслідки небажаних відхилень і забезпечити своєчасне виконання основних задач оперативного управління.(1;347)
Оперативне управління основним виробництвом здійснюється на основі плану виготовлення продукції, розробленого на рік (квартал).
Система ОУОВ являє собою складну організаційно-планову систему, що включає функціональну, елементну і організаційну підсистеми.
Функціональне розбиття характеризує коло функцій, які повинна виконувати система управління; поелементне основні елементи, з яких вона складається, і організаційна побудову системи управління.
У функціональному відношенні ОУОВ змінюється таким чином: на рівні управління підприємством воно полягає в організації рушення предметів в межах року, кварталу, місяця; на рівні управління цехом таке рушення здійснюється в межах кварталу, місяця, тижня (п’ятиднівки); на рівні управління дільницею в межах місяця, тижня (п’ятиднівки), діб, зміни і по годинах.
У поэлементному відношенні в залежності від рівня ОУОВ змінюється по: складу, що використовується і кваліфікації управлінського персоналу; математичному забезпеченню задач планування виробництва; складу і числу комплексів технічних засобів, що використовуються; складу календарно-планових нормативів; планово-обліковим одиницям, що застосовуються; складу і змісту планово-облікової документації; характеру і напруженості інформаційних потоків.
У організаційному відношенні система ОУОВ здійснює свої функції за допомогою: планово-диспетчерського відділу (ПДВ) на рівні підприємства; планово-диспетчерського бюро (ПДБ) на цеховому рівні; планово-управлінського персоналу дільниці на рівні дільниці.
Розглянуті підсистеми ОУОВ знаходяться в безперервній взаємодії, в якій надто важлива роль кожної.
До функцій системи оперативного управління виробництвом відносяться: керівництво як процес прийняття рішень; планування як процес визначення лінії поведінки об'єкта управління для досягнення даної мети; облік як процес контролю, аналізу і виявлення відхилень від заданої планом лінії поведінки об'єкта; регулювання як процес локалізації виникаючих відхилень і збереження заданої лінії поведінки керованого об'єкта.
Система ОУОВ включає об'ємне і оперативно-календарне планування, облік і диспетчирування.
У процесі об'ємного планування проводиться розподіл річної виробничої програми заводу в об'ємному (трудовому) і натуральному вираженні між цехами і дільницями (на квартал або місяць) відповідно до виділених ним трудових і матеріальних ресурсів. При рішенні задач об'ємного планування прагнуть до забезпечення рівномірного завантаження обладнання і робітників у всіх цехах і на дільницях підприємства. Одночасно необхідно забезпечити виконання заданих техпромфінпланом основних кількісних і якісних показників цехів і дільниць. Вирішуючи цю задачу, враховують, що по ряду позицій номенклатури зазделегідь встановлені терміни випуску деяких виробів. Внаслідок реалізації задачі оптимального розподілу річної виробничої програми по номенклатурі і об'єму по планових періодах року (кварталам або місяцям) визначається завантаження обладнання, оскільки показник завантаження враховується або в цільовій функції, або в обмеженнях.
Для рішення задач об'ємного планування широко використовуються методи математичного програмування. Значна специфіка в підході до задачі розподілу річної програми по планових періодах визначається типом виробництва.
Оперативно-календарне планування продовження і розвиток об'ємного планування. На цьому етапі об'єктом планування є окремі вироби, складальні одиниці, деталі і деталеоперації. Воно засновується на певних нормативах, що дозволяють здійснити зв'язок календарних планів і узгодження роботи взаємопов'язаних робочих місць, дільниць і цехів; ці нормативи також забезпечують найбільш ефективне використання ресурсів підприємства.; Такі нормативи називаються календарно-плановими. До числа їх відносяться: розміри і ритми партій деталей, складальних одиниць і виробів;тривалість виробничих циклів, випередження запуску і випуску партій деталей і складальних одиниць; заділи і нормативи незавершеного виробництва,
Завантажити реферат