Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

Зміст

Вступ

1 Інформація як невід’ємна частина управлінської діяльності

1.1 Природа інформації, види економічної інформації

1.2 Управлінська інформація і закономірності її руху.

1.3 Особливість обміну письмовою інформацією.

1.4 Збори та наради як форма обміну управлінською інформацією

1.5 Характеристика окремих типів управлінських інформаційних систем

2 Інформація та інформаційне забезпечення — сучасні погляди та тенденції

2.1 Тенденції розвитку сучасних корпоративних інформаційних систем

2.1.1 Технологія побудови систем з підходом "униз"

2.1.2 Залучення до розробки майбутніх користувачів

2.2 Інформаційна логістика та менеджмент потоку робіт

2.2.1 Основи менеджменту потоку робіт

2.2.2 Виробнича основа

2.2.3 Зміст менеджменту потоку робіт

2.2.4 Цілі менеджменту потоку робіт

2.2.5 Організація і застосування комп’ютеризованої інформаційної логістики

2.3 Інформація в діяльності менеджера з маркетингу XXI століття

2.3.1 Зміст і сутність маркетингу

2.3.2 Маркетингова інформаційна система

2.3.3 Система внутрішньої інформації

2.3.4 Система маркетингової розвідки

2.3.5 Система маркетингових досліджень

2.3.6 Аналітична маркетингова система

2.4 Організація та розвиток центрів телефонного зв’язку з клієнтом

2.4.1 Центри телефонного зв'язку як інструмент обслуговування клієнта

2.4.2 Мета і структура центрів телефонного зв'язку

2.4.3 Уточнення концепції центрів телефонного зв'язку

3 Інформаційне забезпечення управлінської діяльності на ККЗ “Росинка”

3.1 Організація управління на даному підприємстві

3.2 Інформаційна забезпеченість управлінців ККЗ “Росинка”

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення процесу управління, що складається в зборі і обробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Перед керуючим органом звичайно ставляться задачі одержання інформації, її обробки, а також генерування і передачі нової похідної інформації у виді керуючих впливів. Такі впливи здійснюються в оперативному і стратегічному аспектах і ґрунтуються на раніше отриманих даних, від вірогідності і повноти яких багато в чому залежить успішне рішення багатьох задач управління.

Не можна не відзначити, що будь-які прийняті рішення вимагають обробки великих масивів інформації; компетентність керівника залежить не стільки від минулого досвіду, скільки від володіння достатньою кількістю інформації про швидко мінливу ситуацію й уміння нею скористатися.

Це необхідно знати і розуміти майбутнім керівникам. Від цього залежить не тільки доля конкретної особистості чи підприємства, але і, бути може, доля України в цілому, її роль на міжнародній арені. Для мене, як для майбутнього менеджера, інформаційне забезпечення менеджменту грає дуже важливу роль. Оскільки, наші дні диктують гостру необхідність упевнено почувати себе на ногах у суспільстві, де значення інформації для всіх сфер громадського життя постійно збільшується. Не викликає сумніву той факт, що ключем до успіху в нашому суспільстві буде уміння чітко орієнтуватися у величезному океані інформації й уміння ефективно скористатися цією інформацією. Саме тому дана тема здається мені дуже сучасною, актуальною і цікавою для розгляду.

1 Інформація як невід’ємна частина управлінської діяльності

1.1 Природа інформації, види економічної інформації

Явища реального світу і процеси, що відбуваються у суспільному виробництві, об'єктивно відображаються за допомогою інформації, потоки якої реально існують поряд з потоками робочої сили, матеріалів і знарядь праці. Подібно речовині і енергії, інформацію можна створити, обробляти, зберігати, передавати, використовувати.

Інформація (англ. Information) означає тлумачення, повідомлення, роз'яснення, викладання.

В теорії управління до інформації відносять такі сигнали (відомості, повідомлення), які несуть знання, зменшують не­визначеність. Якщо повідомлення або його частина для дано­го одержувача не є інформацією, то воно називається шумом. Повідомлення перетворюється в шум, якщо передається тому, хто про це знає (пізнавальний шум), або якщо в таких відомостях немає потреби (кібернетичний шум). В еконо­мічній літературі використовують також поняття "метаінформація", під яким розуміють інформацію, похідну від тієї, яку одержують безпосередньо.

Інформацію у формі повідомлень, відомостей не можна віднести ні до матерії, ні до свідомості. Вона властива як живій, так і неживій природі. Якісна різноманітність об'єк­тивного світу зумовлює якісну багатозначність інформації. На відміну від неживої природи, яка може бути тільки джерелом інформації, жива природа, крім того, сприймає і переробляє її. Людина, як істота соціальна, одержує, збирає, зберігає, свідомо переробляє і використовує інформацію у своїй ціле­спрямованій діяльності. На практиці всі технологічні, орга­нізаційні, економічні і соціальні процеси породжуються, супроводжуються і спрямовуються інформаційними проце­сами, які відображають різні взаємовідносини між об'єктами живого світу і становлять суть та форми зв'язку між управ­лінськими системами.

Інформацію в сфері менеджменту часто образно порів­нюють з нервовою системою, що забезпечує функціонування живого організму. Завдяки обміну інформацією між системою, якою управляють, інформацію про стан заданих параметрів, виробляє-команда управління і знову передає її до системи, якою управляють, для виконання (прямий зв'язок). Надход­ження інформації про результати управління прийнято називати зворотним зв'язком.

До інформації належать усі види відомостей, повідомлень (усні, письмові, графічні тощо) і знань, потрібних для реалі­зації функцій менеджменту.

Будь-яка за змістом інформація існує у формі різних її матеріальних носіїв (у вигляді електричних імпульсів, усної мови, магнітного запису, показів лічильників, письмових документів, перфокарт і т. ін.) Для управління найбільше значення має інформація, зафіксована на постійних носіях, перш за все у вигляді різних паперових документів, магнітних стрічок, барабанів, перфокарт і перфострічок.

Інформацію передають організовано (формально) і стихій­но (неформально). Так, періодичні звіти за визначеною формою становлять організований зворотний зв'язок, а стихійне поширення чуток — неформальні канали зв'язку між людьми.

Теорія інформації, основи якої були сформовані К. Шеноном, застосовується для визначення швидкості, з якою можна передавати інформацію по каналах зв'язку. На швидкість передачі інформації впливають джерело сигналу (дискретний або безперервний сигнал), характеристики каналу зв'язку (його пропускна здатність) і шуму.

Практика свідчить, що в сучасних умовах ефективність управління значною мірою залежить від інформаційного забезпечення, від повноти інформації.

Підвищення вимог до організації служби інформації в системі менеджменту викликане високим динамізмом сучасного виробництва, частковою зміною параметрів основ­них факторів виробництва і вимог до одержуваної продукції (послуг). Тільки систематизована інформація дає змогу менеджеру визначати ефективність організаційно-економіч­них, агротехнічних, соціальних та екологічних заходів і залежно від умов, що складаються, змінювати намічену програму. Чим краще інформований менеджер, тим оператив­ніші, вищі за своєю якістю його рішення.