З цільовими аспектами телефонних центрів тісно зв'язані їхні організаційно-структурні форми. Можливо створення такого центра як в рамках самого підприємства (внутріфірмове рішення), так і вичленовування подібних послуг зі структури підприємства (зовніфірмове рішення). Якщо через невеликий обсяг телефонних звертань клієнтів питомі витрати в розрахунку на один дзвоник не виправдані, підприємству доцільно цілком чи частково звернутися до послуг зовнішньої сервісної компанії. Часткове звертання до зовнішніх послуг можливо, наприклад, при вирішенні задач у рамках окремих проектів чи у разі потреби прийому запитів клієнтів у той час доби, коли власний центр зв'язку не працює. При цьому використовуються вже працююча інфраструктура, рутинні процеси і ноу-хау зовнішнього обслуговуючого підприємства.
Разом з тим виведення телефонного зв'язку за рамки підприємства чревате визначеним ризиком. Хоча така міра дозволяє одержати значну економію на капіталовкладеннях в устаткування, інфраструктуру і процеси, вона відкриває доступ для зовнішньої сторони до стратегічних знань підприємства, аналітичним оцінкам поведінки клієнтури. Саме знання про “рушійні факторах” поведінки клієнта і можливість доступу до банку даних про них забезпечують підприємству вирішальну перевагу в конкурентній боротьбі. Сьогодні тенденція спрямована на користь створення внутріфірмових центрів телефонного зв'язку. Так, якщо в 1995 р. у Німеччині 21% робочих місць у розглянутій області приходився на зовніфірмові центри, то в 1998 р. ця частка знизилася до 15%, а в 2000 р. вона прогнозується лише в 11%.
При створенні центра телефонного зв'язку значення мають не тільки структурні аспекти, але й організаційні принципи, що виражаються в централізованому чи децентралізованому підході до керування ним. З позиції менеджерів кращий централізований підхід, тоді як наявність кваліфікованого персоналу на територіально роз'єднаних ділянках промовляє на користь децентралізації. При децентралізованому розміщенні потужностей, що забезпечені єдиною мережею зв'язку, і при значному обсязі телефонних звертань клієнтів має прямий сенс адресувати телефонні дзвоники агентам на місцях, що в кінцевому рахунку дозволяє домогтися більшої гнучкості в їхній обробці.
Далі важливо також установити, у якому місці організаційної структури підприємства повинний розташовуватися центр телефонного зв'язку. У теоретичних публікаціях найчастіше рекомендується його прив'язка до маркетингової служби, тому що саме тут міститься основна маса інформації, у якій бідують такі центри.
Організаційно-культурний аспект вимагає уваги і до способу обробки інформації, що надходить від клієнта, що концептуально може здійснюватися в один чи кілька етапів. По розуміннях витрат центри часто складаються з офісу первинної обробки даних, що надходять, (відповідає одноетапній обробці інформації), а також офісу наступної, більш ретельної обробки цієї інформації.
Офіси первинної обробки відповідають на 60-90% питань (в основному стандартних), відповіді на який не зв'язані з великими витратами на підготовку. Специфічні і складні запити клієнтів передаються у відповідні відділи для підготовки відповідей кваліфікованими фахівцями. Звичайно в центрах телефонного зв'язку застосовують комбінацію офісів первинної обробки з так названою службою допомоги першого рівня й офісами спеціальної обробки (спеціальними відділами на підприємстві чи зовнішньою сервісною фірмою) як службу допомоги другого рівня.
2.4.3 Уточнення концепції центрів телефонного зв'язку
Розглянуті цільові й організаційно-структурні аспекти діяльності центрів зв'язку можна використовувати в якості основних рамкових напрямків подальших емпіричних досліджень у цій області. Уже проведені дослідження дозволяють зробити ряд цікавих висновків щодо структурних і функціональних особливостей роботи таких центрів, що у принципі є новою формою спілкування з клієнтом і мають велике практичне значення в сфері обслуговування.
Цілі створення центрів телефонного зв'язку погоджують насамперед з можливостями збільшення продажів у результаті підвищення якості обслуговування і досягнення лояльності клієнта стосовно підприємства. Подібні центри являють собою в першу чергу інтерактивний комунікаційний інструмент, що працює з уже сформованим контингентом клієнтури. Інформаційна функція, пряма і швидка реакція на запити клієнтів з боку центрів телефонного зв'язку вимагають створення комбінованих організаційних структур, розрахованих на обробку запитів, що надходять від клієнтів, з одного боку, і активну роботу з клієнтом самого центра — з іншого. Крім того, центри зв'язку у вигляді інтерактивного характеру їхні роботи повинні мати відповідну компетенцію, що спирається на кваліфікований персонал, що могло б гарантувати повне і професійно достатнє задоволення запитів клієнтури.
Нарешті, у зв'язку з великим “конкурентним значенням” даних про клієнта, що обробляються і піддаються більш ретельному аналізу в центрах телефонного зв'язку, останні повинні проектуватися в основному у формі так званих внутріфірмових рішень, тому що при використанні послуг зовнішніх організацій виникає ризик витоку важливих для підприємства даних про клієнта.
3 Інформаційне забезпечення управлінської діяльності на ККЗ “Росинка”
3.1 Організація управління на даному підприємстві
Під структурою апарату управління підприємством розуміють сукупність лінійних та функціональних органів управління, а також систему їх взаємозв’язків та взаємодій. Формування окремих органів та апарату управління в цілому базується на наявності певних функцій, їх обсягу, масштабі керованості та особливостях об’єкту управління.
Весь обсяг робіт з управління підприємством розподіляється між функціональними та лінійними підрозділами апарату управління. Лінійні та функціональні підрозділи ККЗ “Росинка” детальніше розглянуті на малюнку 3.1 [с. 42].
Основні функціональні відділи апарату управління групуються в наступні служби:
─ служба маркетингу та реклами;
─ відділ реалізації продукції;
─ відділ продажу;
─ бухгалтерія;
─ фінансово-економічна служба;
─ відділ матеріально-технічного постачання та транспорту;
─ юридичне бюро;
─ служба капітального будівництва та перспективного розвитку;
─ служба контролю.
У зв’язку з централізацією певних функцій управління, функціональні підрозділи апарату управління об’єднуються у групи і підпорядковуються певному керівнику, головному спеціалісту. У цехах також є апарат управління. Кожен цех очолює начальник цеху, який підпорядковується головному інженерові.
Функціональні відділи управління заводом не мають права самостійно, минаючи директора чи головного інженера, віддавати розпорядження начальнику цеху.
Певні відділи управління заводу здійснюють управління цеховим апаратом лише стосовно розробки загальних принципів і методів організації праці і виробничого процесу. Виключними є лише відділи технічного контролю і виробничі диспетчерські відділи, яким безпосередньо підпорядковані контролери і технологи цехів. Якщо більш детально розглянути основні функціональні обов’язки управлінських підрозділів Київського колективного заводу безалкогольних напоїв “Росинка”, то з’ясується, що планово-економічне управління керує розробкою поточних і перспективних планів підприємства по обсягу виробництва, номенклатурі і собівартості продукції; забезпечує методологічну і організаційну єдність системи планування.
Завантажити реферат