Одним із найважливіщих питань науки в боротьбі з забрудненням повітря для захисту людини , як і всього живого , є встановлення токсикологічної характеристики різних речовин, якими виробництва забруднюють атмосферу. Важливим заходом охорони повітря є переробка шкідливих відходів на корисні продукти в ході основного виробництва. Підприємства , які особливо забруднюють повітря, бажано будувати за межами міст на значній відстані.
Ліси – один із найстаріших типів природних екосистем, що сформувалися ще на початку третинного періоду. У всіх природних зонах ліси як виразніший елемент ландшафту виконують важливу грунтозахисну, водорегулюючу та водозахисну функцію. Основні природоохоронні заходи в лісах спрямовані на запобігання шкідливим стихійним явищам , таким як лісові пожежі , катастрофічні вітровали , та буреломи , а також на підвищення біологічної стійкості лісових фітоцидів проти грібних захворювань і ентимо- шкідників.
Тваринний світ – активний компонент біосфери. Для збереження рідкисних , зникаючих видів тварин, яких тепер нараховується на Землі близько 900 видів. Міжнародна спілка охорони природи (МСОП) запропонувала внести їх у червону книгу, щоб у віх країнах світу , де ще збереглися ці тарини , їхній хохроні було приділено максимальну увагу.
Щоб забезпечити охорону природнього середовища , необхідно розв’язати найважливішу проблему – визначити допустиму частку окультурення земель та рівень його впливу на природу. Охорона природи в прямому розумінні стосується тільки заповідних територій, де вона збереглася в незмінному стані як еталон у наукових та естетичних цілях.
Природа - такий же унікум ,як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо.
Природа створила людину , вона для людини для людини- арена життя і діяльності , джерело засобів існування.
Світ у якому ми живемо , являє собою єдине ціле. Ми повинні оберігати природу. Бо коли почне гинути природа , то й м истанемо гинути за нею. Треба охороняти повітря , ліси, води , рослини, тварини – всю природу. Скажімо небуде на Землі води , як ми зможемо прожити без води, чи рослини , вони зразу загинуть.
Необхідні подальші величезні зусилля , щоб дії людини набули мудрості , неупередженості , й обачливості. Якщо ж в її поведінці ,як і досі, перевадатимуть роз’єднаність , антогонізм , то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, яка оточує нас.
9. Висновок. На мою думку глбальними проблемами сьогодення є екологічні проблеми. Із зростанням масштабів господарської діяльності, зокрема, розвиток промислової енергетики, транспорту, забруднюється повітря, збільшується вміст вуглекислого, сірчаного газів, оксидів азоту, сірководню, галогенів та їхніх сполук.
Повітря містить значну кількість дрібних часток пилу. Забруднення веде до погіршення умов життя людей, тварин і рослин, особливу загрозу становить радіоактивне забруднення повітря, внаслідок постійного перепущення повітряних мас вона має глобальний характер.
В наші дні дуже зростає негативний вплив транспорту на навколишнє середовище. При цьому різні види транспорту мають начебто свою "спеціалізацію". Головний забруднювач атмосфери – автомобільний транспорт, світовий парк автомобілів уже становить 600 млн. Машин. Повітряний транспорт також забруднює атмосферу шлейфами багатьох тисяч літаків, залізничний – твердими частинками. Крім того, усі види транспорту створюють "шумове забруднення", а сухопутні – призводять до відчуження земель. Водний транспорт забруднює гідросферу, що насамперед стосується нафтопаливного флоту. Особливо екологічно небезпечні катастрофи великих нафтових танкерів, які, на жаль, трапляються не так уже рідко: за останні десятиріччя таких випадків було понад тисячу.
Болячи говорити і про гідроресурси землі. Лише на Україні щороку після промислового використання у водойми неочищеними скидають 2,5 млрд. куб. води. У водах Лисичанського – Рубіжанського промислового району перевищення допустимих норм вмістуфенолу за останні 10 років зросло в 260 разів, а площа забруднення досягає 110 кв. км. Забруднення вод на окремих ділянках Південного Бугу у 20 разів перевищує гранично допустимі норми, Сіверського Дінця – у 40 разів, Дніпра – у 80 разів. Проба вод у Чорному і Азовському морях показують серйозне бактеріологічне забруднення і причому в Азовському морі в деяких місцях воно перевищує гранично допустимі концентрації в 1000 разів. Ці цифри тільки на Україні просто вражаючі. Не випадково саме в галузі охорони навколишнього середовища роблять найбільше географічних прогнозів. Вчені висунули наукову гіпотезу парникового ефекту і вони прогнозують глобальгу зміну клімату, в результаті потепління на Землі. І нам всім треба серйозно задуматися надц цією проблемою. Це ж стосується і прогнозів розвитку озонового шару атмосфери та запобігання його руйнування. Як ми бачимо, все на землі зв’язане між собою. Завойовуючи природу, люди значною мірою підірвали природні основи власної життєдіяльності, стабільності світових екологічних систем, зменшили біололгічну різноманітність на планеті. У резултаті відбулося погіршення навколишнього середовища. Французький океанолог Жак Ів Кусто мав усі підстави сказати: "Раніше природа страшила людину, а тепер людина страшить природу". Ця ситуація є світовою екологічною загрозою, і це загроза не тільки теперішньому, але й майбутнім поколінням людей.
І сьогодні настав час серйозного переосмислення людством ставлення до природи, час об’єднання зусиль нації і народів в боротьбі за врятування біосфери планети. Перш за все повинні вирішувати демографічні проблеми опустелювання, знищення лісів, фауни та флори. Всі країни повинні брати участь у збереженні світу. Для майбутнього всього людства наступні два десятиріччя будуть визначними: або співдружність націй вирішить найголовніші екологічні проблеми, або почнеться зворотна деградація біофсери і поступова загибель біосфери. Площа вже не витримує активного тиску: подвоєння населення всього за кілька десятиріч та його концентрація головним чином у містах, супермілітразація суспільства та накопичення величезної кількості глобально небезпечної ядерної та хімічної зброї.
Завантажити реферат