Екологія

План

Вступ

1. Земля як об'єкт правової охорони

2. Організаційно-правові заходи охорони земель

3. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

Висновок

Список використаної літератури

У наш час захист навколишнього середовища висувається на перший план. Наслідки недостатньої уваги до проблеми можуть бути катастрофічними. Мова йде не тільки про добробут людства, а про його виживання. Особливо тривожно ті, що деградація природного середовища може виявитися необоротною.

Забруднення вод завдає шкоди здоров'ю людини і рибних запасів. Деградація сільськогосподарських угідь призвела до посухи й ерозії грунтів у багатьох районах. Звідси недоїдання, голод, хвороби. Забруднення повітря завдає вусі більш суттєвий збиток здоров'ю людей. Масове знищення лісів негативно позначається на кліматі і скорочує біологічне розмаіття, генофонд. Серйозною загрозою здоров'ю є виснаження озонового протоці, що захищає від шкідливих випромінювань Сонця. До катастрофічних змін у кліматі Землі веде "парниковий ефект", тобто глобальне потеплення в результаті викидів вуглекислого газу, що зростає, в атмосферу. Нераціональне використання мінеральних і живих ресурсів веде до їхнього виснаження, що знову ставити проблему виживання людства. Нарешті, аварії на підприємствах, пов'язані із радіоактивними й отруйними речовинами, не говорячи вже про іспит ядерної зброї, заподіюють величезну шкоду здоров'ю людей і природі. Достатньо пригадати про аварію на Чорнобильській АЕС і на американському хімічному заводі в Індії. Великий збиток навколишньому середовищу приносять збройні конфлікти, про що свідчить досвід війн у В'єтнамі, Кампучії, Перській затоці, у Югославії й ін.

Враховуючи високі енергоємність та ресурсоємність промислового виробництва в Україні, низький рівень культури виробництва та нехтування екологічним законодавством, необхідно більше привертати уваги до екологічного права в Україні, державної політики в галузі екології, прийняття невідкладних заходів економічного, технічного, політичного, соціального та організаційного характеру, серед яких першочергове значення в екологічній політиці держави має створення національної екологічно-правової системи.

Ст. 16. Забезпечення екологічної безпеки та підтримка екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави (Конституція України).

1. Земля як об’єкт правової охорони

У житті будь-якої людини і товариства земля відіграє важливу екологічну, економічну і політичну роль. Земля - це територія держави. Як об'єкт господарської діяльності людини вона існує без усякого сприяння з його сторони - як загальний предмет людської праці, як основний засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві. Земля використовується також як фундамент, як просторовий операційний базис для розвитку всіх галузей народного господарства.

Що являє собою «земля» як юридична категорія? За законодавством поняття «земля» означає поверхню Земної кулі, що знаходиться в межах державних меж України. У цьому змісті земля вимірюється квадратними метрами, кілометрами, гектарами.

Очевидно, що при характеристиці юридичної категорії «земля» як об'єкта правової охорони від шкідливих впливів до змісту повинні включатися інші елементи, що стосуються, насамперед, якісного стану землі. Щодо охорони земель від забруднення й інших чинників деградації говориться про охорону грунтів. «Грунт» являє собою родючий поверхневий прошарок землі, що утворився в результаті тривалої взаємодії органічних і неорганічних природних чинників. Його товщина коливається від декількох і сантиметрів до 2 метрів. У зв'язку з цим варто особливо підкреслити, що ціллю правової охорони землі є не зберігання її загальної площі (вона в основному залишається незмінною), а зберігання, відновлення, поліпшення якісного стану земель.

Юридично значимою характеристикою землі є те, що на відміну від «грунту» земля не може бути відділена від поверхні земної кулі. Не випадково ще з часів римського права земля вважається нерухомістю. При характеристиці поняття «земля», приміром, як об'єкта права власності, основна увага приділяється просторовим межам землі або земельної ділянки.

Розходження в якісних характеристиках грунтів - фізичних, хімічних, фізико-географічних, господарсько-економічних, історичних і навіть естетичних, а також особливості грунтів як нерухомості є основою для установлення видів і категорій земель, передбачених чинним законодавством.

Стаття 1. Земельне законодавство України і його завдання

Земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення розумів для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку усіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря регулюються спеціальним законодавством України і Республіки Крим.

Стаття 2. Склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої

Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водяного фонду;

7) землі запасу.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.

Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється в разі зміни цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Віднесення земель до зазначених категорій і переведення з однієї категорії в іншу провадиться в зв'язку зі зміною цільового призначення земель у випадках, передбачених у законодавстві, уповноваженими органами відповідно до їх компетенції при вилученні і наданні земель у користування або оренду. Поділ земель на категорії має суттєве екологічне значення. Екологічно значимі й особливо цінні землі виділені в окремі категорії. У земельному законодавстві визначається їхній правовий режим.